Ухвала суду № 78199268, 20.11.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/8069/18

1-кс/405/4230/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Кропивницький 20 листопада 2018 року

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Мягкий О.В., при секретарі Бакуровій А.С., за участю прокурора Темірова В.М., підозрюваного ОСОБА_1, його захисника – адвоката ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесенному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.10.2016 №12016120230000899 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч.5 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч.2 ст. 262 КК України про продовження строку запобіжного заходу – тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, офіційно непрацюючому, одруженому, маючому на утриманні неповнолітню та малолітню дитину,

встановив:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просить продовжити підозрюваному ОСОБА_1 строк дії раніше застосованого до ньогозапобіжного заходу - тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у провадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12016120230000899 від 15.10.2016, за підозрою ОСОБА_1, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч.5 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч.2 ст. 262 КК України.

28.03.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.03.2018 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід – тримання під вартою, який в подальшому продовжено ухвалами від 24.05.2018, 24.09.2018.

18.05.2018 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 5 ст. 185 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється у тому, що він вчинив: таємне викрадення чужого мана, поєднане з проникненням у житло потерпілих – ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які вчинені за попередньою змовою з групою осіб, як особою, яка раніше вчинила крадіжку, спрямоване на заволодіння чужого майна; таємне викрадення чужого мана, поєднане з проникненням у житло потерпілих – ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, яке вчинено повторно, за попередньою змовою з групою осіб, як особою, яка раніше вчинила крадіжку, спрямоване на заволодіння чужого майна у великих та особливо великих розмірах; відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, поєднане у проникнення до житла потерпілої ОСОБА_14, та заволодіння майном потерпілої ОСОБА_15

22.11.2018 року о 21.30 год., спливає строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, однак закінчити досудове розслідування до вказаного строку не є можливим, оскільки для остаточного та беззаперечного доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, необхідно виконати наступне:

-продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування;

-продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування;

-повідомити остаточну підозру ОСОБА_4;

-повідомити остаточну підозру ОСОБА_1;

-виконати вимоги ст. 290 КПК України;

-скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

На виконання вказаного обсягу роботи потрібен додатковий термін, в зв’язку з чим виникла необхідність в порушенні клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою терміном до 24.12.2018, в межах строку досудового розслідування.

Слідчий в клопотанні вказує, що на даний час необхідність в раніше обраному щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжному заході у вигляді тримання під вартою не відпала, оскільки заявлені раніше ризики до вчинення ОСОБА_1 дій передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися.

Окрім цього, визначений розмір застави в 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 140 960 грн., не здатний забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов’язків, тому при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід призначити розмір застави, що перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та визначити заставу у розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 1 233 400 грн.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вказав на обґрунтованість пред’явленої ОСОБА_1 підозри, наявність вказаних в клопотанні ризиків та неможливість їх запобігання в разі не продовження строку запобіжного заходу – тримання під вартою.

Захисник щодо задоволення клопотання заперечував, при цьому вказав, на необґрунтованість ризиків про існування яких посилається слідчий та прокурор, наявність у підозрюваного міцних соціальних зв’язків, а саме: одружений, має на утриманні трьох дітей, також відзначив про необхідність догляду ОСОБА_1 за своїм батьком, ІНФОРМАЦІЯ_3, який хворіє. Окрім цього, вважає про необхідність застосування до підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу – домашнього арешту.

Підозрюваний заперечив щодо задоволенні клопотання, вказав, що частина доказів, на які посилається сторона обвинувачення отриманні внаслідок застосування до нього насильства. Також, вказав на недоведення слідчим та прокурором неможливості застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу, у зв’язку з чим просить застосувати до нього домашній арешт.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12016120230000899 від 15.10.2016, за підозрою ОСОБА_1, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч.5 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч.2 ст. 262 КК України.

28.03.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.03.2018 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід – тримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжувався.

06.09.2018 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4, 5 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 262 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.09.2018 - ОСОБА_1 продовжено строк раніше застосованого до нього запобіжного заходу – тримання під вартою, якою встановлено обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч.5 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч.2 ст. 262КК України.

Слідчий суддя вважає, що раніше встановлені ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.09.2018 ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились. Запобігти вказаним ризикам в разі непродовження строку запобіжного заходу – тримання під вартою або при застосуванні іншого запобіжного заходу – не можливо.

Такого висновку суд дійшов зважаючи на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4, 5 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 262 КК України, санкція більш тяжкого покарання за ч. 5, ст. 185 КК України передбачає позбавлення волі на строк до 12 років та додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Так, ст.5 Рекомендації Комітету ОСОБА_16 Європи від 27.06.1980 "Про взяття під варту до суду" зауважується на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1, у разі визнання його винним, з огляду на особу підозрюваного, визначає вірогідність переховування від органів розслідування та /або суду підозрюваного, на тому рівні, що їм запобігти можливо лише при застосуванні запобіжного заходу – тримання під вартою.

Слідчий суддя вбачає наявність об’єктивних підстав вважати, що ризик впливу на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні не зменшився.

Також, слідчий суддя вважає, що ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшився, оскільки підозрюваний до моменту затримання офіційно не працював та не мав постійного доходу, раніше судимий, хоча судимість є погашеною, але визначає вірогідність можливого вчинення нового кримінального правопорушення.

Крім того, завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою наразі неможливе у зв’язку з необхідністю проведення дій про які зазначає слідчий у своєму клопотанні.

Окрім цього, слідчий суддя вважає, що клопотання ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт задоволенню не підлягає, оскільки як вже зазначено – раніше встановлені ризики не зменшились, та запобігти спробам їх вчинення можливо виключно при застосуванні, а в даному випадку продовженні запобіжного заходу – тримання під вартою.

Постановою першого заступника Генерального прокурора України від 12.09.2018 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016120230000899 до 9-ти місяців.

Вищезазначені обставини виправдовують потребу в необхідності продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 на 34 дні, тобто в межах строку досудового розслідування.

У відповідності до ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так, при вирішенні питання про визначенні ОСОБА_1 розміру застави – слідчим суддею враховується: тяжкість можливого покарання, наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, сімейний та майновий стан. У зв’язку з тим, що інкриміновані ОСОБА_1 після зміни підозри додаткові кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3, 4, 5 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 262 КК України - відноситься до категорії тяжких особливо тяжких, тому вважаю за можливе збільшити заставу до 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352400 грн.

Керуючись ст. 177, 197, 199, 369-372 КПК України,

постановив:

клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу – тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк запобіжного заходу – тримання під вартою на 34 дні, тобто з 15 год. 25 хв., 20.11.2018 до 00 год. 00 хв., 24.12.2018.

Визначити розмір застави - 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352400 грн., які необхідно внести на розрахунковий рахунок №37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12016120230000899 від 15.10.2016.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатись із м. Кременчука Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні, крім участі в процесуальних діях.

Роз’яснити ОСОБА_1, що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 00 год. 00 хв., 24.12.2018.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Олексій Вікторович Мягкий