Постанова № 7819110, 03.02.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 лютого 2010 року №2а-6627/09/2370

11 годин 40 хвилин

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Смілянця Е.С.,

при секретарі Веліхановій О.С.,

за участю:

представника позивача Чумак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Уманського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ :

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся Уманський міський центр зайнятості, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 4988 грн. 17 коп.

В судовому засіданні представник позивача Чумак В.В. позов підтримала в повному обсязі, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

ОСОБА_2 звернулася до Уманського міського центру зайнятості і за поданою нею заявою 19.11.2004 року їй надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю як застрахованій особі, яку вона отримувала по 13.11.2005 року. За цей період вона отримала 4988 грн. 17 коп. допомоги по безробіттю. В поданій до Уманського міського центру зайнятості заяві про надання статусу безробітного відповідач зазначала, що не є субєктом підприємницької діяльності.

Під час звірки із державним реєстратором встановлено, що на день надання відповідачу статусу безробітного, за наказом Уманського міського центру зайнятості, і по 16.09.2009 року відповідач була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності (фізична особа підприємець).

Таким чином, позивачем встановлено, що відповідач під час реєстрації в Уманському міському центрі зайнятості приховувала той факт, що є приватним підприємцем з 06.11.2004.

В період перебування на обліку в державній службі зайнятості відповідачу нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в розмірі 4988 грн. 17 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» підприємці відносяться до зайнятого населення, тому на день надання статусу безробітного відповідач, маючи статус підприємця, відносилася до зайнятого населення.

Відповідач не мала права на соціальні послуги, оскільки статус безробітного їй надано на підставі документів, що містять недостовірні відомості, тому виплачене забезпечення в сумі 4988 грн. 17 коп. підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи все зазначене, позивач просить суд стягнути на свою користь з відповідача кошти в сумі 4988 грн. 17 коп.

Відповідач в судове засідання не зявилася і свого представника не направила, хоча належним чином повідомлена про день, час та місце слухання даної адміністративної справи, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи та інформації про наявність поважної причини неприбуття в судове засідання суду не надавалося, тому суд вважає за можливе слухати справу без участі відповідача.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши всі наявні у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положенням статті 19 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що державна служба зайнятості населення діє в інтересах держави і розпоряджається коштами державного фонду на випадок безробіття, який утворений як позабюджетний цільовий фонд для фінансування заходів, передбачених програмою зайнятості населення.

Зайняті громадяни відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою КМУ від 14.02.2007 №219, які звернулися до державної служби зайнятості, підлягають обліку та їм надаються тільки консультативні послуги.

Згідно з підпунктом «б» пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать та не можуть бути безробітними і отримувати допомогу по безробіттю громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

ОСОБА_2 в період з 19.11.2004 по 13.11.2005 знаходилася на обліку Уманського міського центру зайнятості зі статусом безробітного та отримувала виплату допомоги по безробіттю відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення», статей 22 та 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Судом досліджена довідка державного реєстратора Лірник Л.О. від 22.09.2009, внаслідок чого встановлено, що відповідач зареєстрована як субєкт господарювання, тобто приватний підприємець, виконавчим комітетом Уманської міської ради Черкаської області 06.11.2004, а 16.09.2009 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням. Таким чином на час перебування на обліку в центрі занятості підприємницька діяльність відповідача не була припинена.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб підприємців, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». Згідно з частиною 1 статті 46 цього Закону державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця проводиться у разі прийняття нею рішення про припинення підприємницької діяльності.

При поданні заяви для реєстрації в центрі зайнятості як безробітного відповідач не зазначала про наявність реєстрації її як субєкта підприємницької діяльності.

За результатами звірки даних позивача з державним реєстратором встановлено факт незаконного отримання допомоги по безробіттю, оскільки в цей період підприємницька діяльність фізичної особи ОСОБА_2 не була припинена, що суперечить чинному законодавству. На підставі цього Уманським міським центром зайнятості видано наказ про повернення відповідачем коштів, виплачених як допомога по безробіттю, в розмірі 4988 грн. 17 коп. №2303/15 від 25 вересня 2009 року.

Однак вимоги даного наказу не виконані, незаконно отримані кошти позивачу не повернуті в добровільному порядку, тому підлягають стягненню.

На підставі викладеного суд вважає законною та обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача незаконно отриманих коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

Враховуючи наведене, даний позов підлягає задоволенню, а кошти в розмірі 4988 грн. 17 коп. стягненню з відповідача.

Відповідно ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідач фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності виплат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись Законом України «Про зайнятість населення», Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженим Постановою КМУ від 14.02.2007 №219, Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим Наказом Мінпраці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307, Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженим Постановою КМУ від 25 травня 1998 року №740, статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Уманського міського центру зайнятості (Черкаська обл., м. Умань, вул. . Горького, 35, код ЄДРПОУ 21368520) кошти в сумі 4988 (чотири тисячі девятсот вісімдесят вісім) грн. 17 коп. виплачені як допомога по безробіттю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення повного тексту постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

В разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий Е.С. Смілянець

Повний текст постанови виготовлений 8 лютого 2010 року.