Рішення № 78188115, 28.11.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 р. Справа№200/11343/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач, Управління) про визнання протиправними дії щодо припинення (призупинення) виплати пенсії зобов’язавши поновити нарахування та виплату пенсії та сплатити заборгованість за період, починаючи з січня 2015 року на рахунок в уповноваженому банку, обраному позивачем раніше, звернення постави до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в Слов’янському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, однак з січня 2015 року відповідач припинив виплату пенсії. Позивач зазначає, що він з 20.03.2015 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказує, що відповідач неправомірно припинив виплату йому пенсії, посилаючись на нормативно-правові акти, які регулюють порядок виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам. Виходячи з наведеного, позивач просить суд визнати протиправними дії щодо припинення (призупинення) виплати пенсії зобов’язавши поновити нарахування та виплату пенсії та сплатити заборгованість за період, починаючи з січня 2015 року на рахунок в уповноваженому банку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін, відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено строк звернення. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п’ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

19 листопада 2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Управління зазначило, що позивач перебуває на обліку в Слов’янському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. У зв’язку з перевіркою пенсійних справ ОСОБА_1 було припинено виплату пенсії та виявлено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014 року позивачу необхідно надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов’язковим зазначенням підстав для відмови. Окрім того, відповідач зазначив, що починаючи з липня 2016 року виплата соціальних виплат за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в порушення цих вимог позивачем не надано до управління документів про відкриття розрахункового рахунку в АТ «Ощадбанк». Разом з тим, відповідачем була надана довідка, видана заступником начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій №2, в якій зазначено, що ОСОБА_1 не отримала пенсію за період з січня 2015 року по теперішній час.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1, громадянка України, паспорт серії ВС 174446, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1 є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серія ААЗ № 406922.

20 березня 2015 року позивач здійснив реєстрацію місця проживання за фактичною адресою перебування на території, підконтрольній українській владі, а саме: м. Слов’янськ, пров. Кірова, буд. 3.

В матеріалах справи також наявні довідка № 0327/919 року видана управлінням соціального захисту населення Слов’янської міської ради, відповідно до якої ОСОБА_1 мешкає за адресою: м. Слов’янськ, пров. Кірова, в управлінні соціального захисту населення Слов’янської міської ради на обліку не перебуває і ніяких видів допомоги не отримує.

Сторонами не спростовується факт, що позивач перебуває на обліку в Слов’янському об’єднаному управління Пенсійного фонду України Донецької області, у зв’язку з чим, відповідно до частини 1 статті 78 КАС України, даний факт не підлягає доказуванню.

Спірним питанням у справі є обґрунтованість припинення виплати пенсії відповідачем позивачеві з січня 2015 року у зв'язку з відсутністю довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи або відмови у видачі вказаної довідки, не зважаючи на те, що позивач зареєстрований на території підконтрольній українській владі.

Згідно статті 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Стаття 4 Закону № 1058-ІV визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 Закону 1058-ІV, а саме: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009); у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Отже, Законом № 1058-ІV не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як відсутність довідки про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи або відмови у реєстрації внутрішньо переміщеної особи, яка винесена управлінням соціального захисту населення. Відповідач, при роз'ясненні причини призупинення виплати пенсії не послався на Закон та його норму, що передбачає припинення виплати пенсії.

Між тим, відповідач не вказав, яка з обставин, визначених наведеною нормою Закону, стала підставою для невиплати позивачу пенсії. Також відповідачем не вказано будь-якої іншої норми закону, яка б визначала таку підставу невиплати вже призначеної пенсії, як ненадання особою, місце проживання якої зареєстроване на території, яка підвідомча відповідачу, довідки про взяття на облік особи або відмови у реєстрації внутрішньо переміщеної особи, яка винесена управлінням соціального захисту населення, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Посилання представника Управління на положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», а також на порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 суд не приймає до уваги, з огляду на наступне. Вказані постанови не є законом, а є підзаконними нормативно-правовими актами, які мають нижчу юридичну силу, що значно звужує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем, а тому право позивача на отримання пенсії було безпідставно порушено відповідачем. Отже, зазначені відповідачем підстави не є належними для припинення пенсійних виплат в розумінні статті 49 Закону № 1058-ІV.

При таких обставинах суд, виходячи з пріоритетності норм, застосовує вимоги ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не приймає до уваги доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України.

Відповідно до встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що припинення виплати пенсії позивачу є протиправним, а позовні вимоги в частині визнання дій протиправними зобов’язавши поновити нарахування та виплату пенсії, а також сплатити заборгованість з січня 2015 року підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання УПФ здійснити виплату пенсії на рахунок в уповноваженому банку, обраному раніше позивачем, суд зазначає наступне.

Порядок виплати пенсії та грошової допомоги затвержено Постановою Кабінету Міністрів України №1596 від 30.08.1999 року “Про затвердження Порядку виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках”.

Згідно пункту 4 вказаної Постанови, виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо).

Таким чином, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки порядок та умови виплати пенсії через уповноважені банки визначені на законодавчому рівні. Більш того, враховуючи приписи статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що належним, повним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Згідно із ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з вимогами статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Нормами статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, рішення суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову судовий збір не сплачувався, а ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року позивачу відстрочено сплату судового збору, суд вважає необхідним стягнути з сторін на користь Державного бюджету судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37803258) щодо припинення (призупинення) виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з січня 2015 року.

Зобов’язати Слов’янське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37803258) поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) та сплатити заборгованість з січня 2015 року.

Звернути до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37803258) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Повний текст рішення складно 28 листопада 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Грищенко Є.І.