Рішення № 78184803, 23.11.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/7964/16-ц

Провадження №2/265/49/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Мельник І. Г.,

за участю секретарів судового засідання Тулянкіної М.М., Гусєвої К.С.,

позивачки ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідачки ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності та вселення, треті особи: приватний нотаріус Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_6, -

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, недійсним. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилалася на те, що 24 червня 2016 року померла її бабуся ОСОБА_7. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді двокімнатної квартири № 44 у будинку № 74 пор проспекту Перемоги міста Маріуполя. 16 вересня 2015 року бабуся зробила заповіт у нотаріуса ОСОБА_8, згідно якого єдиною спадкоємицею є вона. При оформленні прав на спадщину, їй стало відомо, що вона не є власницею, квартира продана на підставі договору купівлі-продажу від 30 червня 2010 року відповідачці. Продавцями були її бабуся ОСОБА_7, дідусь ОСОБА_9 та дядя ОСОБА_10 Побачивши вказаний договір, вона виявила, що підписи у договорі не відповідають підписам її рідних, у зв’язку з чим вона зверталася у відділення поліції з відповідною заявою. З урахуванням уточнюючої позовної заяви, просила суд визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, недійсним; визнати право власності за ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 по 1/3 частині за кожним; скасувати державну реєстрацію права власності квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 та вселити ОСОБА_1 до спірної квартири.

Відповідачкою ОСОБА_4 надано відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що судом не можуть бути взяті до уваги копії документів, які завірені слідчим, оскільки у слідчого в матеріалах кримінального провадження також знаходяться копії документів, наданих нотаріусом ОСОБА_5 Крім того, судом не може бути взятий до уваги заповіт ОСОБА_7, оскільки в ньому вказано, що він складений «Похмурською», а підписаний «Пахмурською». А без заповіту ОСОБА_1 є неналежним позивачем, так як не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_11 Також просила застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин, оскільки з моменту укладення договору купівлі-продажу до моменту звернення до суду 6 років 6 місяців.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 10 лютого 2017 року відкрито провадження по справі, а ухвалою попереднього судового засідання від 23 лютого 2017 року справа призначена до розгляду.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 10 лютого 2017 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_4.

20 квітня 2017 року, 22 лютого 2018 року, 07 травня 2018 року та 17 серпня 2018 року надані заяви позивачки ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи.

27 квітня 2017 року надійшло клопотання позивачки ОСОБА_1 про усунення представника адвоката ОСОБА_13 від участі у справі.

05 травня 2017 року надійшла заява позивачки ОСОБА_1 про розгляд справи в її відсутності за участю її представника ОСОБА_2

05 травня 2017 року клопотання представника позивачки ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами справи, клопотання про витребування доказів, а саме: відомості з міської психіатричної лікарні № 7 про знаходження ОСОБА_10 на стаціонарному лікуванні в 2010 році; історії хвороби ОСОБА_10 з міської психіатричної лікарні № 7 міста Маріуполя, та відомості про залишення ОСОБА_10 межі міської психіатричної лікарні № 7 в період його знаходження на стаціонарному лікуванні в 2010 році.

Ухвалою суду про витребування доказів від 05 травня 2017 року витребувано з КЛПУ Міська психіатрична лікарня № 7» відомості про перебування на протязі 2010 року ОСОБА_10 на стаціонарному лікуванні, про відлучання з лікарні в 2010 році під час перебування в психіатричній лікарні. Також витребувано історію хвороби ОСОБА_10 за 2010 рік та відомості про встановлений діагноз.

20 липня 2017 року надійшло клопотання представника позивачки ОСОБА_2 про витребування з Лівобережного відділення поліції Маріупольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з матеріалів кримінального провадження № 12016050790002701 копію оригіналу бланка договору купівлі-продажу ВМТ № 404484, зареєстрованого в реєстрі за № 487 в місті Горлівка Донецької області та посвідченого приватним нотаріусом Горлівського нотаріального округу ОСОБА_5

28 квітня 2017 року надійшла заява відповідачки ОСОБА_4 про виклик свідків.

Ухвалою суду про витребування доказів від 20 липня 2017 року витребувано з Міністерства юстиції України інформацію щодо професійної діяльності на теперішній час приватного нотаріуса Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_5. Крім того, витребувано з Лівобережного відділу поліції Центрального відділу поліції Головного управління національної поліції в Донецькі області з матеріалів кримінального провадження № 12016050790002701 копію договору купівлі-продажу від 30 червня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 487 в місті Горлівка Донецької області та посвідченого приватним нотаріусом Горлівського нотаріального округу ОСОБА_5

12 вересня 2017 року надана заява відповідачки ОСОБА_4 про ознайомлення з матеріалами справи.

22 вересня 2017 року, 13 грудня 2017 року, 05 червня 2018 року надійшли клопотання представника позивачки ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду про витребування доказів від 27 вересня 2017 року за клопотаннями представника позивача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_4 витребувано з Центрального відділу поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області з матеріалів кримінального провадження копію договору купівлі-продажу від 30 червня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за № 487 в місті Горлівка Донецької області та посвідченого приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Також витребувано з Лівобережного відділення поліції Центрального відділу поліції Головного управління національної поліції в Донецькій області відомості щодо звернення ОСОБА_4 до Лівобережного ВП із заявою про скоєння кримінального злочину ОСОБА_1 Крім того, витребувано у приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_14 відомості щодо звернення ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11, яка померла 24 червня 2016 року (надати копію спадкової справи). Також витребувано з Міського комунального підприємства «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» копію інвентаризаційну справу по квартирі АДРЕСА_4.

Від приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_15 09 січня 2018 року та 31 травня 2018 року надійшли заяви з проханням розглянути справу в його відсутності.

27 лютого 2018 року надані клопотання представника позивачки ОСОБА_2 про витребування доказів, а саме про витребування з Центрального відділення поліції Маріупольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області матеріалів кримінального провадження № 12016050790002701, для ознайомлення у судовому засіданні; про витребування з відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно копію реєстраційної справи № 969775614123 щодо квартири АДРЕСА_5; про витребування з Управління Пенсійного фонду України в Лівобережному районі міста Маріуполя пенсійні справи ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_9; про витребування з управління міського майна справу за № 26888607 щодо квартири АДРЕСА_5, надання усіх документів, на яких власноручно розписувались ОСОБА_16, ОСОБА_12 та ОСОБА_11; а також про витребування з Центрального відділу поліції Маріупольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області матеріалів кримінального провадження для ознайомлення у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 27 лютого 2018 року витребувано з СВ Центрального ВП Маріупольського ВП ГУНП в Донецькій області з матеріалів кримінального провадження копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6, який був посвідчений приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_17, а також належним чином завірену копію справи № 02-33 приватного нотаріуса Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_17 Витребувано з лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України міста Маріуполі пенсійні справи щодо ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_9. Витребувано з Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської ради копію реєстраційної справи № 969775614123 відносно квартири АДРЕСА_5. Витребувано з Департаменту міського майна Маріупольської міської ради справу з реєстраційним номером майна № 26888607 з номером запису 75447 в книзі 90 відносно квартири АДРЕСА_3 та всі документи, на яких власноручно розписувались ОСОБА_16, ОСОБА_12 та ОСОБА_11

28 лютого 2018 року надане клопотання позивачки ОСОБА_1 про проведення судових засідань у режимі відео конференції, оскільки її представник ОСОБА_3 не може бути присутній у судовому засіданні.

Ухвалами суду від 08 травня 2018 року, 05 червня 2018 року, 14 червня 2018 року, 17 серпня 2018 року клопотання позивачки про участь її представника ОСОБА_3 у судовому засіданні в режимі відео конференції, задоволено. Доручено Деснянському районному суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання в режимі відео конференції за участю представника позивача ОСОБА_3

Ухвалою суду від 05 червня 2018 року витребувано з СВ Центрального ВП Маріупольського ВП ГУНП в Донецькій області з матеріалів кримінального провадження № 12016050790002701 належним чином завірену копію протоколу допиту приватного нотаріуса Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_17 Також витребувано у приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_15 для огляду у судовому засіданні оригінали документів щодо проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_3.

У судовому засіданні позивачка та її представники ОСОБА_2, ОСОБА_3 діючі на підставі довіреності, підтримали позовні вимоги та надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просили позовні вимоги задовольнити. В послідуючим представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилася, надала заяву з проханням відкласти судове засідання по причині її хвороби. На підтвердження цього ОСОБА_4 додано запрошення стоматологічного центру на 23 листопада 2018 року на 10.00 годину. При цьому судове засідання 21 листопада 2018 року було відкладено у зв’язку з неявкою відповідачки, на підтвердження чого нею надано довідку з того ж самого стоматологічного центру про присутність її у стоматолога саме в час проведення судового засідання. Також відповідачкою надана довідка про тимчасове звільнення від роботи по догляду за хворою дитиною у період з 24 жовтня 2018 року по 30 жовтня 2018 року, тобто за минулий місяць.

Вказані обставини дають суду підстави вважати, що відповідачка ОСОБА_4 навмисно не з’являється до суду, зловживаючи наданими їй правами та обов’язками.

Враховуючи наведені обставини, а також те, що відповідачка протягом розгляду справи неодноразово не з’являлася у судові засідання, подаючи при цьому заяви про відкладення розгляду справи з різних причин, керуючись положеннями ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд ухвалив закінчувати розгляд справи за відсутності відповідачки.

Будучи присутньою раніше у судовому засіданні відповідачка ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала та надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_6, допитаний у судовому засіданні в якості свідка, пояснив, що 12 липня 2016 року до нього звернулася ОСОБА_4 з приводу встановлення права власності на спірну квартиру. Технічної реєстрації в БТІ в неї не було. Від неї було прийнято заяву з договором купівлі-продажу, технічним паспортом. Вони почали перевірку нотаріального бланку, на якому зареєстрований договір. В реєстрі договір був зареєстрований, підписаний нотаріусом ОСОБА_5 Оскільки сумнівів не було, вони провели реєстрацію, через три дні видали витяг про реєстрацію договору купівлі-продажу. Йому не відомо, чому не співпадає прізвище та ім’я нотаріуса.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, за наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 червня 2016 року померла ОСОБА_11, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-НО № 950050, видане Орджонікідзевським районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 25 червня 2016 року (т.1 а.с. 6).

Позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_11, про що свідчить заповіт, складений останньою 16 вересня 2015 року та посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_8 (а.с. 12), а також довідка приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом на майно померлої 24 червня 2016 року ОСОБА_11, відносно якої заведена спадкова справа № 38/2015 (т.1 а.с. 140).

Як вбачається з відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_3 до укладення спірного договору купівлі-продажу належала на праві власності ОСОБА_11, ОСОБА_16 та ОСОБА_12 по 1/3 частині кожному, на підставі свідоцтва про право власності, виданого 24 лютого 2009 року Управлінням міського майна (т.1 а.с. 10-11).

ОСОБА_12 та ОСОБА_18 померли 11 листопада 2014 року та 10 вересня 2015 року, відповідно, про що свідчать свідоцтва про смерть серії І-НО № 812910 та І-НО № 922410 (т.1 а.с. 7, 8).

Отже, позивачка є належним позивачем щодо вимог про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 недійсним.

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідачки про те, що позивачка не є належним позивачем після смерті ОСОБА_11, оскільки заповіт складений «Похмурською», а підписаний «Пахмурською», за наступних підстав. Як вбачається із заповіту, заповідач вказав своє прізвище двічі «Пахмурська» та «Похмурська», проте, нотаріусом вказане прізвище «Похмурська», і саме його обов’язком є перевірка особистості заповідача при складанні заповіту, а тому у суду немає сумнівів щодо складання заповіту саме ОСОБА_11. При цьому строк позовної давності позивачкою не пропущений, оскільки про існування спірного договору, як встановлено судом, їй стало відомо, після смерті бабусі ОСОБА_11, тобто після 24 червня 2016 року, тоді як до суду вона звернулася вже 29 грудня 2016 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 30 червня 2010 року приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 487, ОСОБА_12, ОСОБА_16 та ОСОБА_11 продали квартиру АДРЕСА_7 ОСОБА_19 за 169000 гривень (т.1 а.с. 218-219). При цьому у договорі маються розбіжності у прізвищі нотаріуса, а саме у тексті зазначено: ОСОБА_17, а печатка має прізвище ОСОБА_5.

За даними комунальної лікувально-профілактичної установи «Міська психіатрична лікарня № 7» від 22 травня 2017 року, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальній лікувально-профілактичній установі «Міська Психіатрична лікарня № 7» з 11.05.2010 року по 01.11.2010 року. При цьому зазначено, що за час перебування з лікарні не відлучався (т.1 а.с. 77).

Вказані обставини також підтверджуються медичною карткою № 1240 стаціонарного хворого, оглянутою судом у судовому засіданні.

Отже, ОСОБА_10, знаходячись з 11.05.2010 року по 01.11.2010 року на стаціонарному лікуванні в міській психіатричній лікарні, фізично не міг бути присутнім 30 червня 2010 року при підписанні вищевказаного договору купівлі-продажу у приватного нотаріуса Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, тобто у місті Горлівка Донецької області.

Крім того, як вбачається з протоколу допиту свідка ОСОБА_17 від 10 червня 2017 року, наданого 16 серпня 2018 року Центральним відділом поліції Донецької області з матеріалів кримінального провадження № 12016050790002701, остання зазначила, що з травня 1996 року по 01 серпня 2015 року вона здійснювала приватну нотаріальну діяльність в Горлівському нотаріальному окрузі, у серпні 2015 року нотаріальна діяльність була нею припинена, а у грудні 2016 року закінчена. Наданий їй для огляду договір купівлі-продажу є грубою підробкою. Текст догоовіру не відповідає тому, який використовувала вона. Посвідчувальний надпис з грубими помилками: дата цифрами, порушена форма, помилки у розділових знаках, навіть помилка у її прізвищі та ім’ї на печатці: ОСОБА_17 замість ОСОБА_17. Крім того, підпис у договору не схожий на її підпис. На бланку із зазначеними серією та номером на спірному договорі, був нею посвідчений 30 червня 2010 року зовсім інший договір купівлі-продажу квартири у місті Горлівка. За даними алфавітної книги за період з 01 січня 2010 року по 01 січня 2011 року особи з прізвищем ОСОБА_7 та ОСОБА_4 до неї не зверталися. Зазначила, що у 2009-2010 роках в місті Горлівка була затримана злочинна група, яка змивала тексти договорів та використовувала бланки для виготовлення інших документів. Частина з цієї злочинної групи була засуджена (т.2 а.с. 52-55).

Отже, усі вищенаведені обставини дають суду підстави вважати, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 між ОСОБА_12, ОСОБА_16 та ОСОБА_11, з одного боку, та ОСОБА_4, з іншого боку, не укладався та не посвідчувався приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 30 червня 2010 року.

Показання свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 не впливають на висновки суду, оскільки нікому з них не відомі обставини укладення спірного договору купівлі-продажу.

Так, свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що вона була кумою померлої ОСОБА_11. Останнім часом ОСОБА_11 була брудна та недоглянута. Померла їй говорила про те, що вона продала квартиру та має намір переїжджати до Білорусії до родичів. Кажуть, що начебто син вкрав гроші від продажу квартири. ОСОБА_3 нічого щодо укладення договору купівлі-продажу пояснити вона не може.

Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що він проживав по сусідству з ОСОБА_11. Олександр багато вживав спиртних напоїв, і це стало причиною його смерті. Від баби ОСОБА_23 йому відомо, що вона продала квартиру і збирається виїжджати до родичів до Білорусії, а ОСОБА_4 буде новою хазяйкою. ОСОБА_3 нічого про договір купівлі-продажу йому не відомо.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що ОСОБА_11 – її тітка. Приблизно за рік до її смерті вона приходила до неї, де і познайомилася з ОСОБА_4. ОСОБА_23 сказала їй, що ОСОБА_4 приходить її провідувати, і їй вона продала квартиру. Говорила про те, що має намір переїжджати до Білорусії. ОСОБА_23 давала їй гроші у розмірі 6000 гривень на купівлю вугілля, говорила, що гроші у неї від продажу квартири. ОСОБА_3 нічого про продаж квартири їй невідомо. Зазначила, що Сашко періодично лікувався у психіатричній лікарні від алкоголізму.

Отже, вказані свідки щодо обставин укладання спірного договору пояснень не надали.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997р. № 475/97-ВР(далі - Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу квартири укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Разом з цим, як зазначено у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання угод недійними», відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За таких умов, суд приходе до висновку, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 30 червня 2010 року не є укладеним, а тому у позовних вимогах ОСОБА_1 про визнання зазначеного договору недійсним, слід відмовити.

Відповідно, оскільки суд прийшов до висновку, що спірний договір купівлі-продажу не укладався, його власниками є померлі ОСОБА_12, ОСОБА_16 та ОСОБА_11, а, відтак позовні вимоги щодо визнання за вказаними особами права власності на спірну квартиру по 1/3 частині за кожним, задоволенню не підлягають.

Разом з тим, судом встановлено, що 12 липня 2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу від 30 червня 2010 року (т.1 а.с. 45-58).

Правові відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), дія якого поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав (ст. 2 Закону).

Оскільки судом встановлено, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 30 червня 2010 року, який став підставою для проведення державної реєстрації за ОСОБА_4, не укладався, то позовні вимоги стосовно скасування державної реєстрації права власності вказаної квартири за номером запису про право власності 15360176 за ОСОБА_4, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про її вселення до спірної квартири, вони задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними. Після оформлення спадкових прав на спірну квартиру та у разі здійснення ОСОБА_1 перешкод у вселенні в дану квартиру, вона не позбавлена права звернутися до суду з відповідним позовом.

При цьому суд зазначає, що заява ОСОБА_4 про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_12, ОСОБА_16 та ОСОБА_11 до своєї смерті постійно проживали в спірній кімнаті, вона не вибувала з їх користування. Про порушення свого права позивачка дізналася після смерті ОСОБА_11 під час оформлення спадкових прав, тобто після 24 червня 2016 року та в межах строку позовної давності звернулася до суду.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. А відтак, з відповідачки слід стягнути на користь позивачки витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 гривень.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності, скасування державної реєстрації права власності та вселення, треті особи: приватний нотаріус Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_6, - задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію права власності квартири за адресою: АДРЕСА_8 від 12 липня 2016 року за номером запису про право власності 15360176 за ОСОБА_4.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 551 гривня 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості щодо учасників справи:

Позивачка - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1, виданий Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області 26 листопада 2010 року, ІПН НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4

Відповідач – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_3, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6;

Третя особа: Приватний нотаріус Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, юридична адреса: Донецька область місто Горлівка проспект Перемоги 60;

Третя особа: Приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_6, юридична адреса: Донецька область місто Маріуполь проспект Перемоги 32/42.

Суддя Мельник І.Г.