Рішення № 78171545, 23.11.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11988/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Грінкевич А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Центр допомоги дітям «Місто щасливих дітей», Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

В серпні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Центр допомоги дітям «Місто щасливих дітей», Служба у справах дітей Дніпровської РДА у м. Києві про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Позовні вимоги мотивує тим, що на обліку в Службі у справах дітей Дніпровської РДА у м. Києві перебуває ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, як дитина, яка перебуває в складних життєвих обставинах, що тимчасово проживав за адресою: АДРЕСА_4 без реєстрації. Мати дитини - ОСОБА_2 не має реєстрації та постійного місця проживання, 07 лютого 2013 року знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, батько - ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3. 27 липня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до служби у справах дітей Дніпровської РДА у м. Києві із заявою щодо влаштування її сина ОСОБА_3 до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 виконавчого органу МКР (КМДА), зазначила, що має алкогольну залежність, немає паспорта громадянина України, місця реєстрації, постійного місця роботи та коштів на утримання дитини. 28 липня 2017 року малолітній ОСОБА_3 був влаштований до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 виконавчого органу МКР (КМДА), а в подальшому, 08 лютого 2018 року, переведений до Центру допомоги дітям «Місто щасливих дітей», де він перебуває на даний час. 06 жовтня 2017 року ОСОБА_2 видано направлення № 103008-3140 до Дніпровського районного в м. Києві Центру соціальних служб для сім'ї дітей та молоді на відвідування консультацій психолога з метою підвищення батьківського та виховного потенціалу та проходження програм для алкозалежних «Сенс», однак, ОСОБА_2 відмовилася від соціальних послуг, на консультацію не з'явилася. Згідно акту оцінки потреб дитини та сім'ї № 621 від 15 вересня 2017 року, мати зловживає алкогольними напоями, не працює, неофіційно підробляє, мешкає у знайомих, власного житла не має, відсутній паспорт. За результатами оцінки потреб з'ясовано: складні життєві обставини негативно впливають на стан дитини, потреби дитини задоволені частково, стан батьків частково перешкоджає задоволенню потреб дитини, їх батьківський потенціал недостатній. ОСОБА_2 звернулася з дозволом на відвідування сина лише 17 жовтня 2017 року, в той час як дитину було влаштовано 28 липня 2017 року, однак, з даним дозволом на відвідування дитини не з'явилася. За дозволом на відвідування сина в Центрі допомоги дітям «Місто щасливих дітей» ОСОБА_2 звернулася 15 лютого 2018 року, дозвіл було підготовлено 16 лютого 2018 року, про що в телефонній розмові повідомлено матір дитини, але остання забрала дозвіл лише 07 березня 2018 року. ОСОБА_3 перебуває в центрі допомоги дітям з 08 лютого 2018 року, мати дитину відвідує. Згідно листа Дніпровського УП ГУПН України в м. Києві, ОСОБА_2 притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП, а 22 грудня 2017 року відносно ОСОБА_2 Дніпровським районним судом м. Києва винесено вирок за ч. 2 ст. 190 КК України - позбавлено волі, з урахуванням ст. 71 КК України, на строк 1 рік 6 місяців. На даний час справа переглядається Апеляційним судом м. Києва. В своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 повідомила, що в неї немає постійного місця проживання, тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_4, але умов для проживання дитини немає, офіційно не працевлаштована, не отримала паспорт громадянина України. Батько дитини - ОСОБА_1 з дитиною не проживає, вихованням не займається, мешкає окремо, допомоги сім'ї не надає. Спеціалістом служби у справах дітей було передано виклик ОСОБА_1 з'явитися до служби, що зроблено ним не було. Відповідно до листа служби у справах дітей Деснянської РДА у м. Києві від 11 вересня 2017 року за № 01-04-2631 спеціалістом було здійснено виїзди 29 серпня 2017 року та 11 вересня 2017 року за адресою проживання ОСОБА_1, однак, двері ніхто не відчинив, зі слів сусідів в квартирі проживає ОСОБА_1, дитина на вказаною адресою не проживає, ОСОБА_1 було залишено запрошення з'явитися до служби, однак, цього зроблено не було. Згідно листа служби у справах дітей Деснянської РДА у м. Києві спеціалістами служби спільно з фахівцями ЦСССДМ 08 лютого 2018 року та 22 лютого 2018 року відвідувалася адреса місця проживання ОСОБА_1, однак, двері в квартиру ніхто не відчинив, на запрошення служби з метою проведення профілактичних робіт батько дитини не реагує. За інформацією Деснянського УП ГУП України в м. Києві ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності 25 разів та на даний час за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, перебуває на обліку. ОСОБА_1 не звертався до служби у справах дітей за дозволом на відвідування сина в ЦСПРД № 1 та Центрі, батько дитину не відвідує. Викладені факти свідчать що батьки ОСОБА_3 самоусунулися від виконання батьківських обов'язків, а тому їх слід позбавити батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 67).

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, до суду надали заяву з проханням розглянути справу у відсутність їх представників та прийняти рішення в інтересах дитини (а.с. 65, 68)

З урахуванням вищевикладеного Дніпровським районним судом м. Києва 23 листопада 2018 року, в судовому засіданні постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ст. 280, 281 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками дитини записані - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.8).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка після укладення шлюбу змінила прізвище на «ОСОБА_2», уклали шлюб 10 листопада 2007 року (а.с. 9).

Згідно наказу служби у справах дітей Дніпровської РДА у м. Києві № 19 від 11 жовтня 2017 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку як дитина, що опинилася у складних життєвих обставинах (а.с. 7).

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

27 липня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до начальника Служби справах дітей Дніпровської РДА у м. Києві із заявою про влаштування її сина ОСОБА_3 до центру реабілітації дітей, оскільки вона не має засобів для його утримання, має алкогольну залежність та палить, батько життям сина не цікавиться та застосовує до нього фізичні покарання (а.с. 14).

27 липня 2017 року начальник Служби справах дітей Дніпровської РДА у м. Києві скерував на адресу служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу КМР (КМДА) клопотання про направлення малолітнього ОСОБА_3 до Центру соціально-психологічної реабілітації № 1 служби у справах дітей та сім'ї виконавчого органу КМР (КМДА) (а.с. 15).

Згідно протоколу № 142 від 08 серпня 2017 року, складеного на виконання Протоколу доручення, напрацьованих під час наради начальників відділів по профілактичній роботі Служб у справах дітей районних в м. Києві державних адміністрації від 07 лютого 2012 року щодо проведення зустрічі на території Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 було проведено координацію роботи служб з родиною малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході якого матері малолітнього, ОСОБА_2 роз'яснено умови перебування сина в ЦСПРД, ознайомлено з обов'язками щодо виховання, навчання та утримання дітей та попереджено про відповідальність у разі їх невиконання, рекомендовано відновити паспорт, відвідувати програму «Сенс», поновити свідоцтво про народження, працевлаштуватися на роботу та винайняти житло та надано дозвіл на відвідування дитини в ЦСПРД № 1 (а.с. 16-17).

22 січня 2018 року Служби справах дітей Дніпровської РДА у м. Києві звернувся із клопотанням до директора Центру допомоги дітям «Місто щасливих дітей» про влаштування малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до ввіреного йому закладу оскільки мати сина не виконала рекомендацій, зазначених в протоколі № 142 від 08 серпня 2017 року, складеного на виконання Протоколу доручення, напрацьованих під час наради начальників відділів по профілактичній роботі Служб у справах дітей районних в м. Києві державних адміністрації від 07 лютого 2012 року щодо проведення зустрічі на території Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 (а.с. 18).

06 жовтня 2017 року ОСОБА_2 отримала направлення для відвідування консультацій психолога з метою підвищення батьківського та виховного потенціалу та проходження програми «Сенс» (а.с. 20).

Згідно листа директора Дніпровського районного в м. Києві центру соціальних служб для сімей та молоді вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово запрошено на консультацію до фахівця із соціальної роботи, запропоновано соціальний супровід, послуги психолога та юриста, відвідування реабілітаційної програми для алкозалежних «Сенс», але вона на консультацію не з'явилася, від соціальних послуг відмовилася (а.с. 28).

За змістом висновку акту оцінки потреб дитини та сім'ї (початкова оцінка) № 621 вбачається, що потреби дитини задоволені частково, стан батьків частково перешкоджає задоволенню потреб дитини, їх батьківський потенціал недостатній, фактори сім'ї та середовища частково сприяють вирішенню проблеми, до проблем дитини родичі ставляться застережливо (а.с. 29-31).

Згідно повідомлення начальника Деснянського УП ГУ НП в м. Києві вбачається, що при неодноразовому відвідуванні адреси проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 дверей ніхто не відчинив, опитати останнього та притягнути його до адміністративної відповідальності не представилось можливим. Крім того, згідно інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності притягувався 25 разів та за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та підпадає під дію Закону України «Про адміністративний нагляд» та перебуває на обліку у Деснянському УП ГУ НП у м. Києві від 01 листопада 2017 року (а.с. 33).

З повідомлення начальника служби справах дітей Дніпровської РДА у м. Києві вбачається, що 08 лютого 2018 року та 22 лютого 2018 року спеціалістами служби з фахівцями соціальної роботи ЦСССДМ було проведено відвідування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 з метою проведення профілактичної бесіди, однак провести відповідну роботу з батьком дитини не виявилося можливим, оскільки двері до помешкання не відчинили (а.с. 34, 35).

З довідки № 204, виданої Спеціалізованої школи I-III ступенів № 207 з поглибленим вивченням англійської мови Деснянського району м. Києва вбачається, що ОСОБА_3 навчається в 4-Б класі вказаної школи (а.с. 36 зворот). Також видано характеристику на ОСОБА_3, з якої вбачається, що вихованням сина займається ОСОБА_2 - його мати, яка проживає разом зі своїм співмешканцем. Мати не приділяє належної уваги вихованню та навчанню сина, до школи приходить зрідка, інколи напідпитку, хлопчика час від часу зі школи забирали чужі люди, які зі слів дитини є знайомі його матері. Школа неодноразово відвідування помешкання ОСОБА_3, однак, двері квартири не відчиняють. Допомагає ОСОБА_3 лише його дідусь, якій мешкає окремо, купує одяг, шкільну форму, дає гроші. ОСОБА_3 має хороший фізичний і непоганий розумовим й розвиток, однак, навчається не в міру своїх можливостей, має дружні стосунки з дітьми, доручення вчителів виконує, охоче приймає участь у позакласних виховних заходах, траплялися випадки крадіжки у однокласників, а саме грошей та їжі. (а.с. 37, 38).

В матеріалах справи наявна копія вироку про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (а.с. 26-27).

Згідно висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав (протокол засідання Комісії № 8 від 13 червня 2018 року) № 5413/41/3/103 від 16 червня 2018 року, комісією з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації було встановлено, що малолітній ОСОБА_3 перебуває в службі у справах дітей на обліку, як дитина, яка опинилася у складних життєвих. 27 липня 2017 року до служби звернулася одинока мати дитини ОСОБА_2 із заявою щодо влаштування сина ОСОБА_3 до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 м. Києва. Громадянка в заяві зазначила, що має алкогольну залежність, не має паспорта громадянина України, постійного місця проживання, тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_4, не працює та не має можливості утримувати дитину. Станом на 12 червня 2018 року мати дитини не отримала паспорт громадянина України, не має офіційного місця роботи та постійного місця проживання, програму для алкозалежних «Сенс» не відвідує. На даний час малолітній ОСОБА_3 перебуває в Центрі допомоги дітям «Місто сім'ї», мати іноді відвідує сина. Батько дитини ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, з дитиною тривалий час не проживав, вихованням не займався. За інформацією Деснянського УП ГУНПУ в м. Києві при неодноразовому відвідуванні адреси проживання ОСОБА_1, двері квартири не відкривали, притягнути останнього до адміністративної відповідальності не надалось можливим. Батьки дитини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не виконують свої батьківські обов'язки, не створили належних умов для проживання та розвитку дитини, не займаються її вихованням, не піклуються про її здоров'я, фізичний, духовний розвиток, нехтують проблемами дитини. Приймаючи до уваги зазначене вище, враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ОСОБА_1 відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв'язку з тим, що вони ухилилися від виховання та утримання дитини (а.с.41).

Крім того, поясненнями ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які є дідусем та бабусею малолітнього ОСОБА_3, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самоусунулись від належного виховання та утримання дитини (а.с. 22).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до ч.2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального усвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 аліменти на утримання сина в розмірі ? частки (але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку) від заробітку відповідачів щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття на особу або установу, в якій буде перебувати дитина.

Що стосується позовних вимог про стягнення аліментів, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вказаної позовної вимоги виходячи з наступного.

Сімейні права є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.

Якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника (ст.14 СК України).

Як передбачено у статі 245 СК України, якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.

В свою чергу, Орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування. (ст. 246 СК України)

Порядок стягнення аліментів та інших коштів на дитину, яка перебуває у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, регулюється положеннями ст. 193 СК України.

Виходячи з положень ч. 2 та ч. 3 ст.193 СК України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Виходячи з предмету спору та суб'єктивного складу сторін, суд не вбачає підстав для задоволення вимог Органу опіки та піклування Дніпровської РДА у м. Киві, який подано в інтересах малолітнього ОСОБА_3 в частині стягнення з відповідачів - його батьків, аліментів на його утримання, оскільки визначення конкретної особи на користь якої можливе стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини є визначальним та залежить від встановлення над дитиною опіки, зважаючи на те, що чинним законодавством визначено порядок встановлення опіки над малолітньою дитиною, яка позбавлена батьківського піклування, та регламентовано права та обов'язки опікуна на представництво інтересів малолітньої особи, яка перебуває під опікою, в тому числі представляти інтереси малолітньої дитини в судових інстанціях, в даному випаду шляхом звернення з позовом про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

При цьому, суд враховує, що цивільно-процесуальним кодексу України не передбачено ухвалення рішення на майбутнє, тому за відсутності визначеної в установленому законодавством порядку конкретної особи та/або відповідного органу, під опіку якого буде передана малолітня дитина, унеможливлює виконання рішення суду про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини або зробить неможливим його виконання в цій частині.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Органу опіки та піклування Дніпровської РДА у м. Києві до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Центр допомоги дітям «Місто щасливих дітей», Служба у справах дітей Дніпровської РДА у м. Києві про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів підлягає задоволенню частково: в частині вимог про позбавлення батьківських прав, передання Органу опіки та піклування Дніпровської РДА у м. Києві малолітнього ОСОБА_3 для його подальшого влаштування, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому з відповідачів в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 352,40 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 14, 150, 164, 193, 245, 246 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»,Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Центр допомоги дітям «Місто щасливих дітей», Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4) батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Передати Органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшого його влаштування.

В решті вимог -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4) в дохід держави по 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23 листопада 2018 року.

Суддя Н.О.Яровенко