Рішення № 78188517, 19.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/4183/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Карп’як О.О.

секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

13.09.2018 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (81400, Львівська область, м. Самбір, вул. Симоненка, 2) звернулася в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.08.2018 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 17 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 04 вересня 2018 року по пошті отримала податкове повідомлення-рішення від 28.08.2018 року № НОМЕР_1, яке винесене Головним управлінням ДФС у Львівській області про застосування фінансових санкцій, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. за порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів». Вищезазначене податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту № 13/703/4000/2724/123885 від 03.08.2018 року, складеного за результатами перевірки кафе у якому здійснює діяльність позивач. Перевіркою встановлено наявність алкогольних напоїв, а саме – пива. Довідки про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру місць зберігання до перевірки не представлено. Вважає, що внесення відомостей до Єдиного реєстру місць зберігання можливе лише у разі наявності ліцензії на здійснення того чи іншого виду діяльності, пов’язаної із спиртом чи алкогольними напоями, а без наявності такої ліцензії у суб’єкта господарювання, неможливо внести відомості до згаданого реєстру. Також, зазначає, що рішення про застосування штрафних санкцій за порушення порядку зберігання алкогольних напоїв може прийняти лише орган, який видав ліцензію. Оскільки, ФОП ОСОБА_1 не отримувала ліцензії, то внесення відомостей до Реєстру неможливим.

Ухвалою суду від 17 вересня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

12 жовтня 2018 року представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акта перевірки кафе у якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 Перевіркою встановлено порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробив». Вищезазначене податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту № 13/703/4000/2724/123885 від 03.08.2018 року. Довідки про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру місць зберігання до перевірки позивачем не було представлено. Також, працівниками Головного управління ДФС у Львівській області складено акт про відмову від підпису, від надання зауважень до акта перевірки ФОП ОСОБА_1 відмовилась, що засвідчує факт відсутності письмових зауважень щодо викладених порушень та проведеної перевірки. Вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, просила задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача просив у позові відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з’ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії В00 № 449491,номер 24160000000000426, з 06 травня 2005 року. З 01 січня 2012 року є платником єдиного податку, вид господарської діяльності 55.40.0 – «діяльність барів».

03 серпня 2018 року працівниками Головного управління ДФС у Львівській області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб’єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, кафе, яке належить суб’єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 за адресою: м. Самбір, вул. Чорновола, 2Б. Перевірка проведена відповідно до вимог статті 16 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів». За результатами перевірки встановлено порушення та складено акт № 13/703/4000/2724/23885. Перевіркою встановлено факт зберігання пива, довідки про внесення місця зберігання до ЄДР не представлено. Згідно висновку перевірки позивачем порушено статтю 15 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

На підставі акта № 13/703/4000/2724/23885 від 03 серпня 2018 року Головним управлінням ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 28.08.2018 року № НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 1700 грн. штрафу на підставі пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Перевіряючи правомірність спірного рішення, суд виходить з того, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до частини 1 статті 16 вказаного Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Пунктом 19-1 статті 19-1 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції: 19-1.1.13. здійснюють ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом; 19-1.1.16. здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; 19-1.1.18. організовують роботу, пов'язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; 19-1.1.20. забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1.3 статті 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.

Відповідно до положень пунктів 80.1, 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) та може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки. Пунктами 80.5, 80.7 вказаної статті передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Порядок оформлення результатів перевірок передбачений статтею 86 ПК України.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Згідно з пунктом 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Пунктами 86.6, 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Згідно наявної в матеріалах справи копії акта перевірки встановлено, що фактична перевірка за місцем провадження позивачем його господарської діяльності проведена співробітниками Головного управління ДФС у Львівській області відповідно до наказу № 4424 від 30.07.2018 року. На підставі цього наказу посадовим особам Головного управління ДФС у Львівській області видано направлення № 1804 від 30.07.2018 р. ,№ 1803 від 30.07.2018 р. Однак, копії наказу та направлень на проведення перевірки відповідачем не подано, як і доказів ознайомлення з такими позивача.

Матеріали справи свідчать, що ФОП ОСОБА_1 допустила працівників контролюючого органу до перевірки, була присутня під час її проведення, від підписання акту перевірки відмовилась.

Статтею 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено вимоги щодо імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Оцінюючи ці докази, суд виходить з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року №833 затверджено Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів (надалі - Порядок № 833).

Ці Порядок та правила визначають загальні умови провадження торговельної діяльності суб'єктами оптової торгівлі, роздрібної торгівлі, закладами ресторанного господарства, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування споживачів (покупців), які придбавають товари у підприємств, установ та організацій незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, фізичних осіб - підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України (далі - суб'єкти господарювання).

Пунктами 3, 5 Порядку №883 передбачено, що торговельна діяльність провадиться суб'єктами господарювання у сфері роздрібної та оптової торгівлі, а також ресторанного господарства.

Суб'єкт господарювання провадить торговельну діяльність після його державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності відповідних документів дозвільного характеру та ліцензії.

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 року №219, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 року за №680/6968, затверджено Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства (надалі - Правила №219).

Цими Правилами регламентуються основні вимоги щодо роботи суб'єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства.

Згідно з пунктом 1.3 Правил №219 заклад ресторанного господарства - організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів.

Відповідно до пункту 1.4 Правил №219 суб'єктами господарської діяльності здійснюється діяльність у сфері ресторанного господарства після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюється суб'єктами господарської діяльності за наявності відповідних ліцензій.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій було складено у зв’язку із порушенням ФОП ОСОБА_1 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. № 481/95-ВР, у зв’язку із чим до позивача застосовано санкції у вигляді штрафу в розмірі “зберігання алкогольних напоїв в місці зберігання не внесеному до Єдиного реєстру, -100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 000 грн.” - 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

При цьому, внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, юду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Одночасно, до заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Згідно ст. 17 даного Закону, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Відповідно до п. 1.1. Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 28.05.2002 N 251, за реєстр, в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2002 р. за N 670/6958, єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

До Єдиного реєстру вносяться відомості про заявника - ідентифікаційний код (номер), найменування (прізвище, ім'я, по батькові), місцезнаходження або місце проживання (поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку), серія та номер ліцензії, виданої заявнику на відповідний вид діяльності.

Отже, з наведеного вбачається, що внесення відомостей до Єдиного реєстру місць зберігання можливе лише у разі наявності ліцензії на здійснення того чи іншого виду діяльності пов’язаної із спиртом чи алкогольними напоями (виробництво, продаж тощо), а без наявності такої ліцензії у суб’єкта господарювання, неможливо внести відомості до згаданого реєстру.

Так само, рішення про застосування штрафних санкцій за порушення порядку зберігання алкогольних напоїв може прийняти лише орган який видавав ліцензію. Однак, ФОП ОСОБА_1 не отримувала ліцензії на продаж чи виробництво алкогольних напоїв, відтак, в даному випадку внесення відомостей до Єдиного реєстру місць зберігання не передбачено чинним законодавством, так само як і не можливо застосувати штрафні санкції, оскільки ліцензія не видавалась, відсутній повноважений орган на прийняття такого рішення.

Оскільки позивач зберігала алкогольні напої за місцем здійснення торгівлі, однак станом на час проведення перевірки торгівлю цими алкогольними напоями не здійснювала та ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями не отримувала, суд дійшов висновку, що у неї не має підстав для включення вказаного місця до Єдиного реєстру, таким чином рішення відповідача про застосування фінансових санкцій на суму 17000 грн.00 коп. є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.139 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0043594001 від 28.08.2018 року.

Стягнути з ГУ ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, 81400, Львівська обл., м. Самбір, вул. Симоненка, 3, іден. номер НОМЕР_2) 704, 80 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.11.2018 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна