Постанова № 78191783, 29.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Котеньов О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 р. Справа № 2040/5137/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2018, по справі № 2040/5137/18

за позовом ОСОБА_2

до Харківського обласного військового комісаріату , Міністерства оборони України

про визнання протиправними рішення, дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправним п.604 рішення № 936 від 20.05.2016 Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України; визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України у неприйнятті рішення у місячний строк після надходження документів про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013; визнати протиправними дії Міністерства оборони України в надісланні документів на доопрацювання; зобов’язати Харківський обласний військовий комісаріат надіслати документи для призначення позивачу відповідно до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та Наказу Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 (додаток 13 Наказу № 530) на адресу Міністерства оборони України щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги; зобов’язати Міністерство оборони України повторно розглянути документи надіслані Харківським обласним військовим комісаріатом та прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 150 кратного (прожиткового мінімуму, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та Наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги позивачу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Окрім іншого апелянт посилається на пропуск позивачем строків на звернення до адміністративного суду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з підстав та мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_2 проходив дійсну строкову службу з 13.05.1986 по 17.06.1988, приймав участь у бойових діях у складу в/ч пп 82869 в Демократичній республіки Афганістан.

16.04.2014 позивачу вперше встановлено 3 групу інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК серії 10ААБ № 201461 від 16.04.2014. При черговому огляді, відповідно до довідки МСЕК серії 12ААА № 131307 від 13.04.2016 позивачу підтверджена 3 група інвалідності, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись боєві дії.

28.12.2015 позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.

Харківський обласний військовий комісаріат листом від 28.12.2015 №320/1 ОГД повідомив позивача про те, що документи стосовно призначення та виплати одноразової грошової допомоги згідно порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 оформлені Харківським обласним військовим комісаріатом та надіслані на адресу Міністерства оборони України для вирішення питання призначення та виплати зазначеної допомоги.

Листом від 09.06.2016 № 1234/ВСЗ Харківський обласний військовий комісаріат повідомив позивача про рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 № 36, п.604: розглянувши документи позивача, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, оскільки відсутні документи, що свідчать про причини документи передбачені пунктом 11 Порядку, що свідчить про причини обставини поранення ( контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язано із вчинення особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення тілесного ушкодження.

30.08.2016 позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату для усунення недоліків, що зазначені в рішенні Комісії Міністерства оборони України від 20.05.2016 № 36, п.604, надав довідку серії РАХ № НОМЕР_1 Міністерства внутрішніх справ України про відсутність знятої чи непогашеної судимості та не перебування у розшуку.

Листом від 15.09.2016 № НОМЕР_1 Харківський обласний військовий комісаріат повідомив позивача, що наведена довідка не є документом, яка свідчить про причини та обставини поранення та не відповідає передбачені пунктом 11 Порядку, що свідчить про причини обставини поранення ( контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язано із вчинення особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення тілесного ушкодження.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем фактично не прийнято відповідне рішення щодо призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, з огляду на що наявні підстави для зобов’язання Міністерства оборони України розглянути заяву ОСОБА_2 та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов такого висновку без врахування наступного.

Судовим розглядом встановлено, що позивач просить визнати протиправним та недійсним п.604 рішення № 36 від 20.05.2016 Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України.

Про прийняте Міністерством оборони України рішення № 36 від 20.05.2016 позивача повідомлено листом Харківського обласного військового комісаріату від 09.06.2016 №1234 ВСЗ.

При цьому, із наявної в матеріалах справи заяви ОСОБА_2 від 01.09.2016 до Харківського обласного військового комісаріату встановлено, що на момент подачі даної заяви позивач був ознайомлений із листом Харківського обласного військового комісаріату від 09.06.2016 №1234 ВСЗ, а отже був обізнаний про прийняття Міністерством оборони України оскаржуваного рішення.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що про порушення своїх прав позивач знав станом на 01.09.2016.

Та із даним позовом позивач звернувся до суду лише 02.07.2018, при цьому, позивач не вказав поважних, об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За таких обставин, колегія суддів зазначає про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

Суд першої інстанції розглядаючи адміністративну справу по суті позовних вимог та не застосовуючи наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду виходив з того, що перебування особи на військовій службі є однією із форм реалізації закріпленого у ст. 43 Конституції України права на працю, а тому необхідно керуватися, в тому числі, і положеннями частини другої статті 233 Кодексу законів про працю, яка визначає право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, в даному випадку стягнення грошового забезпечення військовослужбовця.

Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 по справі № 1519/983/2012.

Колегія суддів не вважає, що такі висновки Верховного Суду можуть бути застосовані при розгляді даної справи з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві.

У свою чергу, ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачена виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що одноразова грошова допомога, визначена ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не є видом грошового забезпечення в розумінні зазначеного Закону України та Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Правовідносини, з приводу яких виник спір, вирішений Верховним Судом в рамках справи № 1519/983/2012, склались щодо визначення моменту виникнення права особи на виплату одноразової грошової допомоги (пов'язується із не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в пероід проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби), отже стосуються не процесуальних строків звернення особи до суду із адміністративним позовом.

Таким чином позиція, сформована Верховним Судом, у постанові від 14.03.2018 по справі № 1519/983/2012 не стосується предмету розгляду даної справи за позовом ОСОБА_2

На підставі викладеного, колегія суддів приймає доводи апеляційної скарги стосовно пропуску позивачем строків звернення до суду із даним адміністративним позовом, та вважає за необхідне застосувати наслідки такого пропуску.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Пунктом 8 частини 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Вимогами ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, перевіривши судове рішення в межах апеляційних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до невірного рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову та залишити адміністративний позов без розгляду.

Керуючись ст. 238, 240, 243, 250, 311 , 315, 319 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 по справі № 2040/5137/18 - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання протиправними рішення, дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4