Ухвала суду № 78198624, 29.11.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19421/18

Провадження № 1-кс/344/9501/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., з участю секретаря Караїм Ю прокурора Безрукого О.Р., підозрюваного ОСОБА_1., захисника ОСОБА_2В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 12017090200000794 внесеного 21.11.2017 року до ЄРДР, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4, в обґрунтування якого посилається на те, що слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1201709020000794 від 21.11.2017 за підозрами ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 129 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 185 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

02 жовтня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України. 25 жовтня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в своїй сукупності, а також: показаннями потерпілого ОСОБА_8; протоколами пред’явлення речей для впізнання потерпілим ОСОБА_9, ОСОБА_10; протоколами обшуків, за адресою: с. Пнів, вул. Шевченка,48, Надвірнянського району, с. Стримба, вул. Соборна, 142, Надвірнянського району; речовими доказами.

02 жовтня 2018 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 30.11.18 року. При застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_1, слідчим суддею враховано наявність ризиків передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчим суддею Івано-Франківського міського суду продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 4-х місяців, оскільки необхідно завершити та ряд слідчих, процесуальних дій. Зокрема: зняти грифи таємності з клопотань та ухвал слідчих суддів про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій, які разом із протоколами та додатками долучити до матеріалів кримінального провадження; проведення одночасних допитів між підозрюваними ОСОБА_1, ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_8, завершити огляд речей вилучених під час обшуків; долучити до матеріалів кримінального провадження висновки товарознавчих, авто-товарознавчих, дактилоскопічних та трасологічних експертизи, які знаходяться на виконанні у судових експертів Івано-Франківського НДЕКЦ МВС, виконання ухвал про надання тимчасового доступу до серверів операторів мобільного зв’язку та здійснення аналізу отриманої інформації. Виконати вимоги ст. 290 КПК України із сторонами кримінального провадження.

Зазначені, під час обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_1, ризики не зменшилися, а навпаки, з’явились нові, зокрема встановлюється його причетність до інших злочинів. Змінивши застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід, останній буде мати можливість незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). У зв’язку з наведеним, є необхідність в продовженні дії запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 тримання під вартою, оскільки більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів викладених в ньому, просив клопотання задовольнити. Також пояснив, що обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами негласних слідчо-розшукових дій, ризики, які були зазначені при обранні запобіжного заходу на даний час не зменшились. Досудове розслідування з моменту внесення відомостей до ЄРДР працівниками Надвірнянського районного відділу поліції проводилось не якісно та не професійно, тому було прийнято рішення про передачу матеріалів кримінального провадження до слідчого управління ГУНП в Івано-Франківській області. Після того, як досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється слідчим управлінням було додатково допитано потерпілого ОСОБА_8, за заявою якого зареєстровано кримінальне провадження, проведено ряд інших слідчих дій, встановлено причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Захисник підозрюваного просив у задоволенні клопотання відмовити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, оскільки клопотання є повністю не обґрунтованим, ризики не доведені, підозра не ґрунтується на доказах. Докази вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень відсутні. Слідчим та прокурором при обранні запобіжного заходу від слідчого судді було приховано перший протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 22.11.2017 року в якому він вказує, що йому не відомо хто вчинив підпал його автомобіля, у вчиненні злочину він нікого не підозрює, але чомусь в протоколі допиту від 03.09.2018 року потерпілий ОСОБА_8 вже чітко називає, що він бачив на місці вчинення злочину ОСОБА_1, називає всі деталі, що викликає сумнів, оскільки минуло багато часу. Також прокурором в порушення вимог ст. 184 КПК України не зазначено та не обґрунтовано неможливість застосування до підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою. Просив у задоволенні клопотання відмовити.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, просив у задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 02 жовтня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, а 25 жовтня 2018 року повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України, які відносяться до тяжких злочинів та за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 02 жовтня 2018 року підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, терміном до 30.11.2018 (включно), з утриманням в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12) та визначено розмір застави в межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 105 720 грн.

30.11.2018 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу та строк протягом якого підозрюваний ОСОБА_1 міг би внести заставу, яка визначена ухвалою слідчого судді від 02.10.2018 року.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.

Строк досудового розслідування продовжено слідчим суддею до чотирьох місяців.

Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Частина 3 ст. 199 КПК України встановлює вимоги до клопотання слідчого чи прокурора про продовження строків тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ст. 184 КПК України. клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, і повинно містити:

1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;

2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;

5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів;

7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу.

Клопотання старшого слідчого Свідерського А.В. відповідає вказаним вимогам КПК України.

Зокрема, зазначено обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився — підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та(або) суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, оскільки вони проживають не далеко один від одного, вчинити інше правопорушення, оскільки підозрюваний неодноразово судимий за аналогічні злочини і хоча судимість погашена та особа вважається такою, що немає судимості, але це вказує на стійку психологічну схильність особи підозрюваного до вчинення аналогічних злочинів; обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Неможливість обрання більш м'якого запобіжного заходу слідчий обгрунтовує наявністю ризиків про які він зазначив.

Крім того, щодо підозрюваного слідчим суддею при обранні запобіжного заходу визначено альтернативу у вигляді застави в розмірі 105 720 грн., однак підозрюваним вона не внесена.

Захисник вказує, що підозрюваний не має фінансової можливості внести заставу, оскільки не працює та не має стабільного доходу, але в той же час захисник стверджує, що на утриманні підозрюваного є троє дітей, за які кошти підозрюваний утримує свою сім'ю підозрюваним та його захисником не вказано.

Захисник також стверджує, що слідчим чи прокурором при обранні запобіжного заходу та при його продовженні приховано протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 22.11.2017 року (наступного дня після вчинення злочину) в якому потерпілий вказує, що особи чоловіків які вчинили підпал його авто йому не відомі, але слідчий чи прокурор самостійно визначають обсяг доказів, які вони подають слідчому судді на обгрунтування клопотання.

Крім того, захисником не долучено другу сторінку протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_8 Від 21.11.2017 року на якій вказано, що на запитання “чи підозрюєте ви кого-небудь у вчиненні злочину” потерпілий ОСОБА_8 відповів “так”, але працівники міліції на з'ясували у ОСОБА_11 кого саме він підозрює, про це в заяві нічого не вказано.

03.09.2018 року потерпілого ОСОБА_8 було допитано та він вказав, що він впізнав на місці вчинення злочину підозрюваного ОСОБА_1 та ОСОБА_7, та підозрює їх у вчиненні злочину разом із ОСОБА_12 (на даний час ОСОБА_5).

Твердження захисника про те, що потерпілий через такий довгий проміжок часу не міг згадати деталі, про які не вказував під час свого допиту 22.11.2017 року є припущеннями. Тому необхідно провести одночасний допит підозрюваних ОСОБА_1, ОСОБА_7 Та потерпілого ОСОБА_8, про що слідчим зазначено в своєму клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 289 КК України.

Стороною кримінального провадження, з боку обвинувачення, доведено наявність об’єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також характеризуючі дані особу підозрюваного, задовільний стан здоров’я та його майновий стан - відсутність будь якого офіційного доходу, невідомо за які кошти живе підозрюваний та його сім'я, наявність міцних соціальних зв’язків - підозрюваний перебуває в цивільному шлюбі, є батьком трьох дітей, наявність постійного місця проживання, схильність до вчинення аналогічних злочинів, що підтверджується вимогою.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкриміновані злочини, характер та обставини їх вчинення.

В той же час обставини, які зазначені захисником підозрюваного, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, а запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та не буде достатнім для запобігання встановленим в судовому засіданні ризикам.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою до — 24.01.2019 року включно та визначити заставу – 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов’язків.

Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 26 січня 2019 року, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 105 720 (сто п’ять тисяч сімсот двадцять) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, на строк до 26 січня 2019 року включно обов’язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_13

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Бабій О.М.

Повний текст ухвали виготовлено, проголошено та підписано 29 листопада 2018 року.