Ухвала суду № 78185092, 29.11.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3858/18

Провадження № 1-кс/202/8023/2018

УХВАЛА

29 листопада 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: слідчого судді Зосименко С.Г.,

за участю: секретаря судового засідання Герасименка В.А.

слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1

заявника адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі м. Дніпро клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2018 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в якому заявник просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2018 року справа № 202/3858/18, а саме вугілля у кількості 15 (п'ятнадцять) тон, яке належить ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 вилученого на подвір'ї домоволодіння № 12 по вул. Молодіжна с. Самарське у Петропавлівському районі Дніпропетровської області під час проведення обшуку слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_4 27.10.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по справі № 202/3858/18 від 27.09.2018 року та переданого на відповідальне зберігання ОСОБА_5 його власнику ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов'язати старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 повернути вугілля у кількості 15 (п'ятнадцять) тон, яке належить ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 вилученого на подвір'ї домоволодіння № 12 по вул. Молодіжна с. Самарське у Петропавлівському районі Дніпропетровської області під час проведення обшуку слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенантом поліції ОСОБА_4 27.10.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по справі № 202/3858/18 від 27.09.2018 року, посилаючись на обставини викладенні в клопотанні.

Заявник у судове засідання з'явився, клопотання підтримав та просив задовольнити.

Слідчий у судове засідання з'явився, у задоволенні клопотання просив відмовити.

Дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження №12017040000000925, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Постановою слідчого від 28 жовтня 2018 року вугілля в кількості близько 15 тон, яке віддане під розписку на зберігання ОСОБА_3, виявлене в ході обшуку за адресою: Дніпропетровська область, Петропавловский район, с. Самарське, вул. Молодіжна буд. № 12 у відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, визнано у кримінальному провадженні №12017040000000925від 21 липня 2017 року - речовим доказом.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2018 року було накладено арешт, заборонено відчуження та використання вугілля в кількості близько 15 тон, виявлене слідством 27.10.2018 року під час обшуку за адресою: Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Самарське, вул. Молодіжна, буд. № 123.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.11.2018 року було виправлено описку в ухвалі слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2018 року та викладено резолютивну частину ухвали в наступній редакції: "Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 про арешт тимчасово вилученого майна задовольнити. Накласти арешт, заборонити відчуження та використання вугілля в кількості близько 15 тон, виявлене слідством 27.10.2018 року під час обшуку за адресою: Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Самарське, вул. Молодіжна, буд. № 12».

Досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12017040000000925 на теперішній час не завершено.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є запобігання свавільному захопленю власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (зокрема, рішення у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1983 р., "Новоселецький проти України" від 11.03.2003 р., "Федоренко проти України" від 01.06.2006 р.).

У справі "Ісмаілов проти Росії" (п. 38 рішення від 16.10.2008 р.) ЄСПЛ встановив, що "для того, щоб втручання вважалося прапорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи".

Відповідно до інших рішень ЄСПЛ, зокрема, у справах "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986 р., "Щокін проти України" від 14.10.2010 р., "Сєрков проти України" від 07.07.2011 р., "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000 р., "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009 р., "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 р., "East/West Alliance Limited" проти України від 23.01.2014 р. напрацьовано 3 критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: - чи є втручання законним; - чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; - чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визеначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі нормативно-правового ату, що має бути доступним до заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідуків дії його норм. Саме лише факт, що правова норма передбачає більше як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлучачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання дерджави в право власності особи є виправденим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду".Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Рішенням ЄСПЛ від 07.06.2007 р. у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Заявником до клопотання були надані копії талонів на отримання вугілля, видані ТОВ "ДТЕК ДУ "Шахта "Новодонецька", однак, оскільки в даних талонах не зазначено особу, якій воно було видано, слідчий суддя позбавлений можливості об'єктивно оцінити належність вилученого під час обшуку вугілля саме ОСОБА_7

На підставі вище зазначено, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки заявником у клопотанні та у судовому засіданні не наведено жодних підстав вважати, що потреба у застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження відпала.

У ч. 1 ст. 309 КПК України зазначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, перелік цих ухвал є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому дана ухвала у відповідності до ч. 3 ст. 309 КПК України не може бути оскаржена.

Керуючись ст. ст. 110, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.Г. Зосименко