Рішення № 78171999, 27.11.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 761/1585/18

Провадження №: 2/752/6388/18

РІШЕННЯ

іменем України

27 листопада 2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

у січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» за несвоєчасну виплату страхового відшкодування пеню у розмірі 23 330,16 грн., 3 % річних у розмірі 1 785,62 грн., суму інфляційних витрат у розмірі 10 759,87 грн., а також суму судового збору у розмірі 704,80 грн.

Позовні вимоги мотивував тим, що 20.11.2014 року приблизно о 14.00 год. ОСОБА_2 на перехресті вулиць Садова та Жовтневої в м. Іллічівську Одеської області, керуючи автомобілем марки «Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_4, в порушення п. 16.12 ПДР, на перехресті рівнозначних доріг не надав перевагу у русі автомобілю марки «HYUNDAI ELANTRA» д.н.з. НОМЕР_5, який рухався на перехресті праворуч. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 08.12.2014 року ОСОБА_2 був визнаний винним в скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП була застрахована в ПрАТ Українська транспортна страхова компанія», 24.11.2014 року він звернувся до страхової компанії із заявою-повідомленням про ДТП, а 15.01.2015 року - з заявою про виплату суми страхового відшкодування.

Однак, ПрАТ Українська транспортна страхова компанія» виплат проведено не було.

Виплата страхового відшкодування мала місце лише у період з 09.08.2017 року по 08.09.2017 року на виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02.12.2015 року, частково зміненим рішенням Одеського апеляційного суду від 01.12.2016 року, у справі за його позовом до ПрАТ Українська транспортна страхова компанія» про стягнення шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Зауважив, що через прострочення виконання грошового зобов'язання, а саме невиплату суми страхового відшкодування у повному обсязі, до відповідача підлягають застосуванню санкції, передбачені ст. 625 ЦК України, а також пеня, у відповідності до п. 35.6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

На підставі викладеного звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18.04.2018 року відкрито провадження у справі (а.с. 49-50).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.07.2018 року справу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передано до Голосіївського районного суду м.Києва (а.с. 72-73).

Ухвалою судді від 22.10.2018 року справу прийнято до провадження суддею Хоменко В.С та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (а.с. 79-80).

Від ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» надійшло клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою від 27.11.2018 року у задоволенні клопотання ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» відмовлено.

У відповідності до гл. 10 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема, малозначні справи.

При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову за його безпідставністю. В обґрунтування своїх вимог посилався на порушення позивачем строків подання документів, визначених ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», внаслідок чого строк врегулювання страховою компанією було продовжено у відповідності до ст. 36 Закону. Не дочекавшись закінчення вказаного строку, позивач звернувся до суду, в результаті чого перебіг строку виплати був припинений до набрання рішенням суду законної сили.

Крім того, просив застосувати строк позовної давності в один рік стосовно пені.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 20.11.2014 року приблизно о 14.00 год. ОСОБА_2 на перехресті вулиць Садова та Жовтневої в м. Іллічівську Одеської області, керуючи автомобілем марки «Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_4, в порушення п. 16.12 ПДР, на перехресті рівнозначних доріг не надав перевагу у русі автомобілю марки «HYUNDAI ELANTRA» д.н.з. НОМЕР_5, який рухався на перехресті праворуч. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 08.12.2014 року ОСОБА_2 був визнаний винним в скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 9).

У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП була застрахована в ПрАТ Українська транспортна страхова компанія», 24.11.2014 року ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії із заявою-повідомленням про ДТП, а 15.01.2015 року - з заявою про виплату суми страхового відшкодування.

ПрАТ Українська транспортна страхова компанія» виплат проведено не було.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 02.12.2015 року, частково зміненим рішенням Одеського апеляційного суду від 01.12.2016 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ Українська транспортна страхова компанія» про стягнення шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, з ПрАТ Українська транспортна страхова компанія» стягнуто 25 679,82 грн. (а.с. 10-20).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

З огляду на викладене, позивач звільнений від доказування підстав для звернення до суду із вказаним позовом.

Виплата страхового відшкодування у розмірі 25 679,82 грн. мала місце лише у період з 09.08.2017 року по 08.09.2017 року.

Вказане, зокрема, стороною відповідача не заперечувалось, докази з боку останнього в розрізі ст. ст. 76-81 ЦПК України в розпорядження суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1166 УЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦУК України визначено, що шкода, завдана внаслідок кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ Українська транспортна страхова компанія».

У відповідності до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За умовами п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Положення ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду,заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 35.2 до заяви додаються, зокрема, відомості про банківські реквізити заявника.

Згідно ст. 36 вказаного Закону Страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У разі, якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

24.11.2014 року ОСОБА_1 подано до страхової компанії заяву про настання ДТП.

15.01.2015 року ОСОБА_1 подано до страхової компанії заяву про виплату суми страхового відшкодування із зазначенням своїх банківських реквізитів.

Отже, виходячи з викладеного, кінцевою датою прийняття страховою компанією рішення, є 15.04.2015 року.

Разом з тим, у вказану дату відповідач виплат не здійснив, так само як і не прийняв вмотивованої відмови у виплаті.

Суд вважає, що вимоги ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачем було дотримано в повному обсязі.

Всі посилання відповідача на те, що позивачем не дотримано положень Закону та строків, визначених останнім, суд не приймає до уваги з огляду на їх недоведеність та не відповідність наявним даним, та розцінює їх як спосіб захисту відповідачем своїх інтересів від настання негативних наслідків.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивачем було пред'явлено позов до страхової компанії до закінчення кінцевого строку на виплату страхового відшкодування, через що перебіг строку, було припинено до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили, оскільки на момент пред'явлення позову ОСОБА_1 строки для проведення виплат, визначені Законом, закінчились.

Крім того, суд вважає за можливе зазначити про те, що вказаного відповідачем не заперечувалось під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. В ході розгляду останньої відповідач заперечував лише проти розміру страхового відшкодування.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування має бути здійснена страховиком не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Пунктом 36.5. статті 36 Закону передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованою вимогу ОСОБА_1 про стягнення з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування.

Однак, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 ЦК України).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін (ст. 259 ЦК України).

Проте, матеріали справи не містить письмової угоди між сторонами про збільшення строку позовної давності. Отже, приймаючи до увагу заяву відповідача про застосування позовної давності, вважає за можливе стягнути з останнього на користь позивача пеню в межах одного року, а саме: з 08.09.2016 по 08.09.2017, в розмірі 6 985,67 грн.:

Період розрахунку 08.09.2016 - 15.09.2016 16.09.2016 - 27.10.2016 28.10.2016 - 07.12.2016 08.12.2016 - 25.01.2017 26.01.2017 - 01.03.2017 02.03.2017 - 13.04.2017 14.04.2017 - 25.05.2017 26.05.2017 - 06.07.2017 07.07.2017 - 02.08.2017 03.08.2017 - 08.09.2017Ставка НБУ, % 15.5 15 14 14 14 14 13 12.5 12.5 12.5Кількість днів у періоді 8 42 41 49 35 43 42 42 27 36Пеня, грн. 174.48 грн. 886.49 грн. 807.69 грн. 965.29 грн. 689.49 грн. 847.09 грн. 768.29 грн. 738.74 грн. 474.90 грн. 633.21 грн.

Що стосується вимог про застосування до спірних правовідносин ст. 625 ЦК України, то суд вважає, що оскільки зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема сплата суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

До правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК).

Перевіривши розрахунок, наведений позивачем, суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню 3 % річних у розмірі 1 785,62 грн. за період з 16.04.2015 року по 08.08.2017 року та сума інфляційних витрат за період з квітня 2015 року по липень 2017 року у розмірі 10 759,87 грн.

Вказаний розрахунок суд вважає за можливе покласти в основу судового рішення. Відповідачем останній не заперечувався та неспростований у встановленому цивільно-процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З огляду на викладене, з урахуванням ст. 141 ЦПК України, суд надходить до висновку про необхідність стягнення з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія»на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 22, 29, 34, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 22, 23, 625, 988, 979, 1166, 1188 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 5, 7,8,9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 223,258, 262, 264,265, 268, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну виплату страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 6 985,67 грн. (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 67 копійок), 3 % річних у розмірі 1 785,62 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят п'ять гривень 62 копійки), суму інфляційних витрат у розмірі 10 759,87 грн. десять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять гривень 87 копійок), а всього - 19 531,16 грн. (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять одну гривню 16 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 судовий збір у справі в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_3, адреса: 68003, АДРЕСА_1;

Відповідач - Приватне акціонерне товариство Українська транспортна страхова компанія», код ЄДРПОУ 22945712, адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.С. Хоменко