Ухвала суду № 78185639, 29.11.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6436/18

Провадження № 1-кс/202/8768/2018

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

29 листопада 2018 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П.,

за участю секретаря Дмитрієва Р.С.,

прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1,

слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Дніпропетровську, громадянин України, розлучений, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 24А, кв. 12, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040640002555 від 06 жовтня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Згідно матеріалів клопотання, 06.10.2018 року приблизно о 03:00 год. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходився у своїй квартирі № 12 на вул. Виконкомівській 24А у м. Дніпро, де разом з ним перебував потерпілий ОСОБА_7 Між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 виникла сварка, внаслідок чого, у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7

У подальшому ОСОБА_3 реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, у зазначеному місці, перебуваючи в одній з кімнат вказаної квартири разом з потерпілим, тримаючи в руці кухонний ніж, заздалегідь не заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, реалізуючи свій раптово виниклий умисел спрямований на вчинення умисного вбивства, тобто умисного заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання негативних наслідків та бажаючи протиправно заподіяти смерть потерпілому, умисно наніс один удар ОСОБА_7 в область життєво важливого органу – серця, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани в область грудної клітини,внаслідок чого ОСОБА_7 помер.

СВ Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області 06.10.2018 внесено відомості до ЄРДР за № 12018040640002555 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Постановою заступника прокурора Дніпропетровської області Черкашина Ю.О. від 09.10.2018 року розслідування кримінального провадження доручено слідчим слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області.

06.10.2018 року ОСОБА_3 затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

06.10.2018 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Слідчим суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Обліцову Володимиру Сергійовичу, 06.10.2018 р. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 17 діб.

Слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Обліцову Володимиру Сергійовичу, 17.10.2018 р. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено строком до 04.12.2018 р.

28 листопада 2018 року слідчому судді надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 60 діб.

В обґрунтування клопотання слідчий вказував на існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин проти життя та здоров’я, за який передбачено позбавлення волі до п’ятнадцяти років, а тому існує загроза, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду.

Крім цього, наголошував на наявності ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки що органом досудового розслідування не проведено допиту всіх свідків, не отримано висновки призначених експертиз, які ще не проведено експертними установами, а тому існує підстава вважати, що ОСОБА_3, перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які перебували у квартирі під час скоєння злочину та бачили механізм його вчинення, оскільки свідками є його співмешканка та її подруги, отже ОСОБА_3 прихильність співмешканки може схилити їх до зміни показів та відмови від показів, вони зможуть безперешкодно обговорити спільну версію вчиненого злочину.

Також, слідчий в своєму клопотанні наголошував на існування ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України не визнає, отже знаходячись на свободі може знищити, сховати або спотворити будь - яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та які ще не встановлено та не вилучено.

Крім того, вказував на існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_3 знаходячись на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, як встановлено в ході досудового розслідування, останній зловживає спиртними напоями, в стані алкогольного сп’яніння поводить себе агресивно, не контролює свою поведінку та скоїв кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_7 вчинив саме в стані алкогольного сп’яніння, яке викликало резонанс у суспільстві.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання просив його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, надав письмові заперечення на клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, в яких наголошував на відсутності належного обґрунтування підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, а також доведеності існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого, або застосувати більш м’який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав захисника.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, кримінальне провадження № 12018040640002555, заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, слідчим суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Обліцову Володимиру Сергійовичу, 06.10.2018 р. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 17 діб.

Слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Обліцову Володимиру Сергійовичу, 17.10.2018 р. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено строком до 04.12.2018 р.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року ухвалу слідчого судді від 17 жовтня 2018 року скасовано та продовжено строк тримання від вартою відносно ОСОБА_3 до 04 грудня 2018 року.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2018 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018040640002555, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040640002555 від 06.10.2018 року до шести місяців.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Слідчим суддею встановлено, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України підтверджується: протоколом огляду місця події від 06 жовтня 2018 року, згідно якого місцем події є квартира АДРЕСА_1, де було виявлено та вилучено одяг підозрюваного ОСОБА_3, сліди речовини бурого кольору; протоколом огляду речей ОСОБА_7 від 06 жовтня 2018 року; показами свідка ОСОБА_11, яка повідомила, що є сусідкою ОСОБА_3 та охарактеризувала його як особу, яка зловживає спиртними напоями; показами свідка ОСОБА_12, яка повідомила, що 06 жовтня 2018 року перебувала на добовому чергуванні, в 04год. 25 хв., на службовий планшет надійшов виклик про те, що по вулиці Виконкомівській 24А/12 м. Дніпро стався «нещасний випадок». По приїзду на місце фельдшер швидкої допомоги констатувала смерть ОСОБА_7 у зв’язку з ножовим пораненням; показами свідка ОСОБА_9, яка повідомила, що перебувала в указаній квартирі, де відбулось вбивство ОСОБА_7; показами свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, які повідомили, що перебували на добовому чергуванні «Легіон-213», о 04 год. 30 хв. на службовий планшет надійшов виклик «тяжкі тілесні ушкодження» за адресою: м. Дніпро, вул. Виконкомівська 24А/12, по приїзду на місце було виявлено труп ОСОБА_7, з пораненням в грудній клітині зліва; показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, які повідомили, що перебували у вказаній квартирі, де відбулось вбивство ОСОБА_7; висновком судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_7 № 2165 від 01.11.2018, згідно якого смерть його настала від колотого-поранення грудей з ушкодженням м’яких тканин, лівої легені, перикарду та стінки серця, що викликало тампонаду (стискання) серця кров’ю. Саме це ушкодження має причинний зв'язок з настанням смерті; показами свідка ОСОБА_15, яка повідомила, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 За час їх спільного проживання ОСОБА_3 неодноразово проходив лікування від алкогольної залежності, на ґрунті вживання алкоголю почав вести себе неадекватно, застосовував до неї фізичну силу. Мав місце факт, коли в стані алкогольного сп’яніння ОСОБА_3 погрожував їй ножем. Крім того, ОСОБА_3 постійно залякував та доводив до нервових зривів свою матір; відповіддю на запит з медичного закладу «Глорія», згідно якого з 2006 року ОСОБА_3, проходив лікування від наркотичної залежності, з діагнозом розлади поведінки та психіки викликані вживанням метамфітаміну, синдром залежності. З 2012 по 2017 роки три рази проходив лікування від алкогольної залежності з діагнозом розлади поведінки та психіки викликані вживанням алкоголю.

Слідчий суддя не приймає до уваги посилання підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника щодо необґрунтованості підозри з огляду на наступне.

Так, згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Ф. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, слідчий суддя, враховуючи стадію досудового розслідування, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Слідчий суддя вважає, що посилання захисника та підозрюваного на необґрунтованість підозри з підстав зазначених у письмових запереченнях є суб’єктивною оцінкою сторони захисту, зумовленою вибірковим висвітленням інформації з матеріалів кримінального провадження та наведенням протиріч. Разом з цим, матеріали клопотання та кримінального провадження підтверджують існування обґрунтованої підозри на тому етапі розслідування під час якого слідчий звернувся із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу, та із врахуванням обсягу проведених та не проведених слідчих дій.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин та із врахуванням обсягу проведених слідчих дій.

З приводу доведення існування ризиків зазначених слідчим у клопотанні, передбачених п. 1, п. 2, п. 3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно зі змістом клопотання, слідчий в обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначив, що ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин проти життя та здоров’я, за який передбачено позбавлення волі до п’ятнадцяти років, що дає підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду.

Слідчий в своєму клопотанні вказував на наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 знаходячись на свободі може знищити, сховати або спотворити будь - яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та які ще не встановлено та не вилучено.

Також, слідчий вказав на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_3 перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які перебували у квартирі під час скоєння злочину та бачили механізм його вчинення, оскільки свідками є його співмешканка та її подруги, отже ОСОБА_3 прихильність співмешканки може схилити їх до зміни показів та відмови від показів, вони зможуть безперешкодно обговорити спільну версію вчиненого злочину.

Крім того, слідчий вказував на існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_3 знаходячись на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, як встановлено в ході досудового розслідування, останній зловживає спиртними напоями, в стані алкогольного сп’яніння поводить себе агресивно, не контролює свою поведінку та кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_7 вчинив саме в стані алкогольного сп’яніння.

Крім того, слідчий суддя вважає наявність обґрунтування існування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки враховуючи те, що для закінчення кримінального провадження необхідно провести комплекс слідчих та процесуальних дій, зазначених слідчим у клопотанні, зокрема провести обшук у квартирі за місцем вчинення злочину стосовно ОСОБА_7, а тому, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що зазначені ризики, передбачені п.1, п.2, п.3, п.4, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими та мотивованими.

Враховуючи викладене, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, обґрунтованість існування ризиків, передбачених п. 1, п. 2, п. 3, п.4, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та встановлені під час судового розгляду обставини, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу неможливе, оскільки на даний час по зазначеному кримінальному провадженню ще не проведено усіх слідчих дій, спрямованих на перевірку отриманих доказів.

Крім цього, слідчий суддя, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, враховує дані про особу ОСОБА_3, який скоїв тяжкий злочин проти життя та здоров’я особи в стані алкогольного сп’яніння, який викликав резонанс у суспільстві, вважає, що прокурором доведено, що застосування більш м’якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв’язку з чим дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, до 15 години 00 хвилин 26 січня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.П. Слюсар