Рішення № 78179734, 28.11.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7217/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Гайданки Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала заяву № б/н від 22.02.2013 року, згідно з якою отримала кредит у розмірі 8900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Зазначає, що позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 01.06.2016 року має заборгованість у розмірі 17397,82 грн., з яких: 8866,95 грн. – тіло кредиту; 1959,21 грн. – нараховані відсотки за користування кредитом; 6302,15 грн. – нарахована пеня; штрафи, нараховані відповідно до 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме: 500 грн. – штраф (фіксована частина); 804,66 грн. – штраф (процентна складова), з них 2185,15 грн. – внесено коштів на погашення заборгованості з 01.06.2015 року (дата зміни облікових правил банка).

Враховуючи викладене просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.02.2013 року в розмірі 17397,82 грн. та судові витрати у розмірі 1372 грн. сплаченого судового збору.

У судове засідання представник позивача не з’явився, при цьому одночасно з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, однак подала через канцелярію суду клопотання від 26.11.2018 року, в якому просить відмовити у задоволенні позову банку про стягнення 17397,82 грн. Також зазначила, що у разі визнання позовних вимог банку просить розстрочити виконання рішення суду на п’ять років через складне її матеріальне становище. Справу просить розглянути без її участі.

Представником відповідача через канцелярію суду подано письмові заперечення проти позову, в яких зазначає, що позовні вимоги банку про стягнення 17397,82 грн. відповідач не визнає у повному обсязі. У своїй заяві позивач ставить вимогу про стягнення 17397,82 грн., з яких тіло кредиту складає лише 8866,95 грн., а інші суми це 6302,15 грн. – пеня, 1150 грн. – штраф, 500 грн. – фіксований штраф та 804,66 грн. – теж штраф, який нарахований у процентному відношенні, а 1959,21 грн. – нараховані проценти за користування кредитом. Виходячи із викладеного вважає, що позивачем нараховані надмірні розміри штрафних санкцій, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог банку, а у разі визнання позовних вимог розстрочити виконання рішення суду на 2 роки. При цьому, просить врахувати, що відповідач та її чоловік є пенсіонерами і вони не мають ніякого іншого доходу. До заяви в якості додатку додано копії пенсійних посвідчень та виписка про перенесену операцію ОСОБА_2

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22.02.2013 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н шляхом приєднання (ч. 1 ст. 634 ЦК України), який складається із анкети-заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, на підставі якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 8900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки клієнта ОСОБА_1 (картрахунок 5211537445885663 від 03.09.13) старт карткового рахунку – 25.03.2013 року, зміна кредитного ліміту – 03.09.2013 року (кредитний ліміт – 8900 грн., збільшення кредитного ліміту), наступна зміна кредитного ліміту – 16.06.2015 року (кредитний ліміт – 8870 грн., встановлення кредитного ліміту), строк дії кредитної картки – 08/19.

Відповідач свої зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 01.06.2016 року допустила перед банком заборгованість у розмірі 16093,16 грн., з яких: 8866,95 грн. – тіло кредиту; 1959,21 грн. – нараховані відсотки; 6302,15 грн. – нарахована пеня; 1150 грн. – нараховані штрафи; 2185,15 грн. – погашена заборгованість. Заборгованість по штрафам становить 1304,66 грн. Відтак, загальна заборгованість складає 17397,92 грн. (16093,16 + 1304,66 = 17397,92).

Згідно з п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується погашати заборгованість по кредиту, відсотків за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором, більше ніж на 30 днів клієнт зобов’язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору.

За умовами п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Пунктом 2.1.1.12.6.1. Умов та правил надання банківських послуг визначено, що у разі виникнення прострочених зобов’язань за борговими зобов’язаннями на суму від 100 грн. клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.

Згідно з п. 1.1.6.1 Умов та правил надання банківських послуг зміни до цих Умови і правил надання банківських послуг зміни до цих Умови і правил надання банківських послуг вносяться банком щомісяця в однобічному порядку у випадках, не заборонених чинним законодавством України.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов’язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, а відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 22.02.2013 року по тілу кредиту та нарахованих відсотках є підставними.

Вирішуючи питання в частині стягнення пені та нарахованих штрафів, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Ураховуючи, що відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення-строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

Отже, законодавством не передбачено подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зважаючи на те, що позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за пенею та штрафом, суд вважає, що стягненню підлягає лише штраф у його фіксованій частині та процентній складовій у розмірі 1304,66 грн. (500 грн. + 804,66 грн.), який є менший за сукупний розмір заборгованості по пені, і зазначене з одного боку забезпечить дотримання справедливого балансу інтересів сторін, а з іншого дозволить реалізувати забезпечувальну функцію неустойки.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованої пені з кредитним договором.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становитиме 12130,82 грн., з яких: 8866,95 грн. – тіло кредиту; 1959,21 грн. – нараховані відсотки; 1304,66 грн. – заборгованість по штрафам, яку з неї слід стягнути на користь банку.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов’язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Позивач при поданні даного позову сплатив судовий збір у розмірі 1378 грн.

Відтак, оскільки суд ухвалює рішення про часткове задоволення позову, то понесені позивачем витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1102,40 грн. судового збору.

У відповідності до п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідач в письмовій заяві просив розстрочити виконання рішення суду.

Враховуючи, що відповідач не має матеріальної можливості відразу оплатити на користь позивача суму заборгованості, суд вважає за можливе заявлене клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду задовольнити та розстрочити виконання рішення про стягнення заборгованості строком на 5 років шляхом щорічної сплати, починаючи з 28.12.2018 року (дата першого платежу) та до 28.12.2023 року (дата останнього платежу), кожного 28 грудня відповідного року, платежу в розмірі 2426,16 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 549, 610-612, 625, 627, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.02.2013 року в розмірі 12130 (дванадцять тисяч сто тридцять) гривень 82 коп., з яких:

8866,95 грн. – тіло кредиту;

1959,21 грн. – нараховані відсотки;

1304,66 грн. – заборгованість по штрафам.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 12130 (дванадцять тисяч сто тридцять) гривень 82 коп. строком на 5 (п’ять) років шляхом щорічної сплати, починаючи з 28.12.2018 року (дата першого платежу) та до 28.12.2023 року (дата останнього платежу), кожного 28 грудня відповідного року, платежу в розмірі 2426 (дві тисячі чотириста двадцять шість) гривень 16 коп.

строком на 12 (дванадцять) місяців, визначити до щомісячної сплати 1010 (одну тисячу десять) гривень 90 коп., починаючи з дати набрання цим рішенням законної сили.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) гривні 40 коп.

Позивач: публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Дата складення повного судового рішення 28 листопада 2018 року.

Головуюча О.М. Світлик