Ухвала суду № 78198546, 29.11.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19804/18

Провадження № 1-кс/344/9699/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Шамотайло О.В., з участю секретаря Устинської Н.С., прокурора Доскоч М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження № 320 180 900 000 000 46, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.1 ст.209 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у зазначеному вище кримінальному провадженні за підозрою колишнього директора ТОВ «Люція Буд» ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.1 ст.209 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_1, будучи упродовж 2016 року директором товариства з обмеженою відповідальністю "Люція Буд" (код ЄДРПОУ 39609970, м. Львів, назву змінено на ТОВ "Моіл Груп"), шляхом зловживання своїм службовим становищем та службового підроблення, діючи за попередньою змовою групою осіб, заволоділа грошовими коштами державного підприємства "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод" у загальній сумі 302 563 грн., чим завдала збитки державним інтересам у великих розмірах, а також легалізувала зазначені кошти шляхом проведення фінансово-господарських операцій.

Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 за ч.4 ст.191, ч.1 ст.366, ч.1ст.209 КК України, вручено останній 21.11.2018.

Санкція злочину передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, передбачає покарання у вигляді конфіскації майна.

Сторона кримінального провадження, яка звернулася з даним клопотанням вказує, що в ході проведення досудового розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні установлено, що підозрювана ОСОБА_1 згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, є власником нерухомого майна, а саме трикімнатної квартири за адресою: м. Львів, вул. Скрипника М.АДРЕСА_1.

З метою забезпечення конфіскації майна підозрюваної ОСОБА_1, зокрема з метою уникнення втрати, зникнення чи пошкодження даного майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно підозрюваної.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Заслухавши прокурора , дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Відповідно до абз.1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

П. 3 ч. 2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Згідно із ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У вказаному кримінальному провадженні такий захід забезпечення кримінального провадження на переконання слідчого судді є спів мірним та доцільним.

Зважаючи на вищезазначені норми та наведені у клопотанні обставини, слідчий суддя вважає клопотання підставним та обгрунтованим щодо накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, з метою повного, всебічного та неупередженого з’ясування всіх обставин кримінального провадження, а також прийняття законного і обґрунтованого рішення та досягнення завдань даного кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 131,132, 167, 170-173, 236, 309, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, а саме: на трикімнатну квартиру за адресою: м. Львів, вул. Скрипника М., будинок 8, яка належить на праві приватної власності підозрюваній.

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: О.В.Шамотайло