Ухвала суду № 78181140, 29.11.2018, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.11.2018 Справа № 908/2560/18

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни, розглянувши матеріали позовної заяви без номеру від 23.11.2018 (вх. № 2747/08-07/18 від 27.11.2018)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТ-ХІМ" (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянське, буд.29)

до відповідача ОСОБА_1 управління Державної казначейської служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168)

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області 27.11.2018 надійшла позовна заява ТОВ "ЛОГІСТ-ХІМ" до ОСОБА_1 управління Державної казначейської служби у Запорізькій області про стягнення 127.791,29 грн., які складаються з: 11.617,39 грн. матеріальної шкоди та 116.173,90 грн. немайнової шкоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив відмову Запорізького окружного адміністративного суду в задоволені позову ТОВ "ЛОГІСТ-ХІМ" про скасування нарахованої пені в сумі 11.617,39 грн. Підставою для відмови Запорізький окружний адміністративний суд зазначив ненадання позивачем доказів відкриття провадження у справі за позовом позивача до іноземного контрагента про зобов’язання виконання зобов’язання та стягнення неустойки. В постанові Запорізький окружний адміністративний суд зазначив, що датою зупинення нарахування пені треба вважати не дату прийняття позовної заяви судом, а дату постановлення суддею ухвали про відкриття провадження. У зв’язку з неоднаковим визначенням Верховним судом України та Запорізьким окружним адміністративним судом дати звернення із позовом (а отже і дати зупинення нарахування пені згідно із Законом “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”), позивач отримав відмову у позові про скасуванні нарахованої пені в сумі 11617,39 грн. Отже, внаслідок ігнорування Запорізьким окружним адміністративним судом принципу верховенства права, позивача було позбавлено права на справедливий судовий розгляд, порушено принцип правової визначеності, основу якого утворює концепція передбачуваності.

З урахуванням викладених обставин, позивач, на підставі ст. 56 Конституції України просить суд відшкодувати за рахунок держави матеріальну шкоду в розмірі 11.617,39 грн., завдану протиправними діями та бездіяльністю Запорізького окружного адміністративного суду та 116.173,90 грн. немайнової шкоди, завдану відсутністю у національному законодавстві необхідної чіткості і точності. Визначити порядок виконання рішення – шляхом стягнення з державної казначейської служби України на користь ТОВ "ЛОГІСТ-ХІМ".

Також позивач в позові зазначив наступне: "Щодо подання копій правовстановлюючих документів та судових рішень. Держава для цього заснувала Єдиний державний реєстр і відповідно до ст. 10, 11 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" за яким якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі відомості вважаються достовірними. Державні органи, у тому числі суди, безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом. Ухвалою від 25.05.2016 р. у справі 910/5457/16 суд підтвердив наявність безперешкодного доступу судів до відомостей ЄДР. Відомості про процесуальну правоздатність позивача внесені до Єдиного державного реєстру. Так само держава заснувала Єдиний державний реєстр судових рішень, відомості якого є офіційними та загальнодоступними."

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статей 162 та 164 цього Кодексу, що є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме: позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Частиною 2 ст. 164 ГПК України встановлено, що позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 ст. 11 ГПК України встановлено, що Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.

Виходячи з положень наведених статей, у позовній заяві мають бути зазначені норми права на підставі яких подається позов; докази, які підтверджують певні юридичні факти з викладенням їх суті. Зазначені обставини необхідно не лише зазначити, а й обґрунтувати відповідним чином, що випливає зі змісту ст. 74 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. У позовній заяві має міститися обґрунтований розрахунок суми, що стягується, який складається із зазначенням застосованих методів, періодів нарахування, тощо.

Правовою підставою позову позивач зазначає статтю 56 Конституції України, яка визначає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Як зазначено в позовній заяві, протиправна поведінка державних органів полягає в тому, що внаслідок відсутності у позивача ухвали про відкриття провадження у справі станом саме на 15.06.2015 Запорізький окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позивачу правомірно нараховано пеню в сумі 11617,39 грн.; внаслідок ігнорування Запорізьким окружним адміністративним судом принципу верховного права позивача було позбавлено права на справедливий судовий розгляд, порушено принцип правової визначеності, основу якого утворює концепція передбачуваності.

Проте в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позивач не зазначає в позовній заяві фактичні обставини, які свідчать, що наведена поведінка Запорізького окружного адміністративного суду є протиправною. Посилання позивача на протиправність поведінки Запорізького окружного адміністративного суду без викладення фактичних обставин є лише його доводами (міркуваннями).

Докази, які підтверджують зазначені міркування, в позові не зазначені та до позову не додані.

Доводи (міркування) позивача щодо неправильності поведінки Запорізького окружного адміністративного суду не є доказом в розумінні ч. 1 ст. 73 ГПК України. Зазначені міркування потребують доведення в загальному порядку згідно вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України за допомогою засобів доказування, перелік яких визначений у ч. 2 ст. 73 ГПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 73 ГПК України засобами доказування є письмові, речові і електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

В позовній заяві не зазначено, яким доказом підтверджується неправомірність поведінки Запорізького окружного адміністративного суду, тобто відсутнє посилання на докази, які підтверджують позовні вимоги, що є порушенням вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

За приписами Господарського процесуального кодексу України господарські суди не наділені повноваженнями надавати оцінку правильності застосування судами інших юрисдикцій матеріального та процесуального права під час розгляду справи та прийняття відповідних рішень.

Також слід зауважити, що частиною 1 ст. 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 № 4 визначено, що суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування, втім розмір моральної шкоди підлягає обов’язковому доведенню заявником.

З огляду на положення ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, саме позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень та її розмір.

В той же час, позивачем не зазначено жодних доказів, які б свідчили про приниження честі, гідності, ділової репутації позивача або наявності втрат немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням його ділової репутації, внаслідок дій Запорізького окружного адміністративного суду, та не зазначено всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення для відшкодування моральної шкоди.

Також позивач чітко не вказує та документально не підтверджує свої вимоги саме до відповідача – ОСОБА_1 управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Статтею 172 ГПК України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов’язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

За змістом п. 19 Правил надання послуг поштового зв’язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (з наступними змінами та доповненнями), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Відповідно до п. 61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Як слідує з пункту 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” від 12.05.2006р. № 211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення (ф. 107) передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.

Так, належним доказом направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу(ам) та іншим учасникам справи відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення.

Позовні матеріали не містять доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Таким чином, позивачем не дотримано положень п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України та Правил надання послуг поштового зв’язку.

Частиною 2 ст. 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Між тим, позивач в тексті позовної заяви лише зазначає, що судовий збір за вказану вимогу не справляється.

Будь-яких посилань на норми чинного законодавства, які звільняють позивача від сплати судового збору та документальні докази на підтвердження цього факту позивачем не надано.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені судом недоліки позовної заяви є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати:

- надати докази на підтвердження факту порушення прав та законних інтересів, що спричинили майнову та моральну шкоду позивачу;

- нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог, а саме чітко визначити норми права, які повинен застосувати суд;

- письмові пояснення з документальним підтвердженням щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідача (ОСОБА_1 управління Державної казначейської служби у Запорізькій області);

- докази надсилання копії позовної заяви з поіменним переліком додатків на адресу відповідача;

- письмові пояснення з документальним підтвердженням звільнення позивача від сплати судового збору.

Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ТОВ "ЛОГІСТ-ХІМ" від 23.11.2018 (вх. № 2747/08-07/18 від 27.11.2018) залишити без руху.

2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:

- надати докази на підтвердження незаконності рішення Запорізького окружного адміністративного суду;

- надати всі наявні документи на підтвердження факту порушення прав та законних інтересів, що спричинили майнову та моральну шкоду позивачу;

- нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог, а саме чітко визначити норми права, які повинен застосувати суд;

- письмові пояснення з документальним підтвердженням щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідача (ОСОБА_1 управління Державної казначейської служби у Запорізькій області);

- докази надсилання копії позовної заяви з поіменним переліком додатків на адресу відповідача;

- письмові пояснення з документальним підтвердженням звільнення позивача від сплати судового збору.

3. Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набрала законної сили 29.11.2018 та не підлягає оскарженню.

Суддя О.В. Федорова