Ухвала суду № 78185895, 28.11.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

28 листопада 2018 р. Справа №200/13181/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Товариства з обмеженою

відповідальністю «Альфа.Ассістанс»

про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю

«Альфа.Ассістанс»

до відповідача ОСОБА_1 управління Держпраці у Донецькій області

про визнання протиправним акту, визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа.Ассістанс» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправним акту інспекційного відвідування юридичної особи, що використовує найману працю від 17.09.2018 року № ДЦ866/1178/АВ, визнання протиправною та скасування постанови від 17.10.2018 року №ДЦ866/1178АВ/ІП-ФС про накладення штрафу в сумі 3723 грн., визнання протиправною та скасування постанови від 17.10.2018 року №ДЦ866/1178АВ/МГ-ФС про накладення штрафу в сумі 74460 грн.

Разом з адміністративним позовом, товариством надане клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови ОСОБА_1 управління Держпраці у Донецькій області від 17.10.2018 року №ДЦ866/1178АВ/ІП-ФС про накладення штрафу в сумі 3723 грн., зупинення дії постанови ОСОБА_1 управління Держпраці у Донецькій області від 17.10.2018 року №ДЦ866/1178АВ/МГ-ФС про накладення штрафу в сумі 74460 грн., заборони ОСОБА_1 управлінню Держпраці у Донецькій області на час судового розгляду ініціювати відкриття виконавчого провадження.

Доводи клопотання обґрунтовані тим, що, як вважає позивач, існує можливість початку державним виконавцем примусового виконання постанов відповідача, тобто існує загроза заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та може призвести до банкрутства товариства.

Представники сторін у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, заяви про розгляд клопотання за їх участю не надали.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи клопотання про забезпечення позову, суд вважає клопотання таким, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 17.10.2018 року ОСОБА_1 управлінням Держпраці у Донецькій області прийняті постанови № ДЦ866/1178АВ/ІП-ФС, № ДЦ866/1178АВ/МГ-ФС про накладення штрафу на ТОВ «Альфа.Ассістанс».

Як зазначено у вказаних постановах, вони можуть бути пред’явлені до виконання протягом трьох місяців з дня винесення або з дня залишення скарги або протесту на постанову без задоволення.

Позивач просить зупинити дію зазначених постанов та заборонити ОСОБА_1 управлінню Держпраці у Донецькій області на час судового розгляду ініціювати відкриття виконавчого провадження.

Згідно ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Вичерпний перелік підстав забезпечення позову визначений частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З наведених норм Закону вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.

Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Отже, суд вживає певні заходи щодо охорони прав та свобод позивача.

Поряд з цим обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Суд також враховує співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано суду жодного доказу в підтвердження того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, та для їх відновлення треба буде докласти значних зусиль та витрат, або очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю

Обраний спосіб забезпечення позову повинен бути адекватним до вимог, на забезпечення яких він вживається, при цьому захід забезпечення адміністративного позову, який застосовується, до суб’єкта владних повноважень, не повинен перешкоджати нормальній реалізації його управлінських функцій та не вирішувати справу по суті.

Суд вважає, що забезпечення позову у спосіб, обраний позивачем, вирішує справу по суті та вплине на реалізацію управлінських функцій суб’єкта владних повноважень.

Крім того, суд враховує, що за загальними правилами норм чинного законодавства дія рішення органу владних повноважень зупиняється у разі оскарження його у судовому порядку.

Враховуючи наведене, суд вважає клопотання про забезпечення позову таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа.Ассістанс» про забезпечення адміністративного позову до ОСОБА_1 управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправним акту інспекційного відвідування юридичної особи, що використовує найману працю від 17.09.2018 року № ДЦ866/1178/АВ, визнання протиправною та скасування постанови від 17.10.2018 року № ДЦ866/1178АВ/ІП-ФС про накладення штрафу в сумі 3723 грн., визнання протиправною та скасування постанови від 17.10.2018 року № ДЦ866/1178АВ/МГ-ФС про накладення штрафу в сумі 74460 грн. – відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Давиденко Т.В.