Ухвала суду № 78177219, 28.11.2018, Апеляційний суд Сумської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року

м.Суми

Справа №577/3926/18

Номер провадження 22-ц/788/2110/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Кононенко О.Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В.І., Ткачук С.С.,

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_4

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 вересня 2018 року в складі судді Кравченка В.О., ухвалене у м. Конотоп,

в с т а н о в и в:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 листопада 2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1500 грн на період навчання, щомісяця, починаючи з 24 вересня 2016 року до закінчення навчання - 30 червня 2020 року.

Вказувала, що з часу прийняття рішення про стягнення аліментів вартість і рівень життя зросли, що потребує додаткових витрат на утримання дитини.

Крім того, матеріальне становище відповідача покращилось, оскільки він працює за кордоном та отримує заробітну плату близько 30000-40000 грн на місяць.

Просила змінити розмір аліментів, які стягнуто з відповідача за рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 листопада 2016 року на утримання сина ОСОБА_5, 08 вересня 1998 року, визначивши їх у розмірі 3000 грн щомісяця.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Збільшено розмір аліментів, визначених за рішенням Конотопського міськрайонного суду від 07 листопада 2016 року і стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, по 3000 грн щомісяця до закінчення навчання - 30 червня 2020 року.

Відкликано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1500 грн щомісяця. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_6, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову позивачу у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не надала доказів, які б підтверджували покращення матеріального становища ОСОБА_2 Представник зазначає, що відповідач не має постійної роботи, працює підсобним робочим без офіційного працевлаштування, його заробітна плата складає від 6000 грн до 8000 грн, а тому вважає, що стягнення з нього 3000 грн аліментів на утримання сина призведе до погіршення його матеріального становища. Вказує, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст. 89 ЦПК України, не правильно надано оцінку доказам у справі, а саме не враховано як матеріальне становище позивача, так і матеріальне становище відповідача.

Крім того, ОСОБА_1, з метою введення суду в оману, надала до суду ніби-то написану відповідачем заяву про визнання ним позовних вимог та розгляд позовної заяви без його участі, з приводу чого він звернувся із заявою до Конотопського ВП ГУНП в Сумській області про вчинення кримінального правопорушення.

26 листопада 2018 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову. Крім того, ОСОБА_3 подано до апеляційного суду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та його представника - адвоката ОСОБА_4, які підтримали заяву, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. ст. 206, 373 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

В суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

У своїй заяві ОСОБА_1 зазначила, що наслідки відмови від позову, передбачені ч. 2 ст. 256, ч. 2 ст. 373 ЦПК України, їй відомі.

Таким чином колегія суддів апеляційного суду вважає, що необхідно прийняти відмову ОСОБА_1 від позову, рішення суду першої інстанції необхідно визнати нечинним, а провадження у справі - закрити.

Крім того, частиною 2 статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Отже, у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від позову на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, ОСОБА_2 належить повернути з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги - 528 грн 60 коп.

Керуючись ст. ст. 367, 373, п. 3 ч. 1 ст. 374, ст. 381 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про збільшення розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 вересня 2018 року визнати нечинним, провадження у справі закрити.

Повернути ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) з державного бюджету 528 грн 60 коп судового збору за подання апеляційної скарги, сплаченого згідно з квитанцією № 19 від 26 жовтня 2018 року, на рахунок - 34316206080029, отримувач УК у м. Сумах (м. Суми) 22030101, банк отримувача 899998 Державне казначейство України, код отримувача 37970593.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: О.Ю. Кононенко

В.І. Криворотенко

С.С. Ткачук