Ухвала суду № 78197135, 25.11.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кс/537/1743/2018

Справа № 537/5365/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2018 року слідчий суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1, за участі секретаря Грицькової Я.С., прокурора Зубченко В.М., слідчого Ємця В.О., підозрюваного ОСОБА_2, захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_3, розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Кременчука клопотання слідчого ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 раніше не судимого, -

встановив:

До суду звернувся слідчий СВ ВП № 1 Кременчуцького ВП ГУНП України у Полтавській області ОСОБА_4 з клопотанням, у встановленому законом порядку погодженим з прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання його ініціатором вказано на те, що 23.11.2018 року близько 02 год. 00 хв. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_6, перебуваючи за адресою: м. Кременчук, вул. Олександра Білаша, 8, за попередньою змовою групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, із застосуванням заздалегідь заготовленої зброї, здійснили декілька пострілів по автомобілю НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли на автомобілі НОМЕР_2 в невідомому напрямку. В подальшому, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_6 близько 03 год. 10 хв. 23.11.2018 були затримані працівниками патрульної поліції, на трасі М 22 Полтава – Олександрія в с. Чечелево поблизу будинку 120.

Відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170110002264, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

23.11.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

За твердженням ініціатора клопотання, підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами.

В обґрунтування клопотання, зокрема за описаними вище фактами в частині застосування до підозрюваного саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, слідчий посилається на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Метою застосування запобіжного заходу, за твердженням слідчого, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобіганням спробам переховування від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та іншого підозрюваного.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали в повному обсязі, з підстав у ньому зазначених.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечував вказав, що клопотання не обґрунтоване, ризики не доведені, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Слідчим суддею в судовому засіданні заслухано потерпілого ОСОБА_7, який пояснив, що він 23.11.2018 року разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 їхали на автомобілі «Део Ланос» до АЗС. Коли він зупинив автомобіль біля магазину «Малятко», до них під’їхав автомобіль темного кольору, який перегородив їм дорогу. З даного автомобіля із-за водійської двері вийшов невідомий чоловік, на якому була маска темного кольору, у нього в руках був предмет схожий на автомат, дуло якого він наставив на автомобіль потерпілого та здійснив декілька пострілів по капоту автомобіля. Також, із-за водійської двері автомобіля вийшов ще один чоловік на якому теж була маска. Впізнати даних осіб потерпілий не може, оскільки вони були у масках.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею достовірно встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено за номером 12018170110002264 відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Як слідує з витягу кримінального провадження 23.11.2018 року близько 03 години за адресою: м. Кременчук, вул. Олександра Білаша, 60, двоє невідомих осіб, в масках, із застосуванням заздалегідь заготовленої зброї, грубо порушили громадський порядок із мотивів явної неповаги до суспільства, здійснили постріли по автомобілю марки Ланос, д.н.з. АА 9718, під керуванням ОСОБА_9

23.11.2018 року об 02 год. 30 хв. в порядку ст. 208 КПК України, у ході розслідування кримінального провадження № 12018170110002264, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, було затримано ОСОБА_2 та ОСОБА_6А, що підтверджується протоколами затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.11.2018 року.

23.11.2018 року старший слідчий СВ ВП № 1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Вирішуючи питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, який з урахуванням положень ч. 3 ст. 176 КПК України є найбільш суворим, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначено, що наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача у тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати обґрунтованим залежить від обставин.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, а саме беручи до уваги наявні матеріали клопотання та пояснення учасників його розгляду, слідчий суддя приходить до висновку, що в рамках розслідування кримінального провадження № 12018170110002264 слідством зібрані вагомі докази, які свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, зокрема якими є: витяг з кримінального провадження № 12018170110002264; протокол обшуку від 23.11.2018 року; протокол огляду від 23.11.2018 року; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.11.2018 року; повідомленням про підозру від 23.11.2018 року.

Слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 вказаної статті якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої даної статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої даної статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною 5 даної статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Беручи до уваги встановлені в судовому засіданні обставини та надані учасниками пояснення, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання не довели наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, який полягає в тому, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Панченко проти Росії" (§ 106) зазначено, що "Загроза втечі не повинна оцінюватися тільки на підставі суворості покарання, яке може виникнути. Вона повинна визначатися з урахуванням ряду інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити те, що небезпека втечі існує, або показати, що вона занадто мала і необхідності в попередньому ув'язненні немає".

Однак, в ході судового розгляду клопотання встановлено, що наявний ризик, який полягає у незаконному впливі на потерпілого та свідків , оскільки досудове розслідування не завершено та є необхідність в проведенні ряду слідчих дій.

Таким чином, в ході судового розгляду клопотання слідчого належним чином обґрунтовано та доведено наявність викладеного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України. При цьому, відсутні докази того, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання ризику, передбаченим вищезазначеною правовою нормою.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що в разі визнання підозрюваного ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, а також приймає до уваги те, що підозрюваний підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, офіційно не працює, має постійне місце проживання, під наглядом у Кременчуцькому обласному психоневрологічному диспансері не перебуває.

Будь-яких інших документів, які б характеризували підозрюваного слідчому судді не надано.

Таким чином, слідчий суддя, беручи до уваги в сукупності всі наявні матеріали клопотання, пояснення учасників судового розгляду, а також положення ч. 4 ст. 194 КПК України, вважає за можливе застосувати до підозрюваного такий запобіжний захід як домашній арешт з застосуванням засобу контролю, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків. При цьому на підозрюваного вважає за необхідне покласти такі обов’язки, як повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_7, та ОСОБА_8, ОСОБА_9; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Так, беручи до уваги характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити підозрюваному залишати приміщення свого фактичного місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 цілодобово, окрім: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, що забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 181 КПК України ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України слідчий суддя визначає строк дії даної ухвали, який не може перевищувати двох місяців.

Згідно ч. 3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з – під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 198, 202, 376 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

В задоволенні клопотання слідчого ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 – відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю, строком на 2 місяці, тобто до 23.01.2019 року.

Після закінчення цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим. Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов’язки:

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9;

- носити електронний засіб контролю;

- не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 цілодобово, окрім:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою.

Роз’яснити підозрюваному, що порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відділенню поліції № 1 Кременчуцькому ВП ГУ НП в Полтавській області негайно доставити ОСОБА_2 до його місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 і звільнити з-під варти.

Виконання ухвали слідчого судді покласти на Кременчуцький відділ поліції в ГУ НП в Полтавській області.

Кременчуцькому відділу поліції в ГУ НП в Полтавській області негайно поставити ОСОБА_2 на облік і повідомити про це слідчого СВ ВП № 1 Кременчуцького ВП ГУНП України у Полтавській області ОСОБА_10

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: І.І. Дядечко

Повний текст ухвали слідчого судді оголошено 28.11.2018 року