Ухвала суду № 78180702, 26.11.2018, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"26" листопада 2018 р. Cправа № 902/236/18

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 58018)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський комбікормовий завод" (вул. Залізнична, буд. 4, с. Ялтушків, Барський район, Вінницька область)

про повернення 788 200,00 грн.

за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д.

представників сторін:

позивача не з'явився;

відповідача не з'явився

В С Т А Н О В И В :

Громадянин ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський комбікормовий завод" в прохальній частині якої позивач просить: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський комбікормовий завод" (23021, Вінницька область, Барський район, с. Ялтушків, вул. Залізнична, буд.4, код 35599215) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки, платника податків НОМЕР_1)." При цьому зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою позову є заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський комбікормовий завод" перед ОСОБА_1 в розмірі 788 200,00 грн, за поворотною фінансовою допомогою.

Ухвалою суду від 27.09.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/236/18 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.10.2018.

17.10.2018 до суду надійшов відзив б/н від 16.10.2018 на позовну заяву, в якому Відповідач заперечує проти доводів Позивача щодо надання поворотної фінансової допомоги, стверджуючи, що внесені Позивачем кошти були зараховані як поповнення статутного капіталу Товариства. Окрім того наголошує на пропуску Позивачем строку позовної давності за заявленою вимогою.

Ухвалою суду від 25.10.2018 відкладено підготовче засідання до 26.11.2018.

07.11.2018 на адресу суду від представника Позивача надійшла заява б/н від 05.11.2018 про зміну предмету позову, в якій останній просить суд стягнути 788 200,000 грн, з відповідача на корить позивача. Крім того в заяві останній просить суд стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

16.11.2018 до суду від представника Позивача надійшла заява б/н від 14.11.2018 в якій останній просить суд поновити строк для подання в якості доказів копії фінансових звітів ТОВ "Барський комбікормовий завод", долучити до матеріалів справи копію відповіді Головного управління статистики у Вінницькій області № 03.1-99/9284 від 22.08.2018. Також в заяві останній просить суд закрити підготовче провадження та проводити розгляд справи за відсутності представника позивача.

На визначену дату представники Позивача та Відповідача не з'явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

В судовому засіданні розглянувши заяву б/н від 05.11.2018 про зміну предмету позову, суд приймає її до розгляду, як таку що не суперечить приписам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, розглянувши заяву б/н від 14.11.2018 про поновлення строку для подання доказів, подану до суду Позивачем 16.11.2018, суд приймає її до розгляду та приєднує до матеріалів справи.

Суд розглянувши наявні матеріали справи, дійшов до висновку про закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Статтею 125 Конституції України встановлено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

Під час визначення підвідомчості справ цієї категорії необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України.

Згідно із ч. 3 ст. 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно зі ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку (ч.2 ст. 55 ГК України).

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Статус фізичної особи - підприємця, виходячи із змісту ст. 42 ГК України, це юридичний статус, який засвідчує право особи на заняття підприємницькою діяльністю, а саме: самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно із ч. 1 ст. 128 ГК України, громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Таким чином звернення з позовом до суду за правилами Господарського процесуального кодексу України має бути здійснено з урахуванням предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Згідно із ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Виходячи з викладених норм, спір є таким, що відноситься до юрисдикції господарського суду, якщо склад його учасників відповідає нормам ст.ст. 4, 45 ГПК України, а спірне правовідношення носить господарський характер.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, зокрема її вступної частини та тексу заяви, позивачем визначено: Фізичну особу - громадянина ОСОБА_1.

Разом з тим доказів того, що ОСОБА_1 являється суб'єктом підприємницької діяльності не надано.

При цьому, за результатом пошуку у Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ОСОБА_1 відсутній запис про його державну реєстрацію як підприємця.

Таким чином, позивачем у даному позові є фізична особа-громадянин без наявності у останнього статусу фізичної особи - підприємця на момент виникнення спірних правовідносин.

В свою чергу, спір у даній справі враховуючи зміст заявлених позивачем вимог та наведених ним обґрунтувань не є корпоративним.

Виходячи з аналізу змісту позовної заяви та доданих до неї документів предметом заявленого позову є стягнення 788 200,00 грн.

В якості підстави позову ОСОБА_1 зазначає, що останнім згідно платіжних доручень перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Барський комбікормовий завод" 1 338 200,00 грн з призначенням платежу "поповнення рахунку від ОСОБА_1".

На підтвердження перерахування коштів Позивачем долучено до матеріалів справи вищезазначені платіжні доручення.

Як вказує Позивач, із перерахованої Відповідачу суми коштів 550 000,00 грн перераховано в якості оплати частки в статутному капталі Товариства, решта - 788 200,00 грн перераховано в якості поворотної фінансової допомоги, які надавались з метою забезпечення господарської діяльності Товариства і використовувались з цією ж метою.

При цьому, в платіжних дорученнях на підставі яких перераховувались 788 200, 00 грн, за твердженням Позивача, допущено помилку в частині зазначення платежу.

В свою чергу згідно долученого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань за № НОМЕР_2 станом на 26.03.2018 р. стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Барський комбікормовий завод" засновником (учасником), юридичної особи, у тому числі частки кожного із засновників (учасників) значиться, наряду з іншими, ОСОБА_1 розмір внеску якого до Статутного фонду - 550 000,00 грн.

У п. 14.1.257. ст. 14 Податкового кодексу України зазначено, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Таким чином сукупність наведених вище фактів переконливо свідчить про участь позивача у спірних правовідносинах (стосовно перерахування 788 200,00 грн) саме як фізичної особи - громадянина та відносини щодо перерахунку зазначених коштів, з огляду на встановлені обставини справи та приписи ст.ст. 1, 147, 173 ГК України, ст. 20 ГПК України є фактично грошовими зобов'язаннями, в яких відсутні ознаки дій, передбачених у понятті корпоративних прав.

З огляду на вказане, заявлений гр. ОСОБА_1 спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, позаяк з огляду на суб'єктний склад учасників спору та характеру заявлених вимог останній віднесений до юрисдикції загальних судів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Враховуючи викладене, а також те що позивач не являвся фізичною особою-підприємцем на момент подання позову, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Згідно з ч.2 ст.231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

При винесенні ухвали про закриття провадження у справі судом враховано положення ч.4 ст.231 ГПК України згідно з якою при закритті провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Зокрема судом враховано положення норм чинного законодавства якими регулюється питання повернення позивачу з Державного бюджету України сплаченого судового збору в разі закриття провадження у справі.

Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, для повернення сплаченого судового збору позивачу необхідно подати до суду відповідне клопотання.

Беручи до уваги викладене та керуючись ст.ст.2, 4, 5, 18, 20, 46, 185, п.1 ч.1 ст.231, ст.ст.232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Провадження у справі № 902/236/18 закрити.

2. Копію ухвали направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

"Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України ."

Ухвалу підписано 29.11.2018р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (АДРЕСА_1, 58018)

3 - відповідачу (вул. Залізнична, буд. 4, с. Ялтушків, Барський район, Вінницька область)