Рішення № 78176771, 19.11.2018, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/2303/17

Номер провадження 2-а/580/40/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2018 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Чхайло О. В.,

при секретарі - Сивоконь А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 18.04.2017 року він звернувся до Будильської сільської ради із заявою № 162, в якій зазначив, що 06.02.2017 року Будильська сільська рада уклала з юристом Василець С.О. договір про надання юридичних послуг. Просив повідомити суму коштів сплачених юристу за виконання умов договору за лютий 2017 року. На підставі пункту 4.3 зазначеного договору він також просив витребувати від юриста ФОП ОСОБА_2 повний звіт про фактично надані (виконані) юристом послуги згідно зазначеної угоди за лютий 2017 року, в тому числі надати наступну інформацію: перелічити та назвати всі послуги (роботи, дії) виконані юристом; зазначити дату вчинення дій (виконання робіт, надання послуг); зазначити фактичний час витрачений юристом на виконання кожної її послуги (в тому числі на розгляд його звернень, участь в судових засіданнях, тощо); вказати імена опонентів сільської ради, питаннями яких займався юрист; із загальної кількості робіт окремо виділити послуги (дії, роботи) вчинені юристом для вирішення питань по його зверненнях і позовах, перерахувати всі його звернення розглянуті юристом.

У відповідь на запит відповідач написав лист № 02-20/482 від 13.05.2017 року, який він отримав 24.05.2017 року. Позивач зазначає, що відповідач необґрунтовано відмовив йому у наданні інформації, запитуваної в питанні 2 зазначеної заяви. На його думку суб'єкт оскарження при виконанні своїх службових обов'язків умисно, на власний розсуд, свавільно обмежив його Конституційні права на отримання інформації, завадив реалізації його законних інтересів.

Тому ОСОБА_1 просив визнати протиправними дії Будильської сільської ради, які полягають у відмові у виконанні його законних вимог та ненаданні запитуваної інформації на питання 2 заяви № 162 від 18.04.2017 року, зобов'язати відповідача виконати його законні вимоги та надати запитувану інформацію, покласти на відповідача обов'язок подати у визначений строк звіт про виконання судового рішення, компенсувати судові витрати на підставі додатково наданих розрахунків.

Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, в наданих запереченнях просив у задоволенні позову відмовити, пославшись на те, що відповідь позивачеві надана в порядку, визначеному чинним законодавством, з дотриманням відповідних строків та на усі поставлені ОСОБА_1 питання. Порушень в діях сільської ради не вбачає, а тому вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18.04.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 162 (а.с. 5), в якій просив надати інформацію щодо договору про надання юридичних послуг, укладеного 06.02.2017 року між Будильською сільською радою та юристом Василець С.О.

Так, в першому питанні позивач просив повідомити суму коштів сплачених юристу за виконання умов договору за лютий 2017 року.

В другому питанні він просив на підставі пункту 4.3 зазначеного договору витребувати від юриста ФОП ОСОБА_2 повний звіт про фактично надані (виконані) юристом послуги згідно зазначеної угоди за лютий 2017 року, в тому числі надати наступну інформацію:

- перелічити та назвати всі послуги (роботи, дії) виконані юристом;

- зазначити дату вчинення дій (виконання робіт, надання послуг);

- зазначити фактичний час витрачений юристом на виконання кожної її послуги (в тому числі на розгляд його звернень, участь в судових засіданнях, тощо);

- вказати імена опонентів сільської ради питаннями яких займався юрист;

- із загальної кількості робіт окремо виділити послуги (дії, роботи) вчинені юристом для вирішення питань по його зверненнях і позовах, перерахувати всі його звернення розглянуті юристом.

Листом № 02-20/482 від 13.05.2017 року на зазначену заяву позивачеві надана відповідь (а.с. 6).

ОСОБА_1 вважає, що дана відповідь є неповною, а саме Будильська сільська рада не надала інформацію, запитувану ним в пункті 2 його заяви.

Ухвалюючи рішення, суд погоджується з такими доводами позивача, з огляду на наступне.

Законом, який регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, є Закон України «Про інформацію» N 2657-XII від 2 жовтня 1992 року, а Закон України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13 січня 2011 року визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про інформацію» основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Статтею 5 Закону України «Про інформацію» визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про інформацію» право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що Будильська сільська рад, даючи відповідь ОСОБА_1, порушила вимоги закону, оскільки неправомірно відмовила йому у наданні інформації, запитуваної ним в питанні 2 заяви № 162 від 18.04.2017 року, в якому він просив витребувати від юриста ФОП ОСОБА_2 звіт про фактично надані (виконані) послуги за лютий 2017 року згідно укладеного договору від 06.02.2017 року про надання юридичних послуг.

Так, у своїй відповіді (а.с. 6) сільська рада посилається на те, що згідно вказаного договору замовник має право вимагати від виконавця повного звіту про виконані послуги з питань, які стосуються даного договору, але так як претензій з обох сторін не було, то сільська рада не вбачає необхідності вимагати від юриста Василець С.О. звіту про фактично надані (виконані) нею послуги.

Таким чином відповідач повідомив, що запитувана інформація у нього відсутня і підстав її витребобувати сільська рада не вбачає.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Оскільки відповідна інформація була відсутня у відповідача, то останній зобов'язаний був надіслати запит ОСОБА_1 належному розпоряднику інформації з одночасним повідомленням його про це, але таких дій не вчинив, надавши відповідь не по суті запиту.

Суд вважає, що тим самим Будильська сільська рада неправомірною відмовила позивачеві в наданні запитуваної ним інформації.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність визнання дій Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області щодо ненадання ОСОБА_1 інформації, запитуваної в питанні 2 його заяви № 162 від 18.04.2017 року, протиправними та вважає необхідним зобов'язати відповідача надати позивачеві запитувану інформацію, розглянувши його заяву відповідно до вимог чинного законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд вважає, що вимоги про встановлення судового контролю за виконанням даного рішення є необґрунтованими, так як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив рішення. Оскільки позивачем не доведено, що відповідач має намір ухилятися від виконання судового рішення чи іншим чином перешкоджати виконанню судового рішення, то у даному разі така вимога позивача заявлена передчасно та без належного обґрунтування, а тому задоволенню не підлягає.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат слід провести у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про інформацію» N 2657-XII від 2 жовтня 1992 року, Законом України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13 січня 2011 року, ст. ст. 2, 3, 5, 6, 7, 9, 72-77, 90, 241-246, 382 КАС України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області щодо ненадання ОСОБА_1 інформації, запитуваної в питанні 2 його заяви № 162 від 18.04.2017 року.

Зобов'язати Будильську сільську раду Лебединського району Сумської області надати ОСОБА_1 інформацію, запитувану в питанні 2 його заяви № 162 від 18.04.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області, розташованої за адресою: Сумська область, Лебединський район, с. Будилка, вул. Центральна, 58 (ідент. код 04389727) на користь ОСОБА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (код платника податків НОМЕР_1) на відшкодування понесених судових витрат кошти в розмірі 782,20 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області, розташованої за адресою: Сумська область, Лебединський район, с. Будилка, вул. Центральна, 58 (ідент. код 04389727) судовий збір в сумі 469,86 грн., від сплати якого був звільнений позивач, стягнувши дані кошти за наступними реквізитами отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чхайло О. В.