Ухвала суду № 78192906, 29.11.2018, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 457/1043/18

Провадження № 1-кп/456/475/2018

УХВАЛА

про продовження строків тримання під вартою

29 листопада 2018 року місто Стрий

Колегія суддів Стрийського міськрайонного суду Львівської області у складі:

головуючої судді Гули Л. В. ,

суддів Шрамка Р.Т.

ОСОБА_1

з участю секретаря Петренко Н.О.

прокурора Данилів О.М.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12018140140000213 від 18.05.2018 відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Данилів О.М. просить суд продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, оскільки вважає, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати. ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавленням волі, зібрані у кримінальному провадженні докази є вагомими та допустимими та будуть у подальшому досліджені у судових засіданнях Стрийського міськрайонного суду. Обвинувачений ОСОБА_2 згідно зі ст. 89 КК України раніше не судимий, не працює, після вчинення кримінальних правопорушень залишив місце події та, розпорядившись коштами потерпілого на власний розсуд, залишив територію Львівської області, і лише на вимогу правоохоронних органів повернувся назад, що свідчить про те, що перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду та продовжувати займатися злочинною діяльністю, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Окрім цього, вважає, що перебуваючи на волі, ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілих та свідків, які в судовому засіданні ще не допитувались. Застосування щодо нього більш м’яких запобіжних заходів не в змозі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а відтак слід продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 просять суд застосувати більш м’який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки прокурором не зазначено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтримали клопотання прокурора.

Суд, заслухавши думку прокурора, потерпілих, обвинуваченого та його захисника, вважає, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задовольнити, а в клопотанні обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на більш м’який слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Частиною 3 статті 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ухвали слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області від 26.05.2018 до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який неодноразово продовжувався за відповідними ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, востаннє 23.11.2018 на строк до 02.12.2018 до 17.00 год.

З моменту взяття підозрюваного ОСОБА_2 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м’який запобіжний захід.

Суд вважає за недоцільне досліджувати докази вини обвинуваченого при продовженні строків запобіжного заходу, оскільки наведене порушує принцип презумпції невинуватості та суперечить нормам кримінально-процесуального закону та ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якими рішення суду повинно бути викладено у формулюваннях, які забезпечують принцип невинуватості особи. Суд вважає, що під час розгляду клопотання про продовження строків тримання під вартою суд не вправі досліджувати докази і давати їм оцінку чи в інший спосіб перевіряти доведеність вини обвинуваченого, розглядати й вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті обвинувачення.

Таким чином, наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.

Суд враховує позицію потерпілих при вирішенні питання про застосування запобіжних заходів, зважаючи на наступне.

Відповідно до Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживань владою, затвердженої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 40/34 від 29 листопада 1985 року, до жертв слід ставитись із співчуттям і поважати їхню гідність. Вони мають право на доступ до механізмів правосуддя відповідно до національного законодавства. При цьому слід сприяти тому, щоб судові й адміністративні процедури максимально відповідали потребам жертв, зокрема, шляхом забезпечення їм можливості викладу своєї позиції по суті справи і надання належної допомоги на всіх етапах судового розгляду відповідно до національного законодавства.

У Рекомендації Комітету ОСОБА_7 Європи № К (85) 11 «Про положення потерпілого в рамках кримінального права і процесу» підкреслюється, що важливою функцією кримінального правосуддя має бути задоволення запитів і охорона інтересів потерпілого, підвищення довіри потерпілого до кримінального правосуддя, у зв’язку з чим необхідно більшою мірою враховувати запити потерпілого на всіх стадіях кримінального процесу.

В судовому засіданні потерпілі просять продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому.

Оцінюючи тяжкість вчинених злочинів, який інкримінуються обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпечності злочинів у конкретних умовах місця і часу та враховує, що до особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано за мотивом однієї лише небезпечності злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад три роки, крім виняткових випадків.

Суд не бере до уваги доводи захисника про те, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки такі не підтверджені належними та допустимими доказами.

З врахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_2 та тяжкості інкримінованих йому діянь, вік та стан його здоров`я, відсутність жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі, а також той факт, що розгляд справи розпочато з підготовчого судового засідання і не допитано свідків та потерпілих, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів без визначення розміру застави на підставі ч.4 ст.183 КПК України.

Суд вважає, що інші, більш м’які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задовольнити, в клопотанні обвинуваченого та його захисника про застосування більш м’якого запобіжного заходу слід відмовити, виходячи з наступного.

Суд вважає недоцільним застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та вважає такими, що заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати; ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, непрацевлаштований, згідно зі ст. 89 КК України раніше не судимий, після вчинення кримінальних правопорушень залишив місце події та розпорядившись коштами потерпілого на власний розсуд, залишив територію Львівської області, та лише на вимогу правоохоронних органів повернувся назад, застосування до обвинуваченого інших менш впливових запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього обов'язків та запобігти спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, колегія судів

УХВАЛИЛА:

Обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів - з 29 листопада 2018 року до 27 січня 2019 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору Данилів О.М., обвинуваченому ОСОБА_2, захиснику ОСОБА_3 та скерувати начальнику ЛСІ УДДУ з ПВП Львівської області для відома та виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Л.В.Гула

Судді Р.Т.Шрамко

ОСОБА_1