Рішення № 78190099, 27.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

27.11.2018р. справа №2040/6282/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденка А.В.,

за участі:

секретаря - Стрєлка О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

ОСОБА_1 до Харківського апеляційного суду про1) визнання неправомірними дій по розгляду скарг ОСОБА_1 від 12.06.2018 р., 02.07.2018 р., від 24.07.2018р. 2) зобов'язання відновити порушені права ОСОБА_1 по розгляду скарг від 12.06.2018 р., 02.07.2018р., від 24.07.18 р., -встановив:

03.08.2018 р. позивач, гр. ОСОБА_1, у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про 1) визнання дій Апеляційного суду Харківської області по розгляду скарг ОСОБА_1 від 12.06.2018 р. та 02.07.2018 р. неправомірними; 2) зобов'язання Апеляційного суду Харківської області відновити порушені права ОСОБА_1 по розгляду скарг від 12.06.2018 р. та 02.07.2018 р.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 р. даний позов було прийнято до розгляду, підготовче засідання по справі було призначено на 11:30 год. 27.08.2018 р.

Направлена на адресу позивача судова кореспонденція була повернута установою поштового зв'язку без вручення.

13.08.2018 р. до окружного адміністративного суду надійшов відзив відповідача. 10.10.2018 р. позивач подав до суду процесуальний документ про доповнення та зміну позову, зазначивши в якості відповідача Харківський апеляційний суд та виклавши вимоги про 1) визнання неправомірними дій по розгляду скарг ОСОБА_1 від 12.06.2018 р., 02.07.2018 р., від 24.07.2018 р. 2) зобов'язання відновити порушені права ОСОБА_1 по розгляду скарг від 12.06.2018 р., 02.07.2018 р., від 24.07.2018 р.

Письмових заяв про зміну цих вимог позивач до суду не подавав.

Судові засідання у підготовчому провадженні призначались на 27.08.2018 р., 10.10.2018 р., 06.11.2018 р. та 20.11.2018 р.

Під час підготовчого провадження судом були вирішені:

1. Клопотання позивача від 10.10.2018 р. про доповнення та зміну позову (протокольною ухвалою суду від 10.10.2018 р. прийнято до провадження).

2. Клопотання позивача від 10.10.2018 р. про ознайомлення з матеріалами справи (задоволено шляхом постановлення протокольної ухвали, дата ознайомлення 22.10.2018 р.).

3. Клопотання позивача від 10.10.2018 р. про доповнення мотивувальної частини позову (задоволено шляхом постановлення протокольної ухвали).

4. Клопотання позивача про долучення заяв до Харківського апеляційного суду від 05.10.2018р . та від 08.10.2018 р. (задоволено шляхом постановлення протокольної ухвали).

5. Клопотання позивача від 22.10.2018 р. про проведення засідання у залі судових засідань №1 (залишено без задоволення шляхом постановлення протокольної ухвали, оскільки в адміністративній будівлі суду за адресою м. Харків, вул. Мар’їнська, 18-Б-3, існує лише 1 зал судових засідань, який до того ж обладнаний системою для проведення судових засідань у режимі відеоконференції. Для проведення судового засідання був використаний у режимі залу судового засідання кабінет №27, де учасникам справи були створені найсприятливіші умови для судового захисту прав та інтересів, зокрема, шляхом надання зручних та комфортних стільців, а позивачу було надано можливість реалізовувати процесуальні права не підводячись із стільця).

6. Клопотання позивача від 23.10.2018 р. про видачу процесуальних документів (які були направлені на зазначену у позові адресу, але повернулись від установи поштового зв’язку без вручення, одержані позивачем у засіданні 20.11.2018 р., задоволено шляхом постановлення протокольної ухвали) .

7. Клопотання позивача від 23.11.2018 р. про відвід судді (залишено без задоволення шляхом постановлення судового рішення у письмовій формі).

8. Клопотання позивача від 23.10.2018 р. про видачу документів про створення та діяльність ліквідаційної комісії Апеляційного суду Харківської області (задоволено шляхом постановлення протокольної ухвали)

9. Клопотання позивача від 20.11.2018 р. про пред’явлення суддею службового посвідчення (залишено без задоволення шляхом постановлення протокольної ухвали, оскільки згідно з ст.ст. 127, 128 Конституції України та ст.ст. 24, 52, 57, 80 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» повноваження по відправленню правосуддя набуваються особою не внаслідок одержання службового посвідчення судді, а за фактом сукупної наявності декількох подій: видання Президентом України розпорядчого акту про призначення особи на посаду професійного судді (видання аналогічного акту Вищою радою правосуддя), видання головою суду (особою, котра виконує повноваження голови суду) розпорядчого акту про зарахування особи на штатну посаду судді, складання особою присяги судді, фізичного одержання особою у провадження матеріалів конкретної судової справи).

10. Клопотання позивача від 20.11.2018 р. про долучення до справи заяви від 16.11.2018 р. (задоволено шляхом постановлення протокольної ухвали).

11. Клопотання позивача від 20.11.2018 р. про долучення відповіді на відзив (задоволено шляхом постановлення протокольної ухвали).

12. Клопотання позивача від 23.11.2018 р. про відвід судді (залишено без розгляду шляхом постановлення судового рішення у письмовій формі).

Після вирішення усіх перелічених клопотань та заслуховування думок сторін, 20.11.2018 р. судом була постановлена протокольна ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Про дату, час та місце судового засідання з розгляду справи по суті учасників справи було повідомлено судом під звукозапис у ході засідання та додатково сповіщено під підпис у розписці.

Судове засідання з розгляду справи по суті було призначено на 27.11.2018 р.

Розглядаючи справу по суті у цьому судовому засіданні, суд зазначає, що предметом позову є вимога про 1) визнання неправомірними дій Харківського апеляційного суду по розгляду скарг ОСОБА_1 від 12.06.2018 р., від 02.07.2018 р., від 24.07.2018 р. 2) зобов'язання Харківського апеляційного суду відновити порушені права ОСОБА_1 по розгляду скарг від 12.06.2018 р., від 02.07.2018 р., від 24.07.2018 р.

Підставами позову є доводи про те, що розгляд скарг відбувався без участі заявника, поверхово, необ’єктивно та неповно, надані апеляційним судом листи-відповіді не відновлюють порушених прав фізичної особи-громадянина.

Відповідач, Харківський апеляційний суд, з поданим позовом не погодився.

Підставами для заперечень проти позову є доводи про те, що розгляд і вирішення усіх трьох скарг гр. ОСОБА_1 відбувалось з дотриманням вимог закону, відповіді надані своєчасно, прийняті за скаргами рішення по суті порушених питань є правильними та вірними.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що спір виник з приводу процедури та результатів розгляду Апеляційним судом Харківської області звернень громадянина ОСОБА_1 від 12.06.2018 р. (далі за текстом – Скарга №1; стосовно відсутності на поштовому конверті, до якого була вкладена копія постанови Апеляційного суду Харківської області від 30.05.2018 р. по справі №639/4913/15-ц, реквізитів відправника – Апеляційного суду Харківської області), від 02.07.2018 р. (далі за текстом – Скарга №2; стосовно знаходження Скарги №1 у матеріалах цивільної справи №639/4913/15-ц, неприйняття за Скаргою №1 адекватних заходів до винних осіб, несповіщення про вжиті за Скаргою №1 заходи), від 24.07.2018 р. (далі за текстом – Скарга №3; стосовно несвоєчасного направлення копії ухвали від 02.07.2018 р. по справі №630/7918/15-ц про відкриття апеляційного провадження та відстрочення оплати судового збору лише 13.07.2018 р., що призвело до позбавлення можливості подати заяву про відмову від апеляційної скарги та вирішення апеляційної скарги по суті постановою від 18.07.2018 р.).

Як слідує зі змісту та предмету Скарги №1, Скарги №2, Скарги №3 гр. ОСОБА_1 оскаржував саме управлінську діяльність Апеляційного суду Харківської області.

Перевіряючи відповідність закону оскаржених діянь владного суб’єкта з приводу розгляду та вирішення по суті перелічених скарг громадянина, суд зазначає, що правовідносини з приводу розгляду органами державної влади звернень громадян унормовані, насамперед, приписами ст. 40 Конституції України та Закону України «Про звернення громадян».

Так, ст. 40 Конституції України проголошено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

За приписами ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Згаданим вище суб’єктивним правам заявника на особисте викладення аргументів, на участь у перевірці звернення, на присутність при розгляді звернення кореспондує запроваджений ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» обов’язок органу 1) об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, 2) на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

Правовий висновок Верховного Суду з приводу застосування ч. 2 ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» міститься у постанові від 20.09.2018 року по справі №826/20839/15 (адміністративне провадження №К/9901/8844/18) та полягає у тому, що у разі відсутності засідання з розгляду звернення громадянин не запрошується для вирішення звернення по суті.

З’ясовуючи обставини спірних правовідносин, суд відмічає, що відповідь на Скаргу №1 та Скаргу №2 була надана листом Апеляційного суду Харківської області від 12.07.2018 р. №Н-131/59975.

Даний лист містить посилання на те, що Скарга №1 вже була розглянута станом на 21.06.2018 р., наслідком чого стало повторне направлення на адресу заявника копії постанови Апеляційного суду Харківської області від 30.05.2018 р. по справі №639/4913/15-ц.

Між тим, відсутність окремої відповіді за Скаргою №1 у даному конкретному випадку жодним чином не погіршує правового становища зацікавленої особи - заявника, позаяк остаточна відповідь листом від 12.07.2018 р. була надана у межах 30-денного строку згідно з ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».

Окрім того, суд враховує, що у спірних правовідносинах обставина відсутності на поштовому конверті реквізитів відправника поштової кореспонденції не спричинила і об’єктивно була нездатна спричинити для особи жодних негативних наслідків, адже позивач самостійно та добровільно визнає факт знаходження у згаданому відправленні копії постанови Апеляційного суду Харківської області від 30.05.2018 р. по справі №639/4913/15-ц.

Суд також не може оминути увагою ту обставину, що Скарга №1 була адресована не Апеляційному суду Харківської області, а зовсім іншій особі - ПАО «Укрпошта» і лише копія даного документу направлялась голові Апеляційного суду Харківської області.

Водночас із цим, Закон України «Про звернення громадян» не зобов’язує орган управління (нагляду, контролю) розглядати саме копії звернень.

Вирішуючи спір, суд зауважує, що право особи на участь у розгляді власного звернення є безумовним, запроваджене і спрямоване на те, щоби громадянин був «почутим» органом влади чи управління, а тому реалізація цього права особи не залежить від розсуду владного суб’єкта.

Але попри це, суд вважає, що незабезпечення владним суб’єктом означеного права особи не призводить автоматично до виникнення у зацікавленої особи - заявника порушеного суб’єктивного права або ущемленого інтересу.

Такий факт (порушене суб’єктивне право або ущемлений інтерес) виникає лише у разі існування у зацікавленої особи - заявника доречних, переконливих та важливих аргументів, котрі ця особа мала намір висловити безпосередньо посадовим (службовим) особам органу та які об’єктивно мають юридичне значення для вирішення звернення по суті.

У ході розгляду справи судом достовірно установлено, що у спірних правовідносинах зацікавлена особа - заявник таких аргументів не мала.

Суд вважає, що сама сутність причини виникнення спору – відсутність на поштовому конверті реквізитів відправника поштової кореспонденції при визнанні обставини знаходження у цьому конверті відповідного судового рішення, беззаперечно унеможливлює існування таких аргументів.

При цьому, суд бере до уваги, що Скарга №2 стосувалась процедури та результату вирішення питань за Скаргою №1, а до органу громадянин спрямував не оригінал, а копію цього документа.

Обставини повторного направлення Апеляційним судом Харківської області відповідного судового рішення з правильним оформленням поштового відправлення прав та інтересів позивача не зачіпають, не є порушенням закону, у даному спірному випадку є виправданою управлінською дією владного суб’єкта.

Окремо суд наголошує на відсутності правових підстав для поширення висновку Верховного Суду відповідно до постанови від 20.09.2018 р. по справі №826/20839/15 (адміністративне провадження №К/9901/8844/18) на спірні правовідносини, так як з тексту листа Апеляційного суду Харківської області від 12.07.2018 р. №Н-131/59975 чітко вбачається, що причиною не запрошення громадянина є відсутність потреби в особистій участі при перевірці доводів скарги, а не відсутність самого засідання органу.

Проте, з викладених вище міркувань суд доходить до переконання, що обраний Апеляційним судом Харківської області у спірних правовідносинах варіант організації реалізації управлінської функції при розгляді і вирішенні Скарги №1 та Скарги №2 жодним чином не погіршив правового становища особи, не вплинув на зміну стану суб’єктивних прав та обов’язків.

Відтак, суд не знаходить правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у цій частині.

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що Скаргою №3 заявник звернувся до Апеляційного суду Харківської області з приводу невчасного направлення поштою ухвали Апеляційного суду Харківської області від 02.07.2018 р. по справі №630/7918/15-ц (провадження №22-ц/790/3945/18).

За доводами Скарги №3 порушення прав та інтересів фізичної особи – громадянина втілились у 1) неможливості реалізації відповідачем права на подачу відзиву, 2) позбавленні ОСОБА_1 права на відмову від апеляційної скарги на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 27.03.2018 р.

Відповідь на Скаргу №3 була надана листом Апеляційного суду Харківської області від 31.07.2018 р. №Н-158/66611.

Перевіряючи відповідність цієї відповіді вимогам закону, суд відмічає, що незважаючи на невірне зазначення заявником у тексті Скарги №3 номеру цивільної справи №630/7918/15-ц (замість правильного – 639/7918/15-ц) цей недолік було виявлено та належно враховано апеляційним судом.

Доводи Скарги №3 в частині порушення Апеляційним судом Харківської області прав відповідача по цивільній справі окружний адміністративний суд визнає юридично неспроможними, позаяк з пояснень самого позивача по даній адміністративній справі з’ясовано, що у цивільній справі №639/7918/15-ц фізична особа – громадянин ОСОБА_1 є позивачем.

Юридично неспроможними суд визнає також і доводи позивача стосовно позбавлення права на відмову від апеляційної скарги, адже, використавши надане ст. 129 Конституції України та приписами Цивільного процесуального кодексу України право на апеляційне оскарження судового рішення, ініціатор процедури апеляційного перегляду судового рішення, перебуваючи у стані вільної волі та свободи переміщення у фізичному просторі, об’єктивно здатний реалізувати право на відмову від поданої ним скарги безвідносно до поведінки будь-якого суб’єкта права.

При цьому, у цілях виконання вимог ст. 9 КАС України окружним адміністративним судом у відповідача були витребувані відомості стосовно організації управлінської роботи даного органу судової влади.

З наданих відповідачем документів випливає, що у період 10.07.2018 р. - 12.07.2018 р. у відділі документального забезпечення та контролю Апеляційного суду Харківської області працювало 14 робітників, з яких 6 знаходились у щорічній основній відпустці.

За червень 2018 р. Апеляційним судом Харківської області лише за вхідною кореспонденцією було одержано 3 936 матеріалів, за липень 2018 р. – 4 537 матеріалів, за вихідною кореспонденцією оформлено за червень 2018 р. – 10 806 матеріалів, за липень 2018 р. - 12 260 матеріалів.

Всі ці обставини достатньою мірою бути викладені у тексті листа Апеляційного суду Харківської області від 31.07.2018 р. №Н-158/18/66611.

Тому окружним адміністративним судом у діяннях Апеляційного суду Харківської області з приводу розгляду та вирішенню Скарги №3 не виявлено порушень закону, котрі б порушували права та інтереси зацікавленої особи – заявника.

Розв’язуючи спір, суд зауважує, що на відсутність факту порушеного права або ущемленого інтересу у спірних правовідносинах однозначно та беззаперечно показує і сам предмет Скарги №1, Скарги №2 та Скарги №3.

Так, у кожній із перелічених скарг заявник клопотав про вжиття адекватних заходів.

Зміст наданих апеляційним судом листів-відповідей на звернення скаржника, подані до суду апеляційним судом докази, а також загальновідомі обставини стосовно умов та режиму роботи судів загальної юрисдикції протягом поточного періоду 2018 р. засвідчують, що вжиті апеляційним судом заходи поза розумним сумнівом є цілком достатніми для з’ясування об’єктивної істини у порушених заявником питаннях.

При розв’язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі “ОСОБА_3 проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та ОСОБА_4 (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”), згідно з якими право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом перелічених рішень вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб’єкт забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України.

Факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах не знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для відмови у позові.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Повідомити, що рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 28 листопада 2018 року.

Суддя Сліденко А.В.