Ухвала суду № 78175406, 28.11.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/760/15429/18

Справа № 760/30548/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Сенін В.Ю., при секретарі Букаткіній О.С., за участю прокурора Свербиуса О.О., захисника-адвоката Петрусєвича В.В., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання заступника начальника СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві Басанця М.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Свербиусом О.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, який має незакінчену вищу освіту, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, -

в с т а н о в и в:

до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступника начальника СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві Басанця М.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, на строк 60 днів.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділом Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017100090013352, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що в ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_2 маючи умисел направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини, обіг якої заборонено - МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін), у невстановлений досудовим розслідуванням місці та часі, придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи, психотропну речовину, обіг якої заборонено, яку став зберігати за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 з метою подальшого збуту.

Крім того, в обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що 03.11.2018 приблизно о 17.00 год. особа зі зміненими анкетними даними, яка проводила оперативну закупку та обрала собі вигадані анкетні дані «ОСОБА_6.», за попередньою домовленістю шляхом телефонного дзвінка ОСОБА_2, приїхав за адресою: АДРЕСА_3, де придбав у останнього 401 таблетку, які знаходилися в 3 поліетиленових пакетиках з пазовим замками, за грошові кошти в сумі 85 000 грн.

Окрім цього, слідчий вказав, що 03.11.2018 в ході огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_4, в ОСОБА_6 було вилучено 3 поліетиленових пакетики з пазовими замками, всередині яких знаходяться таблетки в кількості 401 шт. (200 шт. - рожевого кольору, 97 шт. - жовтого кольору, 104 шт. - бежевого кольору), які він придбав у ОСОБА_2 в рамках оперативної закупки.

МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін), згідно постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список №2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці 2» є психотропною речовиною.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні, з метою збуту, а також збуті психотропної речовини у особливо великих розмірах, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.307 КК України.

Також, в обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначав, що ОСОБА_2 маючи умисел направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини, обіг якої заборонено МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін), у невстановлений досудовим розслідуванням місці та часі, вступив в злочинну змову з ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Крім того, як зазначив слідчий, що 19.11.2018 приблизно о 19.15 год. особа зі зміненими анкетними даними, яка проводила оперативну закупку та обрала собі вигадані анкетні дані «ОСОБА_6.», за попередньою домовленістю шляхом телефонного дзвінка ОСОБА_2, приїхав за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1а, де придбав у останнього 1007 таблеток, за грошові кошти в сумі 320 000 грн.

Окрім цього, слідчий вказав, що 19.11.2018 в ході огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_4, в ОСОБА_6 було вилучено таблетки в кількості 1007 шт. (790 шт. - рожевого кольору, 207 шт. - жовтого кольору, 10 шт. - бежевого кольору), які він придбав у ОСОБА_2 в рамках оперативної закупки.

Згідно висновку експерта НДЕКЦ МВС України в м. Києві №11-2/6668 від 2011.2018 року: надані на дослідження 15 таблеток рожево - помаранчевого кольору містять психотропну речовину; надані на дослідження 15 таблеток рожево - помаранчевого кольору містять особливо - небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін).

Загальна маса МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін) в таблетках становить 3,34 г.

МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін), згідно постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список №2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці 2» є психотропною речовиною.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні, з метою збуту, а також збуті психотропної речовини у особливо великих розмірах, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.307 КК України.

Крім того, в обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначав, що ОСОБА_2 маючи умисел направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини, обіг якої заборонено (3,4 - метилендіоксиметамфетамін), у невстановлений досудовим розслідуванням місці та часі, вступив в злочинну змову з ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини, обіг якої заборонено МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін),за попередньою змовою групою осіб, придбали у невстановлений досудовим розслідуванням особи, психотропну речовину, яку стали незаконно зберігати в автомобілі НОМЕР_1, VIN-код, НОМЕР_2, чорного кольору з метою дальшого збуту.

Окрім цього, слідчий вказав, що 19.11.2018 о 20.30 год. в ході обшуку вищезазначеного автомобіля, який перебуває у користуванні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_5, виявлено та вилучено таблетки в кількості 993 шт., які останні придбали з метою збуту.

Згідно висновку експерта НДЕКЦ МВС України в м. Києві №11-2/6668 від 2011.2018 року: надані на дослідження 15 таблеток рожево - помаранчевого кольору містять психотропну речовину; надані на дослідження 15 таблеток рожево - помаранчевого кольору містять особливо - небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін).

Загальна маса МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін) в таблетках становить 3,34 г.

МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін), згідно постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», «Список №2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці 2» є психотропною речовиною.

Отже, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні, з метою збуту, а також збуті психотропної речовини у особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.307 КК України.

19 листопада 2018 року о 19 годині 30 хвилині ОСОБА_2 затримано в порядку ст.280 КПК України.

20 листопада 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

21 листопада 2018 року ОСОБА_2 були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Своє клопотання слідчий обґрунтував тим, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

Крім того, слідчий вказує, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 покладається на необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, з метою зміни останніми фактичних обставин, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

При цьому, враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, дані про особу підозрюваного, нездатність застави у межах, визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, є необхідним визначити останньому, як альтернативу, розмір застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_2, покладених на нього процесуальних обов'язків.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Захисник - адвокат Петрусєвич В.В., у судовому засіданні проти клопотання заперечував повністю, посилаючись на необґрунтованість підозри, а тому клопотання не відповідає вимогам КПК, ризики передбачені ст. 177 КПК України прокурором та слідчим не доведені та не обґрунтовані, а тому просив застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

ОСОБА_2 в судовому засіданні також заперечив проти задоволення клопотання, підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурори обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

З даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 16.11.2017 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

19 листопада 2018 року о 19 годині 30 хвилині ОСОБА_2 затримано в порядку ст.280 КПК України.

20 листопада 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;незаконно впливати свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вплинути на його хід;

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов'язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов'язаний з'ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.

Отже, суд зобов'язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам'як проти Польщі»).

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, копії яких долучені до клопотання.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу.

Разом з тим, суд погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, а також тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя, враховуючи викладене, надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: наявність обґрунтованої підозри, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особу підозрюваного, стан здоров'я, його соціальні зв'язки, приходить до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 вчинений без застосування насильства, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:1) щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_2, його майновий стан, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140960 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень.

Разом з тим, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів та утримувати його у ДП «Київський слідчий ізолятор» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 13).

Строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з моменту фактичного затримання, тобто, з 19-30 год. 19.11.2018.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, закінчується о 19-30 год. 16.01.2019.

Розмір застави визначити у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140960 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва:

- банк - Державна казначейська служба України м. Київ;

- код ЄДРПОУ - 26268059;

- МФО - 820172;

- депозитний рахунок № 37318005112089;

- отримувач - ТУ ДСА України в м. Києві;

- призначення платежу - «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….».

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному у даній ухвалі, протягом її дії.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави, визначити у 60 днів з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення ОСОБА_2 з-під варти, останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Київської місцевої прокуратури № 9 у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя В.Ю. Сенін