Рішення № 78192952, 23.11.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/126/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

в складі

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Сидорак М.А.

з участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит – Капітал» (79000, м. Львів, вул. Смаль – Стоцького, 1, 28 корпус, АТ «ОСОБА_4 Аваль», МФО 380805, ЄДРПОУ 35234236, р/р 265012321) до ОСОБА_5 (79000, м.Львів, вул. Св. Теодора, 11/21, ІПН НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит – Капітал» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_5, в якому просило суд стягнути заборгованість за кредитним договором №BL621-KL/1 в розмірі 117163,98 грн. та судовий збір. В обгрунтування поданого позову покликається на те, що 08.09.2009 року між ПАТ «Універсалбанк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №BL621-KL/1, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у вигляді грошових коштів. Банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав в повному обсязі. Відповідач порушив умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 14.03.2017 р. в сумі 117163,98 грн. 14.03.2017 р. ПАТ «Універсалбанк» та ТзОВ «ФК «Кредит-капітал» уклали договір про відступлення права вимоги №UB-OP/17-018, внаслідок якого позивач отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ «Універсалбанк», в тому числі і до відповідача. Позивач здійснювала низку заходів щодо врегулювання спору в досудовому порядку, однак такі не дали результату. Просить позов задовольнити.

У даній справі заходи забезпечення доказів та забезпечення позову судом не застосовувалися.

Провадження у справі ухвалою суду не зупинялося, а тому не було підстав для його поновлення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Надала пояснення аналогічні викладеним у позові.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про отримання рекомендованого поштового відправлення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив повністю. Надав пояснення, аналогічні у викладеному відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ст. 3 ч. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 12.11.2007 р. між відповідачем та ВАТ «Банк Універсальний» було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № BL 621 від 12.11.2007 р. є 5000 доларів США (п.1.1). Позичальник повинен був виконати свої зобов‘язання по поверненню суми ліміту за договором не пізніше 31.10.2014 року (п.1.2.1).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. ст. 526, 530, 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом, зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

За правилами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до Генерального договору про надання кредитних послуг № BL 621 від 12.11.2007 р. є 5000 доларів США (п.1.1). Позичальник повинен був виконати свої зобов‘язання по поверненню суми ліміту за договором не пізніше 31.10.2014 року (п.1.2.1).Умови та порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов‘язань за кредитні послуг, стосовно кожної окремої послуги оформляється угодо до цього Договору у формі окремої індивідуальної угоди (п.1.1.1)

12.11.2007 року між Банком та відповідачем було укладено Додаткову угоду № BL 621-KL/1 (Індивідуальна угода). Згідно Індивідуальної угоди ОСОБА_4 зобов‘язується встановити ліміт Позичальнику за Кредитною лінією в сумі 5000 доларів США (п.1). Згідно п. 2.2. Індивідуальної угоди Позичальник зобов‘язується повернути всю суму кредиту не пізніше 31.10.2008 року.

Договором про відступлення права вимоги від 14.03.2017 року № UB-OP/17-018, ПАТ «Універсал банк» передав позивачу належне першому право вимоги до Боржника (відповідача) за вищевказаними договорами.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 30.11.2017 року загальна сума заборгованості відповідача складає 117 163, 98 грн., з яких тіло кредиту – 64 370, 73 грн., відсотки - 47 457, 66 грн., пеня -5 335, 59 грн.

Розглядаючи питання застосування строків позовної давності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується , зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно п.1.2.1. Генерального договору про надання кредитних послуг № BL 621 від 12.11.2007 р позичальник повинен виконати свої зобов’язання по поверненню в повному обсязі використаної суми ліміту не пізніше 31.10.2014 року. Відповідно до абз.3 п 2.3 Додаткової угоди № BL 621-KL/1 від 12.11.2007 року погашення грошових зобов‘язань здійснюється не пізніше 31.10. 2008 року.

Згідно матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом 02.01.2018 року.

Оцінюючи твердження представника позивача про неможливість застосувати позову давність, оскільки на п. 7.7 Генерального договору про надання кредитних послуг № BL 621 від 12.11.2007 р та п. 7 Додаткової угоди № BL 621-KL/1 від 12.11.2007 року, згідно яких строк дії даного Договору встановлюється до повного погашення суми грошових зобов’язань, - суд враховує наступне..

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд). Сторони в договорі не можуть відступити відположень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами

Ст. 257 ЦК України прямо встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Ч. 1 ст.264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

В матеріалах справи відсутні будь-які письмові договори, з приводу збільшення строків позовної давності, а також докази того, що строк позовної давності переривався. Отже, до вимог позивача повинна застосовуватись загальна позовна давність в три роки, а щодо стягнення неустойки – один рік.

Не зважаючи на пропуск позивачем строків позовної давності, суд вважає за необхідне відмовити в позові у зв‘язку з не доведеністю позовних вимог.

Представник позивача не довів суду факту отримання позивачем коштів в сумі 64 370, 73 грн. (тіла кредиту); обґрунтованість нарахування відсотків та пені.

Згідно п.3.1 Додаткової угоди № BL 621-KL/1 від 12.11.2007 року видача кредитних коштів здійснюється шляхом списання коштів із позичкового рахунку та перерахування їх на вказаний Позичальником його поточний рахунок у відповідній валюті.

Відповідно до Додатку № 1 до Додаткової угоди № BL 621-KL/1 від 12.11.2007 року ОСОБА_4 з метою обліку грошових зобов‘язань Позичальника за Генеральним договором про надання кредитних коштів відкриває наступні рахунки: позичковий рахунок № 22021000007917-для обліку заборгованості за кредитом. Банк надає Позичальнику кредит шляхом списання коштів із позичкового рахунку та перерахування їх на поточний рахунок Позичальника № 26203000007753.

В якості підтвердження факту перерахування кредитних коштів на згаданий поточний рахунок № 26203000007753, позивачем долучено копію виписки про рух коштів по даному особовому рахунку. Зазначена копія виписка засвідчена представником позивача ОСОБА_1 і не містить жодних посвідчувальних написів Банку, який за словами позивача видав дані копії виписок про рух коштів.

В процесі судового розгляду, позивачем було надіслано запит до ПАТ «Універсал Банк» з приводу надання належно завірених копій виписки порахунках відповідача., розрахунки заборгованості, інформацію про платежі боржника.

Листом ПАТ «Універсал Банк» Вих № 01-20-09/2018 від 20.09.2018 року про надання інформації, було повідомлено про неможливість надання запитуваної інформації та документів.

Згідно ст. 79 ЦПК україни достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Ч.6 ст.95 ЦПК України передбачено, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Таким чином, в силу наведених процесуальних норм суд не бере до уваги надані позивачем виписки про рух коштів на рахунках боржника.

Оцінюючи покликання позивача на долучені до матеріалів справи копії заяв відповідача про видачу готівки суд враховує наступне. Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_5, крім вищенаведених кредитних договорів та рахунків, мав інші договори та рахунки у ПАТ «Універсал Банк». Як зазначалось вище, згідно наведених кредитних договорів кошти повинні бути списані з позичкового рахунку № 22021000007917 та перерахуванні на поточний рахунок Позичальника № 26203000007753. В долучених копіях заяв про видачу готівки не має жодних покликань на кредитні договори, позичкові чи поточні рахунки, які є предметом розгляду в даній справі.

Зважаючи на вищевикладене, позивачем не було надано суду достовірних доказів отримання позивачем коштів за Генеральним договором про надання кредитних послуг № BL 621 від 12.11.2007 р та Додатковою угодою № BL 621-KL/1 (Індивідуальна угода) від 12.11.2007 р.

Також, суду не було надано детального розрахунку заборгованості по кредиту, з якого було б видно за які періоди і в якому розмірі нараховувались відсотки та пеня за даним кредитним договором. Зважаючи на наведене, позивачем не було обґрунтовано та не доведено правомірність розміру нарахування відсотків, в сумі 47 457, 66 грн., пені -5 335, 59 грн. Як слідує із згаданого листа ПАТ «Універсал Банк» Вих № 01-20-09/2018 від 20.09.2018 року, такі розрахунки є відсутні і у Банку, правонаступником якого є позивач.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит – Капітал» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1757,46 грн. поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 258,259, 263 -265, 351-355 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит – Капітал» (79000, м. Львів, вул. Смаль – Стоцького, 1, 28 корпус, АТ «ОСОБА_4 Аваль», МФО 380805, ЄДРПОУ 35234236, р/р 265012321) до ОСОБА_5 (79000, м.Львів, вул. Св. Теодора, 11/21, ІПН НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит – Капітал».

Повний текст судового рішення складений 28.11.2018 р.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Радченко В.Є.