Рішення № 7818530, 25.05.2009, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-1977/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

25 травня 2009 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.,

при секретарі – Шмат М.С.,

за участю : позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Причорномор’я» про захист прав споживача,

В С Т А Н О В И В:

12.01.2009 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ВАТ «Комерційний банк «Причорномор’я» про захист прав споживача. (а.с. 3-5)

Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 11.06.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір строкового банківського вкладу № 1254/3, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання грошові кошти у розмірі 15 000 грн. на строк до 11.12.2008 року та зобов’язався сплачувати позивачу проценти за ставкою 16,5 % річних. 11.09.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений другий договір строкового банківського вкладу № 882/22, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання грошові кошти у розмірі 20 000 грн. на строк до 11.12.2008 року та зобов’язався сплачувати позивачу проценти за ставкою 16 % річних. Умовами укладених між сторонами договорів передбачено обов’язок відповідача повернути вклад на першу вимогу позивача, однак відповідач всупереч зазначених умов договорів не повернув позивачу після закінчення строку дії договорів його вклади, чим порушив його права та спричинив йому моральної шкоди, а тому позивач просив суд стягнути з відповідача суму вкладу у розмірі 15 000 грн., суму вкладу у розмірі 20 000 грн. та у рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. (а.с. 3-5)

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та день розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. (а.с. 21)

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно положень ст.ст. 169, 224 ЦПК України за правилами глави 8 розділу ІІ ЦПК України та винести по справі заочне рішення.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що 11.06.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1254/3 строкового банківського вкладу «Літо 2008», що підтверджується копією зазначеного договору. (а.с. 6)

За умовами пп. 1.1. укладеного між позивачем та відповідачем договору позивач передає, а відповідач приймає на зберігання грошові кошти в сумі 15 000 грн. на строк з 11.06.2008 року по 11.12.2008 року та зобов’язується виплатити позивачу суму вкладу та нараховані проценти за ставкою 16,50 процентів річних.

Підпунктом 2.1.2. укладеного між сторонами договору передбачено обов’язок відповідача повернути вклад або його частину на першу вимогу позивача.

Підпунктом 3.2.3. договору передбачене право позивача одержати вклад чи його частину на першу вимогу незалежно від закінчення строку дії договору.

Пунктами 4.1. та 4.2. укладеного між позивачем та відповідачем договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та внесення грошових коштів у відповідному розмірі. Останнім днем строку дії договору є 11.12.2008 року. Якщо позивач не вимагає повернення суми вкладу після закінчення строку дії договору, дія договору не продовжується, проценти на вклад припиняють нараховуватися.

Судом також встановлено, що 11.06.2008 року на виконання умов укладеного з відповідачем договору позивачем були внесені грошові кошти на відкритий відповідачем за умовами договору рахунок у розмірі 15 000 грн., ці обставини підтверджуються копією квитанції від 11.06.2008 року. (а.с. 7)

У судовому засіданні було встановлено, що після закінчення строку дії договору позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення банківського вкладу у розмірі 15 000 грн., що підтверджується поясненнями позивача у судовому засіданні та вбачається з копії листа відповідача. (а.с. 8)

Судом також встановлено, що у відповідь на звернення позивача відповідач надіслав останньому лист від 23.12.2008 року, яким повідомив позивача про неможливість видачі вкладу у зв’язку із політичною ситуацією та дестабілізацією економіки країни, що підтверджується копією зазначеного листа. (а.с. 8)

Судом також встановлено, що 11.09.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 882/22 строкового банківського вкладу «Ощадний», що підтверджується копією зазначеного договору. (а.с. 9)

За умовами пп. 1.1. укладеного між позивачем та відповідачем договору позивач передає, а відповідач приймає на зберігання грошові кошти в сумі 20 000 грн. на строк з 11.09.2008 року по 11.12.2008 року та зобов’язується виплатити позивачу суму вкладу та нараховані проценти за ставкою 16 процентів річних.

Підпунктом 2.1.2. укладеного між сторонами договору передбачено обов’язок відповідача повернути вклад або його частину на першу вимогу позивача.

Підпунктом 3.1.3. договору передбачене право позивача одержати вклад чи його частину на першу вимогу незалежно від закінчення строку дії договору.

Пунктами 4.1. та 4.2. укладеного між позивачем та відповідачем договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та внесення грошових коштів у відповідному розмірі. Останнім днем строку дії договору є 11.12.2008 року. Якщо позивач не вимагає повернення суми вкладу після закінчення строку дії договору, дія договору не продовжується, проценти на вклад припиняють нараховуватися.

Судом також встановлено, що 11.09.2008 року на виконання умов укладеного з відповідачем договору позивачем були внесені грошові кошти на відкритий відповідачем за умовами договору рахунок у розмірі 20 000 грн., ці обставини підтверджуються копією квитанції від 11.09.2008 року. (а.с. 10)

У судовому засіданні було встановлено, що після закінчення строку дії договору позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення банківського вкладу у розмірі 20 000 грн., що підтверджується поясненнями позивача у судовому засіданні та вбачається з копії листа відповідача. (а.с. 11)

Судом також встановлено, що у відповідь на звернення позивача відповідач надіслав останньому лист від 23.12.2008 року, яким повідомив позивача про неможливість видачі вкладу у зв’язку із політичною ситуацією та дестабілізацією економіки країни, що підтверджується копією зазначеного листа. (а.с. 11)

Також у судовому засіданні встановлено, що проценти по депозитних вкладах були сплачені відповідачем позивачу, що підтверджується випискою по особових рахунках позивача, відкритих в установі відповідача, та не заперечувалося позивачем. (а.с. 24-30)

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Конституції України, Цивільного кодексу України (2003 рік), Закону України «Про захист прав споживачів» та умовами укладеного між ними договору.

Статтею 41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

За змістом ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування моральної шкоди.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача до відповідача про стягнення суми банківських вкладів, суд виходив з того, що підставою для виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем є договір банківського вкладу № 1254/3 від 11.06.2008 року та договір банківського вкладу № 882/22 від 11.09.2008 року. Факт внесення позивачем грошових коштів на депозитні рахунки та факт звернення позивача до відповідача із вимогами про повернення банківського вкладу знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, при цьому, суд бере до уваги, що повернення вкладу банком на вимогу вкладника є не правом, а обов’язком банку, регламентованим в імперативному порядку нормами діючого законодавства України, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги позивача до відповідача про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що умовами укладених між позивачем та відповідачем договорів банківських вкладів відшкодування моральної шкоди як міра відповідальності відповідача за порушення зобов’язань, передбачених такими договорами, не встановлена, а тому суд приходить до висновку, що позивачу у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 321, 509, 526, 550, 611, 1058, 1060 ЦК України (2003 р.), п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 212, 213, 215, 226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Причорномор’я» (49005, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 33, код ЄДРПОУ: 23928584) на користь ОСОБА_1 (49000, м. Дніпропетровськ, пр. ім. газ. «Правда»АДРЕСА_1) у рахунок повернення вкладу за договором банківського вкладу № 1254/3 від 11.06.2008 року 15 000 (п’ятнадцять тисяч) гривень, за договором банківського вкладу № 882/22 від 11.09.2008 року 20 000 (двадцять тисяч) гривень, та у рахунок повернення судових витрат 30 грн., а разом 35 030 (тридцять п’ять тисяч тридцять) гривень.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Причорномор’я» (49005, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 33, код ЄДРПОУ: 23928584) на користь держави судовий збір у розмірі 350 грн.

ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Причорномор’я» в частині відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення, також апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ф.Ф. Маймур