Вирок № 78199710, 21.11.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 423/389/18

н.п. 1-кп/415/438/18

ВИРОК

Іменем України

21 листопада 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Бервено Ю.В.

номер кримінального провадження, внесеного 13.01.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018130530000043

про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Теплогорська Луганської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, працюючого ГРП на шахті «Гірська», не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участю:

прокурора Можнякова Р.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

В С Т А Н О В И В

Наприкінці вересня 2017 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, приблизно о 15 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись у лісосмузі, розташованій в районі кооперативу «Зоря» м. Золоте Попаснянського району Луганської області, побачив зростаючі рослини коноплі та достовірно знаючи, що останні, відносяться до рослин, які містять наркотичну речовину, маючи злочинний умисел направлений на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, з трьох зростаючих рослин коноплі зірвав верхівкові частини, таким чином, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб. Після цього, обвинувачений ОСОБА_1 вказані верхівкові частини рослин коноплі переніс за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2, де природним шляхом висушив їх та за допомогою рук перетер, таким чином виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, після чого склав у два поліетиленових пакета та продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, став незаконно зберігати без мети збуту за вказаною адресою для власного вживання.

27.01.2018, у період часу з 08 години 57 хвилин до 10 години 27 хвилин, в ході обшуку на підставі ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області від 16.01.2018 за адресою: АДРЕСА_2, де мешкає обвинувачений ОСОБА_1, працівниками поліції виявлено та вилучено два поліетиленових пакета з речовиною рослинного походження зеленого кольору, у висушеному та подрібненому стані, яка згідно висновку експерта №19/113/8-2/87е від 30.01.2018, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений - канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 9,74 грама.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями вчинив незаконне придбання, виготовлення, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, визнав повністю. Користуючись правом, відповідно до ст. 63 Конституції України, відмовився давати пояснення у суді. Відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує.

Судом встановлено, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і правильно розуміють зміст цих обставин, окрім того, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився відповідями обвинуваченого ОСОБА_1 на питання суду і дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Отже суд, вислухавши відповіді обвинуваченого на питання суду, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту повністю доведена і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 309 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який працює, має постійне місце проживання, неодружений, у побуті характеризується задовільно (а.с. 58), на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 55), не судимий (а.с. 53);

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України, про те що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч.2 ст. 50 КК України, покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе із застосуванням покарання у вигляді штрафу. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Питання щодо речового доказу вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369 - 371, ст. 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, процесуальні витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №19/113/8-2/87е від 30.01.2018, у розмірі 715 (сімсот п'ятнадцять) гривень 00 копійок (отримувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Речовий доказ відповідно до постанови слідчого Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 03 лютого 2018 року - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 9,74 грама, який переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко