Рішення № 78190158, 28.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"28" листопада 2018 р. № 520/9580/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Попова А.О.

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Завод МАЯК" (63401, Харківська область, Зміївський район, м. Зміїв, вул. Залізнична, 120) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Завод МАЯК", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00002161406 від 13.08.2018 року та № 00002171406 від 13.08.2018 року;

2. Судовий збір стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 00002161406 від 13.08.2018 року та № 00002171406 від 13.08.2018 року. Позивач з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, вважає їх незаконними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що податкові повідомлення-рішення № 00002161406 від 13.08.2018 року та № 00002171406 від 13.08.2018 року є законними та такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача - Приватного акціонерного товариства «Завод «Маяк» з питань дотримання вимог валютного законодавства за експортним контрактом № А-02-2016 від 14.01.2016 року за період з 14.01.2016 року по 30.06.2018 року.

За наслідками перевірки позивача, відповідачем було складено акт № 3024/20-40-14-06-08/21189935 від 25.07.2018 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Завод «Маяк» з питань дотримання вимог валютного законодавства за експортним контрактом № А-02-2016 від 14.01.2016 року за період з 14.01.2016 по 30.06.2018 року».

На підставі акту перевірки № 3024/20-40-14-06-08/21189935 від 25.07.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області було винесено податкові повідомлення-рішення за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства № 00002161406 від 13.08.2018 року на суму 2994,58 грн. та № 00002171406 від 13.08.2018 року на суму 340 грн.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що між позивачем - АТ "Маяк" та ООО "Домотехник" (Російська Федерація) було укладено контракт від 14.01.2016 року № А-02-2016 на поставку товару, на виконання якого позивачем було поставлено товар на адресу ООО «Домотехник».

Суд зазначає, що відповідно до Акту перевірки № 3024/20-40-14-06-08/21189935 від 25.07.2018 року виручка за відвантажений на експорт товар надійшла від контрагента-перезидента ООО «Домотсхник» 12.02.2018 року на суму 1048149,41 рублів РФ (еквівалент 499097,30 грн.) з порушенням строків розрахунків, що потягло за собою порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків її іноземній валюті», прострочку на 2 дні та, відповідно, нарахування непі на суму 2994,58 грн., однак суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача, оскільки кошти на розподільчий рахунок платника податку були зараховані 09.02.2018 року, а на поточний рахунок 12.02.2018 року, що підтверджується банківською випискою, відповідно до якої датою надходження на розподільчий рахунок є 09.02.2018 року.

Відповідно до п.п 2.2 п. 2 інструкції «Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року N 136 відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації або підписання акта (іншого документа). В свою чергу банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього (вимоги п.п 2.3 п. 2 вказаної інструкції).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню па їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

В силу п. 3 постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 за № 1921/22233 (далі - Постанова), розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відносно вимоги щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 вищевказаної постанови Правління Національного банку України встановлено вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноважені банками, фізичних осіб-підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Уповноважений банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання».

Таким чином суд зазначає, що датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на відповідний валютний рахунок. Подальший рух коштів звалютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України в перерахунку на національну валюту і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок зовнішньоекономічних контрактів.

Порядок зарахування виручки резидентів у іноземній валюті, передбачений Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», чітко встановлює обов'язок її зарахування саме на валютні рахунки, не розмежовуючи їх при цьому на розподільчі чи поточні.

Зазначена позиція суду узгоджена з Постановою Верховного Суду від 16.05.2018 року у адміністративному провадженні № К/9901/788/17 (справа №813/1935/17), Постановою Верховного Суду від 27.03.2018 року у адміністративному провадженні № К/9901/884/17 (справа № 826/9288/16), Постановою Верховного Суду від 20.03.2018 року у адміністративному провадженні № К/9901/1816/17 (справа № 826/10318/16).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивач не порушив законодавчо визначений строк надходження грошових коштів по експортному контракту № А-02-2016, а отже податкові повідомлення-рішення № 00002161406 від 13.08.2018 року та № 00002171406 від 13.08.2018 року є такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, та підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Завод МАЯК" (63401, Харківська область, Зміївський район, м. Зміїв, вул. Залізнична, 120) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкових повідомлень-рішень –задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00002161406 від 13.08.2018 року та № 00002171406 від 13.08.2018 року.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області на користь Приватного акціонерного товариства "Завод МАЯК" сплачений судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29 листопада 2018 року.

Суддя Спірідонов М.О.