Постанова № 78180068, 28.11.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6361/18

Номер справи місцевого суду: 521/2157/17

Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2018 року м. Одеса

Справа № 521/2157/17

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

учасники справи:

- позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАБАНК»,

- відповідач - ОСОБА_4,

розглянувши у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАБАНК до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАБАНК, подану представником ОСОБА_5, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Поліщук І.О. 31 травня 2018 року в м. Одесі,

встановив:

У лютому 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАБАНК (далі - Банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а. с. 2 - 5), в обґрунтування якого посилалося на те, що 14.06.2011 р. між Банком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі - 15 000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання заяви про погодження з «Умовами та правилами надання банківських послуг», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 р..

У порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання не виконував. Станом на 22.11.2016 р. виникла заборгованість у розмірі - 85 828,69 грн., яка складається з: - 12 569,65 грн. - заборгованість за кредитом; - 65 873,23 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; - 2 822,54 грн. - заборгованість за пенею та комісією; - 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); - 4 063,27 грн. - штраф (процентна складова). Банк просить стягнути з ОСОБА_4 вказану заборгованість, а також судовий збір у розмірі - 1 600,00 грн..

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав повністю.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 31.05.2018 р. у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приват Банк» відмовлено .

В апеляційній скарзі Банк, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31.05.2018 р. скасувати. Ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд безпідставно дійшов висновку про те, що несанкціоновані відповідачем транзакції з переказу коштів з його кредитної карти 18.12.2013 р. у сумі - 14 559,92 грн. не відповідають загальним вимогам чинного законодавства, платіжні операції були здійснені - 18.12.2013 р. з використанням електронного платіжного засобу, з його електронною ідентифікацією та ідентифікацією його власника, оскільки здійснення платежів через систему інтернет-платежів «Приват 24» можливо лише шляхом коректного вводу фінансового номеру власника картки, паролю входу до системи «Приват 24» та ведення коду авторизації, направленого в смс повідомленні на фінансовий номер клієнта. Вказане дає підстави вважати що відповідач таким шляхом здійснив розпорядження кредитними коштами. Також апелянт зазначає, що строк позовної давності порушено Банком не було, оскільки останній платіж по кредиту було здійснено - 26.05.2014 р. на загальну суму - 287,98 грн..

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що ОСОБА_4 не підписував кредитний договір від 14.06.2011 р., його взагалі не існує. Кошти у Банку ОСОБА_4 не брав, вказані дії банку кваліфікує, як шахрайство, оскільки відкрито кримінальне провадження відносно даного факту, в якій ОСОБА_4 визнано потерпілим.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України зазначена справа відноситься до малозначних.

Справу розглянуто без виклику учасників справи в порядку ст. 369 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Банку підлягає частковому задоволенню. Рішення суду першої інстанції необхідно змінити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Банком пропущено строк позовної давності (а. с. 134 - 136 зворотна сторона).

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 14.06.2011 р. між Банком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № б/н у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі - 15 000 грн., шляхом підписання заяви та погодження з Умовами та Правилами надання банківських послуг (а. с. 11, 14 - 37).

Матеріали справи не містять визнання кредитного договору недійсним.

Відповідно до відповіді Банку на заперечення відповідача на позов (а. с. 67 - 79) строк дії пре випущеної картки - до 31 серпня 2017 року включно. Відповідач не спростував вказане.

18.12.2013 р. з карткового рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_4, за допомогою системи «Приват 24» було проведено дві транзакції по списанню коштів на загальну суму - 14 559,92 грн.. Після отримання відповідачем СМС - повідомлення про зняття коштів, за зверненням ОСОБА_4 рахунок було заблоковано.

Згідно «Висновку служби безпеки Банку від 25.12.203 р., проведеного за заявою клієнта ОСОБА_4.» (а. с. 119 - 122), перекази грошей з рахунку НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_4 від 18.12.2013 р. були проведені в аккаунті +380949501135 ПК Приват 24 невстановленою особою, отримавши несанкціонований доступ до паролів входу і паролям платежів на ПК клієнта за допомогою шкідливих вірусних програм. Після чого картка ОСОБА_4 була заблокована.

З приводу несанкціонованого зняття грошей ОСОБА_4 звернувся до поліції, проводилося слідство, в якому ОСОБА_4 було визнано потерпілим. Постановою слідчого СВ Малиновського ВП в м. Одесі від 21.01.2016 р. кримінальне провадження за фактом вчення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю доказів, які підтверджують факт вчинення вказаного кримінального правопорушення (а. с. 94 - 113).

Згідно розрахунку Банку за ОСОБА_4 рахується заборгованість станом на 22.11.2016 р. у розмірі - 85 828,69 грн., яка складається з: - 12 569,65 грн. - заборгованість за кредитом; - 65 873,23 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; - 2 822,54,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; - 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); - 4 063,27 грн. - штраф (процентна складова) (а. с. 9, 10).

Між сторонами склалися кредитні правовідносини.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

За правилами, передбаченими ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами, встановленими ст. ст. 256, 257, 261, 264, 267 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перебіг позовної давності переривається у разі пред'явлення позову до одного із кілької боржників.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржене рішення, зазначених положень до уваги не взяв. Застосував строк позовної давності у той час як строк дії пере випущеної картки становить - до 31 серпня 2017 року включно. З позовом до суду ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4 звернувся - 09.02.2017 р. (а. с. 2).

Разом з тим, на підставі встановлених по справі обставин, у задоволенні позову Банку необхідно відмовити у зв'язку з його безпідставністю, оскільки встановлено, що ОСОБА_4 кошти з рахунку не знімав.

Доводи апеляційної скарги Банку є обґрунтованими тільки в частині того, що суд першої інстанції невірно застосував строк позовної давності.

Таким чином, апеляційна скарга Банку підлягає частковому задоволенню, тільки в частині зміни підстав обґрунтування відмови в задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвело до помилкового обґрунтування відмови у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності, колегія суддів вважає, що вказані висновки щодо відмови в задоволенні позову необхідно змінити. Відмовити у позові необхідно за безпідставністю позову Банку.

В решті рішення необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВБАНК» - задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 травня 2018 року - змінити в частині обґрунтування підстав відмови у позові.

В решті рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе