Ухвала суду № 78185340, 19.10.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

19 жовтня 2018 року Справа 160/7709/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановський Р.А., перевіривши матеріали адміністративного позову Державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (далі-ДП «ВО «ПМЗ ім. О.М. Макарова», підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Офісу великих платників податків ДФС України №0005064608 від 11.06.2018р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, разом на суму 2 498 777,51 грн.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У поданій позовній заяві відповідачем визначено Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, однак оскаржувальне рішення №0005064608 від 11.06.2018р. прийняте Офісом великих платників податків ДФС.

Таким чином, позивачу необхідно визначити належного відповідача за поданою позовною заявою, до якого заявлені позовні вимоги.

Також, частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у позовній заяві зазначається, зокрема - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття "письмових доказів", якими, зокрема, є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч вищенаведених приписів, копії доданих до позову документів та інших доказів не завірені належним чином.

Згідно частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представником позивача не надано до позовної заяви доказу сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.

Натомість, разом з позовом позивач надав до суду заяву про відстрочення сплати та зменшення судового збору, у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства, що спричинене скороченням виробництва ракетно-космічної продукції, яка для підприємства є профілюючою.

Вирішуючи заяву про відстрочення сплати та зменшення судового збору, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Крім того, частина друга цієї статті передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, вказана норма не передбачає одночасного застосування відстрочення сплати та зменшення розміру судового збору, про що клопоче позивач. Крім того позивач не обґрунтував на яку суму він просить зменшити судовий збір.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати суду докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи наведене вище, вбачається, що позивач не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення його сплати. Дана позиція викладена в ухвалах Верховного суду:

від 10.05.2018 року у справі №816/709/17;

від 21.05.2018 року у справі №826/1432/17.

Так в ухвалі Верховного суду від 21.05.2018 року у справі №826/1432/17 зазначено, що правовими нормами законодавства встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, за яких, з огляду на майновій стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, проте саме по собі посилання юридичної особи на відсутність коштів, не є таким, що у розумінні вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону №3674-VI може зумовити відстрочення сплати судового збору. Зазначене має відношення і до позивача.

З огляду на вищезазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених позивачем у клопотанні про зменшення розміру судового збору поважними, а тому задоволенню клопотання не підлягає.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 1 січня 2018 року становить 1762 грн., і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи зі змісту позовних вимог позивачу необхідно сплатити за подання адміністративного позову майнового характеру судовий збір у розмірі 37 481,66 грн. за реквізитами:

Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код ЄДРПОУ отримувача - 37989253, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача - №34316206084014, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства «Виробниче обєднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» про відстрочення сплати та зменшення судового боргу - відмовити.

Позовну заяву Державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування рішення- залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви з визначенням належного відповідача, з її примірниками у відповідності до кількості учасників справи;

- доданих до примірників позовної заяви документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви засвідчених належним чином (підписом та датою засвідчення таких копій) у відповідності до кількості учасників справи;

- документу про сплату судового збору у розмірі 37 481,66 грн.;

Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду в апеляційному порядку у випадку, передбаченому п.10 ч. 1 ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1