Рішення № 78187221, 29.11.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2018 р. № 1440/1941/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, вул. 9-Лінія, 108, м. Миколаїв, 54028 до відповідача:Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003 про:скасування постанови від 20.07.2018 № МК932/432/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу,

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, що містив вимогу про скасування постанову Управління Держпраці у Миколаївській області (надалі – Управління або відповідач) від 20.07.2018 № МК932/432/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.

В обґрунтування позову ФОП ОСОБА_1 вказала, що відповідач не дотримався вимог затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 «Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» (надалі – Порядок № 295), а висновки про порушення позивачем статті 24 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП) є безпідставними.

У відзиві на позовну заяву (арк. спр. 46-50) Управління заперечило доводи позивача та зазначило, що притягнення позивача до адміністративно-господарської відповідальності було здійснено відповідно до вимог законодавства.

У відповіді на відзив (арк. спр. 79-81) представник позивача, з посиланням на норми Порядку № 295, вказав на те, що відповідач діяв поза межами власної компетенції, допустився численних порушень процедури проведення перевірки, а складений Управлінням акт інспекційного відвідування містить недостовірну інформацію.

Відповідач правом на подання заперечень на відповідь на відзив на скористався.

В судовому засіданні позивач і її представник вимоги позову підтримали, представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою про відкриття провадження у справі суд встановив відповідачу строк для подання належним чином засвідчених копій документів, що пов’язані з призначенням, проведенням та оформленням результатів інспекційного відвідування позивача та притягнення її до відповідальності, - п'ятнадцять днів з моменту отримання копії ухвали.

22.10.2018 до суду надійшло клопотання відповідача (арк. спр. 83) про залучення до матеріалів справи доказів (арк. спр. 84-91), що не були подані одночасно з відзивом. Відповідно до частини восьмої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд докази, що позивач додав до клопотання від 22.10.2018, до уваги не прийняв.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до направлення № 400 (арк. спр. 52), що було видано на підставі наказу від 21.06.2018, посадові особи Управління мали з 22.06.2018 по 23.06.2018 провести інспекційне відвідування позивача з питань: «трудовий договір (оформлення трудових відносин з найманими працівниками); ведення достовірного обліку виконуваної працівниками роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці». У направленні вказано, що інспекційне відвідування мало бути проведено відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку 295.

Як зазначив відповідач у відзиві «… 22.06.2018 до Управління … надійшла заява особи про те, що 14.06.2018 приїхавши в село Коблево за об’явою для оформлення на роботу кухаря, а саме до ОСОБА_1, яка запропонувала виконувати роботу різноробочого, пообіцяла при цьому оформити на роботу офіційно та заплатити заробітну плату. 21.06.2018 ОСОБА_1 повідомила, що різноробочі їй не потрібні, при цьому гроші за відпрацьований час не виплатила. У зв’язку з цим особа просила здійснити перевірку ФОП ОСОБА_1 …».

До відзиву Управління додало копію заяви ОСОБА_2 (арк. спр. 51).

22.06.2018 посадові особи Управління, вказані у направленні, склали акт про відмову від отримання направлення (арк. спр. 53). Як зазначено у цьому ОСОБА_3, 22.06.2018 було «… здійснено спробу проведення інспекційного відвідування …».

Також, 22.06.2018, посадові особи Управління склали:

1. Вимогу про надання/поновлення документів № МК932/432/НД (арк. спр. 54), в якій вказали «… у зв’язку з відсутністю документів ведення яких передбачено законодавством про працю та неможливості проведення інспекційного відвідування … строк … зупинено на 10 днів …». Позивач була зобов’язана до 10 годин 03.07.2018 надані перелічені у Вимозі документи.

2. Акт про відмову від підпису та отримання вимоги про надання/поновлення документів (арк. спр. 55).

3. Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № МК932/432/НП (арк. спр. 56-58). Згідно з цим актом, неможливість проведення інспекційного відвідування пов’язана з ненаданням «… працівниками об’єкта відвідування … усних та/або письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю … відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю …».

Згідно з викладеним у відзиві, позивач надала вказані у Вимозі документи 26.06.2018.

26.06.2018 посадові особи Управління склали акт інспекційного відвідування № МК932/432/АВ (надалі – ОСОБА_3, арк. спр. 60-64), в якому вказали, що в ході інспекційного відвідування (22.06.2018 з 11-45 до 13-20 та 26.06.2018 з 10-02 до 14-30) було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (адреса здійснення підприємницької діяльності: проспект Курортний, 1/3, с. Коблево, Березанський район, Миколаївська область), в порушення частин першої та третьої статті 24 КЗпП, допустила до роботи ОСОБА_4, ОСОБА_3 без оформлення трудового договору. Крім того, відповідно до ОСОБА_3 «… 21.06.2018 інспектором праці на виконання п. 33 Порядку … № 295 … здійснено відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з метою моніторингу стану дотримання законодавства про працю, у тому числі щодо оформлення трудових відносин. Під час відвідування отримані пояснення від ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 … ФОП ОСОБА_1 допустила до роботи працівників ОСОБА_2, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 без належного оформлення трудових відносин …». До відзиву Управління додало копії пояснень вказаних осіб від 21.06.2018 (арк. спр. 69-71).

26.06.2018 позивач подала зауваження до ОСОБА_3 (арк. спр. 65, 66).

Як пояснила в судовому засіданні позивач, і ці обставини не були спростовані представником відповідача, ОСОБА_3 було складено за місцем роботи інспекторів, без виїзду на місце здійснення позивачем підприємницької діяльності.

20.07.2018 заступник начальника Управління виніс постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № МК932/432/АВ/П/ПТ/ТД-ФС (надалі – Постанова, арк. спр. 21-23). Згідно з Постановою, на позивача, на абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП, було накладено штраф в сумі 558 450 грн. (3 723*30*5 працівників).

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами – підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

Як вказано вище, у направленні було вказано, що інспекційне відвідування мало бути проведено відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку № 295.

Відповідно до зазначеної норми, інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Згідно з підпунктами 1, 2, 4-7 пункту 5 Порядку, інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДФС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України «Про відпустки»);

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

У відзиві Управління вказало, що підставою для видання наказу про проведення інспекційного відвідування було звернення ОСОБА_2 (арк. спр. 51), в якому він вказав про відмову позивача від оформлення трудових відносин, тобто, обставина, що передбачена підпунктом 2 пункту 5 Порядку № 295.

Проте, суд зауважив, що, як вказано у відзиві, і про що свідчить дата на штампі, звернення ОСОБА_2 надійшло до Управління 22.06.2018, тому не могло бути підставою для видання наказу від 21.06.2018.

Отже, відповідач не довів наявність підстав для проведення інспекційного відвідування позивача.

У направленні вказано, що інспекційне відвідування мало проводитися за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблево, вул. Курортна (територія ринку).

Ця адреса не співпадає з адресами, зазначеними у: вимозі про надання/поновлення документів (арк. спр. 54), акті про відмову від підпису та отримання вимоги про надання/поновлення документів (арк. спр. 55), акті про неможливість проведення інспекційного відвідування (арк. спр. 56-58), ОСОБА_3, Постанові.

Відповідач не надав належних доказів того, за якою адресою позивач здійснює підприємницьку діяльність. За таких обставин, суд визнав недоведеною викладену у зазначених документах інформацію про те, що ФОП ОСОБА_1 перешкоджала посадовим особам Управління у проведенні перевірки.

22.06.2018 посадові особи Управління склали акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та вимогою про надання/поновлення документів зупинили строк проведення інспекційного відвідування.

З цього приводу суд зазначив, що Порядком № 295 (пункт 18) передбачена єдина підстава для зупинення строку проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, – це необхідність поновлення документів (із зазначенням строку поновлення). Доказів відсутності у позивача документів складені посадовими особами Управління акти не містять.

Незаконність зупинення строку проведення інспекційного відвідування свідчить про те, що після 23.06.2018 (останній день для проведення інспекційного відвідування) посадові особи Управління не мали повноважень для вчинення будь-яких дій щодо інспектування позивача.

За таких обставин, суд встановив, що складений 26.06.2018 ОСОБА_3 не відповідає критеріям допустимості та достовірності (статті 74 та 75 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно).

Крім того, позивач заперечила ту обставину, що 26.06.2018 посадові особи Управління провели інспекційне відвідування. Пунктом 15 Порядку № 295 встановлено, що за рішенням керівника органу контролю або його заступника, погодженим з об’єктом відвідування, інспектори праці за наявності підстав, визначених підпунктами 1, 4-7 пункту 5 цього Порядку, можуть проводити невиїзні інспектування у приміщенні відповідного органу контролю на підставі документів та пояснень, наданих об’єктом відвідування. Але, по-перше, відповідач не надав рішення керівника (заступника) Управління, погодженого з позивачем, про проведення невиїзного інспектування. По-друге, Акт, на підставі якого відповідач виніс Постанову, є актом саме інспекційного відвідування, а не невиїзного інспектування. По-третє, Порядок № 295 не передбачає можливості проведення невиїзного інспектування за підпунктом 2 пункту 5 Порядку № 295 (звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин).

Отже, інспекційне відвідування позивача не було проведено ані 22.06.2018, ані 26.06.2018, тому суд визнав недостовірною інформацію, що міститься в ОСОБА_3.

Суд зауважив, що висновки ОСОБА_3 щодо порушень, яких нібито припустилася позивач стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ґрунтуються, в тому числі, на поясненнях цих осіб, що були надані інспектору праці ОСОБА_7, при тому, що пояснення (арк. спр. 69-71) датовані 21.06.2018, тобто до запланованої дати інспекційного відвідування.

В ОСОБА_3 та у відзиві Управління пояснило цю обставину тим, що 21.06.2018 інспектор праці ОСОБА_7 отримала пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в ході відвідування позивача відповідно до пункту 33 Порядку № 295.

У пункті 33 Порядку № 295 вказано, що інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю, моніторингу стану його дотримання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

Виходячи з позиції Управління, інспектор праці ОСОБА_7 21.06.2018 самостійно прийняла рішення про необхідність відвідування роботодавця, під час якого і отримала пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Суд ці доводи відхилив. По-перше, позивач заперечила факт відвідування її інспектором праці ОСОБА_7 21.06.2018. По-друге, таке відвідування не є формою державного контролю за додержанням законодавства про працю. По-третє, Порядком № 295 не передбачена можливість отримання пояснень під час інформаційного відвідування. По-четверте, пункт 33 Порядку № 295 необхідно тлумачити у зв’язку з пунктом 32, відповідно до якого, з метою запобігання порушенням законодавства про працю роботодавці можуть ініціювати проведення інспекторами праці регулярних інформаційно-роз’яснювальних кампаній щодо найбільш ефективних способів дотримання норм законодавства про працю, захисту і поновлення трудових прав працівників. Доказів ініціювання позивачем такої кампанії відповідач не надав.

З урахуванням того, що дії посадових осіб Управління щодо проведення інспекційного відвідування позивача не відповідають вимогам, встановленим Порядком № 295, суд визнав, що ОСОБА_3 (як носій доказової інформації про допущені позивачем порушення трудового законодавства) не є допустимим та достовірним доказом, тому Постанова, що була винесена на підставі висновків цього ОСОБА_3, є протиправною.

Відповідно до статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На переконання суду, сукупність наявних в матеріалах справи даних, оцінку яким було надано судом, свідчить про відсутність законних підстав для проведення інспекційного відвідування, складення відповідного акта та притягнення позивача до відповідальності, тому суд не надав оцінку іншим доводам сторін (щодо порушення позивачем прав ОСОБА_4 і ОСОБА_3В.).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір розподіляється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. 9-Лінія, 108, м. Миколаїв, 54028, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Миколаївській області від 20.07.2018 № МК932/432/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу в сумі 558 450 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. 9-Лінія, 108, м. Миколаїв, 54028, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в сумі 5 584,50 грн., що був сплачений платіжними квитанціями від 13.08.2018 № ПН2114 на суму 704,80 грн. та від 27.08.2018 № ПН 3385 на суму 4879,70 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна