Рішення № 78188657, 27.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2713/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року м. Львів

11 год. 04 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області до Стебницької міської ради Львівської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2; третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області до Стебницької міської ради Львівської області із вимогою – визнати протиправним та скасувати рішення сесії Стебницької міської ради № 367 від 28.02.2018 року “Про надання дозволу на встановлення тимчасової споруди”.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що за результатами здійснення прокурором представницької діяльності, на запити, скеровані в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», отримано інформацію та матеріали щодо порушень вимог земельного та містобудівного законодавства при прийнятті рішень Стебницької міської ради. Рішенням Стебницької міської ради № 367 від 28.02.2018 надано згоду ОСОБА_3 на встановлення тимчасової споруди торгівельного призначення для провадження підприємницької діяльності строком на п’ять років. Крім цього, цим рішенням зобов’язано ОСОБА_3 погодити розміщення тимчасової споруди торгівельного призначення з інженерними службами міста, звернутись для оформлення паспорта прив’язки тимчасової споруди, звернутись у відділ Держгеокадастру для отримання витягу про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки та укласти договір на встановлення тимчасової споруди торгівельного призначення з Стебницькою міською радою на відповідну територію. Однак, рішенням № 322 від 25.10.2017, на яке покликається Стебницька міська рада при прийнятті рішення 29 сесії сьомого скликання № 367 від 28.02.2018 «Про надання дозволу на встановлення тимчасової споруди» ОСОБА_3, затверджена комплексна схема розміщення малих архітектурних форм на вул. М.Грушевського в м. Стебник, а не комплексна схема розміщення тимчасових споруд. Як зазначено в оскаржуваному рішенні та передбачено чинним законодавством.

Покликання відповідача – Стебницької міської ради на рішення № 322 від 25.10.2017 «Про затвердження комплексної схеми розміщення малих архітектурних форм» як на підставу прийняття спірного рішення ради № 367 від 28.02.2018 є хибним, оскільки розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Рішення № 322 від 25.10.2017 не може слугувати основою для прийняття оскаржуваного у межах цієї справи рішення та надання дозволу на встановлення тимчасової споруди. Крім вказаного, згідно виданого 23.04.2018 ОСОБА_3 відділом містобудування та архітектури виконавчих органів Стебницької міської ради, паспорту прив’язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на вул. Грушевського в м. Стебнику покликання на документ, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою – відсутнє.

У даному випадку технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки не розроблялась, а також відсутній кадастровий номер земельної ділянки, що встановлено перевіркою управління контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру уЛьвівській області.

Крім вказаного зазначено, що земельні ділянки заходяться в зоні гірничого відводу, на межі впливу від гірничих робіт ПАТ СГХП «Полімінерал» та не відповідають концептуальному вирішенню планування та використання території м. Стебник.

Зі змісту листів Стебницької міської ради з’ясовано, що договір на встановлення тимчасової споруди ОСОБА_3Я ще не укладено.

Оскільки відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у даних правовідносинах, заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 02.07.2018 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Головне управління Держгеокадастру у Львівській області та як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_3

Протокольною ухвалою суду від 11.09.2018 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено ОСОБА_2

Ухвалою суду від 09.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представниця позивача позовні вимоги підтримала повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив за вх. № 23659 від 27.07.2018 (а.с.75-79), просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, з підстав, що викладені у письмовому відзиві на позовну заяву за вх.23105 від 24.07.2018 (а.с.61-65). Зазначив, що ОСОБА_3 звернувся з заявою про надання дозволу на встановлення тимчасової споруди по вул. ОСОБА_4, згідно з комплексною схемою розміщення ТС, затвердженого сесією Стебницької міської ради від 25.10.2014 № 322. Оскільки за змістом прийнятого Стебницькою міською радою Рішення ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення тимчасової споруди торгівельного призначення, тобто саме об’єкта благоустрою, відповідно затвердженого паспорта прив’язки тимчасової споруди дотримання приписів ст. 203 ЦК України прокуратурою щодо прийнятого рішення повинно здійснюватись відповідно до норм Закону України «Про благоустрій населених пунктів», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тощо. Відтак, відповідач прийнявши оскаржуване рішення з зазначенням певних вимог, без виконання яких укладення договору буде неможливим і не уклавши відповідний договір, не перевищила обсяг своєї господарської компетенції (повноважень), закріплених за нею у законодавстві. З врахуванням викладеного, відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийняте у встановленому законодавством порядку, з дотриманням процедури прийняття регуляторних актів. Відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (третя особа 1) в судове засідання повноважного представника не скерувало, причини неявки не повідомило, про час і дату проведення судового засідання повідомлено належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Письмового пояснення по суті заявлених позовних вимог суду не надсилало.

ОСОБА_2 (третя особа 3) скерував до суду заяву за вх. № 30400 від 26.09.2018 (а.с.115), згідно з якою просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позов підтримує повністю, просив такий задовольнити.

ОСОБА_3 (третя особа 2) в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив. Поштові відправлення скеровані ОСОБА_5 повернулися на адресу суду. Відповідно до п. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Письмових пояснень по суті заявлених вимог ОСОБА_3 суду не надсилав.

Суд заслухав вступне слово представниці позивача, з’ясував фактичні обставини та відповідні їм правовідносини та становив таке.

Стебницька міська рада Львівської області зареєстрована як орган місцевого самоврядування 27.04.2006, ідентифікаційний код юридичної особи: 26269521 (а.с.50).

25.10.2017 Стебницькою міською радою прийнято рішення № 322 «Про затвердження комплексної схеми розміщення малих архітектурних форм», яким затверджено комплексну схему розміщення малих архітектурних форм на вул. ОСОБА_4 міста Стебника; надання дозволів на розміщення малих архітектурних форм проводити згідно Закону України «Про благоустрій» (а.с.28).

07.11.2017 ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на встановлення тимчасової споруди в м. Стебник на вул. ОСОБА_4 (а.с.44).

28.02.2018 Стебницькою міською радою прийнято рішення № 367, відповідно до якого надано згоду ОСОБА_3 на встановлення тимчасової споруди торгівельного призначення для провадження підприємницької діяльності площею 30,00 кв.м. на вул. М. Грушевського в м. Стебник строком на п’ять років, згідно з комплексною схемою розміщення тимчасових споруд, затвердженої рішенням Стебницької міської ради від 25.10.2017 № 322. ОСОБА_3 зобов’язано звернутись у відділ Держгеокадастру у м. Дрогобичі для отримання витягу про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки та укласти договір на встановлення тимчасової споруди торгівельного призначення з Стебницькою міською радою на відповідну територію (об’єкт благоустрою) в м. Стебник визначену для розміщення тимчасової споруди; погодити розміщення тимчасової споруди торгівельного призначення з інженерними службами міста та при необхідності забезпечити (за власні кошти) винос інженерних мереж згідно технічних умов за межі визначеної земельної ділянки; звернутись у відділ містобудування та архітектури для оформлення паспорту прив’язки тимчасової споруди торгівельного призначення для ведення підприємницької діяльності; забезпечити реєстрацію відповідного договору згідно з чинним законодавством; забезпечити реєстрацію відповідного договору згідно з чинним законодавством.

При цьому відповідальність за відповідність розміщення тимчасової споруди торгівельного призначення для провадження підприємницької діяльності паспорту прив’язки покладено на заявника – ОСОБА_3 (а.с.31-32).

Державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охоронною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охоронною земель у Дрогобицькому, Жидачівському, Сколівському, Стрийському районах та м. Дрогобичі О. Дзюрак, ОСОБА_6, відповідно до вимог ст.ст. 6, 10 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, була проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів під час прийняття рішень у сфері земельних відносин Стебницькою міською радою Дрогобицького району Львівської області, за результатами якої складено акт № 256-ДК/179/АП/09/01/-18 від 11.04.2018, у якому зафіксовано порушення, допущені Стебницькою міською радою при прийнятті рішень “Про надання дозволу на встановлення тимчасової споруди”, в тому числі, № 367 від 28.02.2018 (а.с.47-49).

19.04.2018 ОСОБА_3 звернувся до Стебницької міської ради про видачу паспорта прив’язки (а.с.36).

19.04.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області за № 10-13-0.4-696/90-18 скеровано заступнику керівника Дрогобицької місцевої прокуратури С. Подолячек лист у відповідь на лист від 12.03.2018 № 04/13-709 стосовно проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час прийняття Стебницькою міською радою рішень у сфері земельних відносин та скеровано матеріали зазначеної вище перевірки (а.с.45).

23.04.2018 відділом містобудування та архітектури виконавчих органів Стебницької міської ради видано ОСОБА_3 паспорт прив’язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на вул. М. Грушевського у м. Стебник, зазначення чи покликання на документ, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою відсутнє (а.с.35).

25.04.2018 за № 04/13-1167-вих-17 Дрогобицька місцева прокуратура звернулась із листом до Стебницької міської ради, у якому просила до 02.05.2018 надати на адресу прокуратури, у тому числі, належним чином завірені копії проектів та рішень ради 29 сесії сьомого скликання, у тому числі, № 367 від 28.02.2017, якими надано дозвіл на встановлення тимчасових споруд для підприємницької діяльності та зауважень до вказаних рішень; належним чином засвідчені копії паспортів прив’язок тимчасових споруд, згідно вказаних рішень, схем розміщення тимчасових споруд, а також копію комплексної схеми розміщення тимчасових споруд, затвердженої рішенням Стебницької міської ради № 322 від 25.10.2017; зазначити чи приймала міська рада рішення про розроблення Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд та архітипу на території м. Стебника та чи розроблена така, якщо так – надати копії відповідних документів (а.с.26).

У відповідь на цей лист 02.05.2018 Стебницькою міської радою листом за № 554, у тому числі повідомлено про те, що на даний час договори на встановлення тимчасових споруд ще не укладені (а.с.27).

03.05.2018 за № 04/13-1245-вих-17 Дрогобицькою міською прокуратурою скеровано Стебницькій міській раді лист із вимогою до кінця дня -4.05.2018 надати належним чином завірені копії проектів та рішень ради 29 сесії сьомого скликання, в тому числі, і рішення № 367 від 28.02.2018, якими надано дозвіл на встановлення тимчасових споруд для підприємницької діяльності та зауважень до вказаних рішень та надати належним чином завірені копії паспортів прив’язок тимчасових споруд згідно з вказаними у листі рішеннями, схем розміщення тимчасових споруд. Також викладено прохання зазначити чи приймала міська рада рішення про розроблення Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд та архітипу на території м. Стебника та чи розроблена така, якщо так – долучити копії підтверджуючих документів (а.с.24).

07.05.2018 Стебницькою міською радою листом за № 603, згідно з яким у тому числі повідомлено про те, що паспорт прив’язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на вул. М. Грушевського в м. Стебник для ОСОБА_3 видано № ТС-12-28. На даний час договори на встановлення тимчасових споруд не укладено (а.с.25).

Оскільки рішення відповідача № 367 від 28.02.2017 є протиправним, станом на час розгляду цієї справи у суді таке не скасоване в добровільному порядку, прокурор звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює, зокрема, орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

В обґрунтування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, зазначено те, що рішення відповідача № 367 від 28.02.2018 «Про надання дозволу на встановлення тимчасової споруди» порушує чинні норми земельного та цивільного законодавства, при його прийнятті не дотримано вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Закону України«Про місцеве самоврядування», Закону України «Про землеустрій» та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

На переконання Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, прийняття такого рішення порушує інтереси держави у сфері земельних правовідносин, містобудування та архітектури.

Чинним законодавством України не визначено органу, який наділений повноваженнями на звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування про визнання протиправним та скасування рішення щодо надання дозволу на встановлення тимчасової споруди за обставин, які наведені у позовній заяві.

Таким чином, проаналізувавши викладені в позовній заяві обставини, докази, подані на їх обґрунтування, суд дійшов висновку про існування загрози порушення законних інтересів держави.

Відтак, суд вважає, що існують підстави для представництва Заступником керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області інтересів держави в суді у справі за його позовом до Стебницької міської ради Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та ОСОБА_2 та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земля є об’єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.ст.13, 14Конституції України).

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України „Про місцеве саморядування в Україні” № 280/97-ВР від 21.05.1997 (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин”).

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад належать розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закокон України „Про регулювання містобудівної діяльності” № 3038-VI від 17.02.2011 (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно зі ст. 28 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, тимчасова споруда (далі - ТС) для здійснення підприємницької діяльності це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Стебницька міська рада рішенням № 367 від 28.02.2017, яке є предметом оскарження у межах цієї справи, встановила єдині умови оформлення договірних відносин щодо надання земельних ділянок під розміщення тимчасових споруд, а саме: отримання витягу про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки; укладення договору на встановлення тимчасової споруди торгівельного призначення з Стебницькою міською радою на відповідну територію (об’єкт благоустрою) у м. Стебник, що визначена для розміщення тимчасової споруди; погодження розміщення тимчасової споруди торгівельного призначення з інженерними службами міста та при необхідності забезпечити (за власні кошти) винос інженерних мереж, згідно з технічних умов за межі визначеної земельної ділянки; звернення до відділу містобудування та архітектури для оформлення паспорту прив’язки тимчасової споруди торгівельного призначення для ведення підприємницької діяльності; забезпечення реєстрації відповідно договору згідно з чинним законодавством.

Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджено наказом Мінрегіонбуду № 244 від 21.10.2011, який визначає механізм розміщення тимчасових споруд.

Так, пунктом 2.6 Порядку передбачено, що для оформлення паспорта прив’язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із заявою щодо оформлення паспорта прив’язки ТС, до якої одночасно з іншими документами надає схему розміщення ТС, що затверджена додатком 1 Порядку.

Додаток 1 Порядку містить форму схеми розміщення ТС із вказівкою площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування. Таким чином, отриманню паспорта прив’язки передує отримання документів землекористування суб’єктом господарювання та оформлення документації на земельну ділянку.

При вирішенні спору суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену колегією Касаційного господарського суду у постанові від 16.05.2018 у справі № 918/633/16 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: 74064227).

Документи, що подаються для отримання паспорта прив’язки, повинні містити дані щодо розміру земельних ділянок, які вносяться на підставі отриманих суб'єктом господарювання документів на право користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 2.27 Порядку внесення таких даних без наявних документів на право землекористування тягне за собою анулювання паспорта прив’язки.

Згідно з п.п. 1.5,1.6 Порядку, комплексна схема розміщення тимчасових споруд (далі ТС) в межах вулиці (скверу, бульвару, провулку, узвозу, проїзду, площі, майдану тощо), мікрорайону (кварталу), населеного пункту - текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця - - гаптування ТС, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо трони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою.

Комплексна схема розміщення ТС та архітип розробляються за рішенням сільської, селищної, міської, районної ради суб’єктом господарювання, який має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, та затверджуються рішенням розпорядженням, наказом) виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації. Розроблення комплексної схеми розміщення ТС та архітипу здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Судом встановлено, що рішенням № 322 від 25.10.2017, на яке покликається Стебницька міська рада при прийнятті рішення 29 сесії сьомого скликання №367 “Про надання дозволу на встановлення тимчасової споруди” ОСОБА_3 від 28.02.2018, затверджена комплексна схема розміщення малих архітектурних форм на вул. М.Грушевського у м. Стебник, а не комплексна схема розміщення тимчасових споруд, як зазначено в оскаржуваному рішенні та передбачено чинним законодавством України.

Суд критично оцінює покликання Стебницької міської ради на рішення № 322 “Про затвердження комплексної схеми розміщення малих архітектурних форм” від 25.10.2017, як на підставу прийняття оскаржуваного у межах цієї справи рішення, оскільки розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до приписів Закону України “Про благоустрій населених пунктів” № 2807-IV від 06.09.2005, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 21 Закону України “Про благоустрій населених пунктів”, мала архітектурна форма це елемент декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою.

До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством.

Крім цього, комплексним благоустроєм, згідно з вимогами ст. 22 вказаного Закону, вважається проведення на визначеній території населеного пункту мікрорайон, квартал, парк, бульвар, вулиця, провулок, узвіз тощо) комплексу робіт з улаштування (відновлення) покриття доріг і тротуарів, обладнання пристроями для безпеки руху, озеленення, забезпечення зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами, встановлення малих архітектурних форм, здійснення інших заходів, спрямованих на поліпшення інженерно-технічного і санітарного стану території, покращання її естетичного вигляду.

Таким чином, суд зазначає, що рішення міської ради № 322 від 25.10.2017 року, на яке посилається Стебницька міська рада при прийнятті рішення № 367 “Про надання дозволу на встановлення тимчасової споруди” ОСОБА_3 від 28.02.2018, не може слугувати основою для прийняття рішення органом місцевого самоврядування та надання дозволу на встановлення тимчасової споруди, оскільки розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України “Про благоустрій населених пунктів”, за рішенням власника об’єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил, а розміщення тимчасових споруд регулюється вимогами Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та спеціальним наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011, яким затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, прийняте з порушенням чинного законодавства України.

Стебницькою міською радою у листі № 603 від 07.05.2018 підтверджено, що паспорт прив’язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на вул. М.Грушевського у м. Стебнику ОСОБА_3 видано, проте зі змісту паспорта прив’язки ТС від 23.04.2018 не встановлено покликання чи наявності документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою. Такий не надано під час судового розгляду, відтак є підстави вважати про його відсутність.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про землеустрій” № 858-IV від 22.05.2003 (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), цільове призначення земельної ділянки використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. В свою чергу документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

В силу п. “г” ст. 20 Закону України “Про землеустрій” землеустрій проводиться в обов’язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Згідно з ст.79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у ч.ч.6- 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України “Про Державний земельний кадастр” № 3613-VI від 07.07.2017, кадастрові номери земельних ділянок надаються у рішеннях органів державної влади, ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх готової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

Судом встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки не розроблялась, а також є відсутній кадастровий номер земельної ділянки, що встановлено перевіркою управління контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Львівській області, що підтверджується листом № 10-13-0.4-696/90-18 від 19.04.2018.

ЗІ змісту акта перевірки № 256-ДК/179/АП/09/01/-18 від 11.04.2018 встановлено, що земельні ділянки знаходяться в зоні гірничого відводу, на межі впливу від гірничих робіт ПАТ СГХП “Полімінерал” та не відповідають концептуальному вирішенню планування та використання території м. Стебник (п. 1 ст. 17 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”).

Таким чином, оскаржуване рішення Стебницької міської ради прийнято без розробленої у встановленому законодавством порядку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки.

Відповідно до п.п. «а», «б», «в», «г» ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад належать розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

Частиною 2 ст. 83 Земельного кодексу України передбачено, що до земель комунальної власності віднесені усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та державної власності, та земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, ч. 10 ст.59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.

Підставами для визнання акта незаконним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта незаконним є також порушення, у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

При цьому відповідачем жодним чином не підтверджено, що ОСОБА_3 є суб’єктом підприємницької діяльності, письмових доказів зворотного до матеріалів справи не представлено, однак оскаржуваним рішенням надано дозвіл на укладення договору особистого строкового сервітуту на земельну ділянку для розміщення та обслуговування тимчасової споруди торгівельного призначення для провадження підприємницької діяльності.

Матеріалами справи підтверджується, що оскаржуване рішення прийняте без розробленої у встановленому законодавством порядку технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки, оскільки право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації, оскільки приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється, відтак підлягає скасуванню як протиправне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, на підставі системного аналізу норм чинного законодавства України суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підтверджуються долученими до матеріалів справи письмовими доказами, є підставними та слід задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у межах цієї справи свідки не залучалися, експертизи не проводились, позивач відповідних витрат не поніс, а відтак такі з відповідача стягвати не слід.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області до Стебницької міської ради Львівської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2; третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення сесії Стебницької міської ради Львівської області № 367 «Про надання дозволу на встановлення тимчасової споруди» від 28.02.2018.

3. Судові витрати з відповідача стягувати не слід.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.11.2018 року.

Суддя Качур Р.П.