Рішення № 78198303, 29.11.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13947/18

Провадження № 2/344/4090/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Релігійної громади «Покрови Богородиці Діви» Київського Патріархату до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Релігійна громада «Покрови Богородиці Діви» Київського Патріархату в особі керівника ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_2 було надано відповідачу позику в розмірі 6400 доларів США на строк до 22.07.2018 року. Станом на 14.08.2018 року відповідач отримані грошові кошти не повернула. Зазначені обставини підтверджуються розпискою, підписаною відповідачем від 21.06.2018 року, згідно якої відповідач зобов’язувалась повернути позивачу суму коштів в розмірі 6400 дол. США до 22.07.2018 року. На момент подачі позову до суду офіційний курс НБУ долара США становить 27,34 гривень. Таким чином, сума боргу за розпискою в розмірі 6400 доларів США становить 174 976 гривень 00 копійок. Враховуючи наведене просив стягнути з відповідча суму боргу в розмірі 174 976,00 гривень, витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 624, 64 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подавши до суду заяву, за змістом якої, заявлені вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві, просив розглядати даний спір у відсутності представника.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, , про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причину неявки суду не повідомлено.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно розписки від 21 червня 2018 року, наданої позивачем до суду, ОСОБА_1 отримала в позику від Релігійної громади «Покрови Богородиці Діви» Київського Патріархату в особі ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 6400 доларів США, які вона зобов'язалася повернути до 22.07.2018 року (а.с.13).

Відповідач до суду не з'явилася, факт написання розписок не оспорювала, а тому виникнення боргового зобов'язання за договором позики є встановленими належними доказами, а саме оригіналам даної розписки.

У зазначених в розписках строки відповідач, отримані в якості позики кошти не повернула, доказів протилежного відповідачем надано не було.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому виконавцем визначеної грошової суми, або визначеної кількості речей.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

При укладенні договорів позики між сторонами в письмовій формі були погоджені всі істотні умови таких договорів, а саме: розмір позики та строк її повернення. Таким чином вказаний договір позики вважається укладеним та підлягає до виконання. Відповідно до розписки від 21.06.2018 року позивач виконав зобов'язання перед відповідачем та надав кошти в борг, в той час як зобов'язання позичальника виконані не були.

Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим частина друга статті 524 та частина друга статті 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов’язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов’язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Станом на день подачі позивачем позову офіційний курс Національного банку України становив 27,34 грн. за 1 долар США, а тому розмір заборгованості відповідача еквівалентно 174 976,00грн.

З врахуванням наведеного суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 на їх користь заборгованості за договором позики від 21.06.2018 року підлягають до задоволення, та з відповідача на користь позивача слід стягнути суму боргу у розмірі 6400 доларів США, що еквівалентно 174976,00 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає судовий збір в розмірі 2 624,64 грн.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що витрати, які позивач поніс у вигляді оплати правової допомоги адвоката в сумі 5000 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.7-11), є обґрунтованими та відповідають складності справи, обсягу наданої адвокатом правової допомоги, а також фактичному часу, затраченому адвокатом на підготовку процесуальних документів і особисту участь у судових засіданнях.

За таких обставин, сплачена адвокату позивачем сума гонорару підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 626, 629, 1046, 1047, 1050 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 13, 81, 82, 263-265, 268 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Релігійної громади «Покрови Богородиці Діви» Київського Патріархату до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, на користь Релігійної громади «Покрови Богородиці Діви» Київського Патріархату, місцезнаходження за адресою: Івано-Франківська область, м. Бурштин, вул. Лісна, 27, суму боргу за договором позики в розмірі 6400 доларів США, що становить 174 976 (сто сімдесят чотири тисячі дев’ятсот сімдесят шість) гривень, 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, на користь Релігійної громади «Покрови Богородиці Діви» Київського Патріархату, місцезнаходження за адресою: Івано-Франківська область, м. Бурштин, вул. Лісна, 27, витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 624, 64 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, на користь Релігійної громади «Покрови Богородиці Діви» Київського Патріархату, місцезнаходження за адресою: Івано-Франківська область, м. Бурштин, вул. Лісна, 27, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Татарінова О.А.

Повний текст рішення складено 29 листопада 2018 року