Рішення № 78170450, 24.10.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/13416/17

Провадження № 2/643/1566/18

24.10.2018 року Московський районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді -Майстренко О.М., при секретарі судового засідання -Постульга О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 ,Юридичної особи «Орган самоорганізації населення «Будинковий комітет «АДРЕСА_32 »,Харківської міської ради, Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області, 3-тя особа - ПАТ «ТРЕСТ ПІВДЕНЗАХІДЕНЕРГОБУД» про визнання незаконним та скасування записів про державну реєстрацію прав власності, визнання права власності на кімнати у порядку безоплатної приватизації ,-

встановив:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до Московського районного суду м. Харкова з позовом (з урахуванням уточнень від 12.06.2018 року) до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Юридичної особи «Орган самоорганізації населення «Будинковий комітет «АДРЕСА_32», Харківської міської ради, Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області, 3-тя особа - ПАТ «Трест Південзахіденергобуд» про визнання незаконним та скасування записів про державну реєстрацію прав власності, визнання права власності на кімнати у порядку безоплатної приватизації .

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивачі посилаються на те, що 14.11.1985 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу до підприємства «Південзахіденергобуд» на посаду старшого інженера. У 1986 році згідно рішення адміністрації та профспілкового комітету позивачу ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, була надана кімната АДРЕСА_6

18.10.1989 року в позивачки народився син, ОСОБА_2. У 1989 р. для покращення житлових умов сім*ї їм була надана розташована поруч кімната АДРЕСА_7 площею 17,0 кв.м.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивачки народилась дочка ОСОБА_7, яка стала проживати разом з родиною позивачки.

Житлові приміщення АДРЕСА_7 та АДРЕСА_10 загальною житловою площею 29.8 кв.м

знаходяться на 7 поверху у 9-ти поверховій будівлі, як адреса проживання значились під

єдиним номером АДРЕСА_9

Правові підстави вселення позивача та проживання її з дітьми у кімнатах АДРЕСА_8 підтверджуються листом № 12 від

22.02.17 ПАТ «Трест «Південзахіденергобуд» та ксерокопією паспорту

НОМЕР_1, виданого 06.06.96р., де вказана прописка позивача та вписані троє дітей.

На початку червня 2017 року до позивачів з'явився ОСОБА_5, який займає кімнату АДРЕСА_11 ( дійсна, стара нумерація), та нібито його батько. У формі погроз вони стверджували, що займана позивачем кімната АДРЕСА_10 є часткою квартири АДРЕСА_12 (нова нумерація), яка належить ОСОБА_5 на праві власності.

Наприкінці 2017 року позивачами були отримані інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за№ 92242316,.№ 92291203 . З цих довідок вбачається, що 2-кімнатна квартира АДРЕСА_12 у будинку готельного типу, яка розташована АДРЕСА_13, як об'єкт житлової нерухомості загальною площею 34.2 (кв.м), житлова площа 24.9(кв.м) 19.01.2017 на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 02.06.2011 була зареєстрована на им*я ОСОБА_5, форма власності приватна, частка 1, а 30.12.2011 прийнято рішення про державну реєстрацію та була зареєстрована як об*ект нерухомого майна на ім*я ОСОБА_4 квартира 119, яка розташована АДРЕСА_14, форма власності пририватна 1/1 . (додаток 12) Підставою виникнення права власності значиться рішення Московського районного суду м. Харкова 02.06.2011 , справа №{2-4707/11.

Таким чином, у 2017 році позивачам стало відомо, що займані ними протягом 30 років кімната АДРЕСА_7 зареєстрована на ім*я ОСОБА_4 (нумерація по недійсному паспорту АДРЕСА_15 ),- а кімната АДРЕСА_10 - на ім*я ОСОБА_5 ( нумерація по недійсному паспорту АДРЕСА_12).

Позивач ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою до Апеляційного суду Харківської області про скасування рішення Московського районного суду м. Харкова від 02.06.2011 року в частині визнання права власності за ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_12.

Постановою від 23 травня 2018 року по справі № 2-4707/11, провадження № 22- ц/790/635/18 рішення Московського районного суду м. Харкова від 02.06.2011 року змінено, в частині визнання права власності за ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 34,17 кв.м. скасовано та відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Кімнати АДРЕСА_16 постійне та єдине місце проживання позивачів. Факт їх тривалого проживання підтверджується копіями паспортів на їм*я ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та довідками про місце проживання особи .

На позивачів поширюється дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (ВВР,2008р., № 46 ст. 323 із наступними змінами),тому вони мають право на приватизацію жилих приміщень, у яких фактично проживають тривалий час.

Незаконна реєстрація права власності на на ім'я ОСОБА_4 на кімнату АДРЕСА_7 (нумерація по недійсному паспорту АДРЕСА_15), на ім'я ОСОБА_5 на кімнату АДРЕСА_10 (нумерація по недійсному паспорту АДРЕСА_12) перешкоджає нам реалізувати це право.

На момент винесення рішення Московського районного суду від 02.06.2011р.) ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_5 не мали юридичного права на приватизацію житла, тому що ніколи не проживали у займаних позивачами кімнатах. Вони не були зареєстровані у гуртожитку, про що свідчать копії їх паспортів.

Відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2016 квартирна нумерація в АДРЕСА_17 скасована, в наслідок чого кварирти АДРЕСА_18 в зазначеному секторі та поверху будинку відсутні, отже у реєстрі прав власності на нерухоме майно стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ці квартири не відповідає дійсності.

Позивачі зазаначють ,що також не дійсна підстава реєстрації права приватної власності на імя ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_2, на ім'я ОСОБА_5 квартири АДРЕСА_12 за рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02.06.2011 року.

Незаконність набуття ними права власності встановлена судом та скасовано

рішенням апеляційного суду Харківської області від 07.07.14 р у частині визнання за

ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_15 та Постановою Апеляційного суду Харківської області від 23.05.2018 року у частині визнання за ОСОБА_5 права власності на квартиру АДРЕСА_12 .

Позивачі не мають власного житла, не використовували право на

безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах вселені у

гуртожиток по вул, АДРЕСА_19 Харкова та фактично проживають у

кімнатах АДРЕСА_20 протягом тривалого часу. У зв'зяку з чим позивачі звернулись до суду та просять суд визнати недійсним та скасувати запис державної реєстрації прав у реєстрі прав власності на нерухоме майно, яка була внесена 30.12.2011р., про об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 35717629, розташований за адресою" АДРЕСА_3, власником якої значиться ОСОБА_4 , номер запису: 132289 в книзі: 1. Визнати недійсним та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності номер 18812465 про об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1161374963101, розташований АДРЕСА_4, загальна площа 34.2кв.м, житлова площа 24.9 кв.м., власником якого значиться ОСОБА_5, дата державної регістрації 19.01.2017. Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності у порядку безоплатної приватизацій на кімнати АДРЕСА_20 житловою площею 29,8 кв.м, загальною площею 46 кв.м у будинку АДРЕСА_21 та стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3840 гривен.

Позивачі ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, в матеріалах справи міститься заява про слухання справи без їх участі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, юридична особп «Орган самоорганізації населення «Будинковий комітет «АДРЕСА_32 »,Харківська міська рада, Регіональне відділення фонду державного майна України по Харківській області в судове засідання не з'явились, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомили.

Зі згоди позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

3-тя особа - ПАТ «Трест Південзахіденергобуд» в судове засідання не з'явилась, про час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомили.

У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 14.11.1985 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу на підприємство «Південзахіденергобуд » на посаду старшого інженера, що підтверджується копією трудової книжки .

У 1986 році згідно рішення адміністрації та профспілкового комітету ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, була надана кімната АДРЕСА_6

ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 народився син - ОСОБА_2. У 1989 році для покращення житлових умов сім'ї позивачці була надана розташована поруч кімната АДРЕСА_7 площею 17,0 кв.м.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивачки народилась дочка- ОСОБА_13 яка стала проживати разом з позивачкою.

Житлові приміщення АДРЕСА_7 та АДРЕСА_10 загальною житловою площею 29.8 кв.м

знаходяться на 7 поверху у 9-ти поверховій будівлі, як адреса проживання значились під

єдиним номером АДРЕСА_9

Правові підстави ОСОБА_1 на вселення та проживання з дітьми у кімнатах АДРЕСА_20 у гуртожитку по вул. АДРЕСА_22 м.Харкова підтверджуються листом № 12 від 22.02.17 ПАТ «Трест «Південзахіденергобуд» та ксерокопією о паспорту

НОМЕР_1, виданого 06.06.1996 року, де вказана прописка позивачки та вписані троє дітей.

Згідно із ч. 3 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно з п.5 ст. 82 ЩІК України обставини, встановлені судовим рішенням у

цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не

доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо

якої встановлено ці обставини.

Рішеннями судів, що набрали законної сили, (рішення Московського районного

суду від 02.06.2011 року, рішення апеляційного суду Харківської області від 07.07.2014 року, ухвала Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011 року, рішення

господарського суду Харківської області від 31.10.2016 року було встановлено,

що при проведенні приватизації державного підприємства «Південзахіденергобуд», з

вартості цілісного майнового комплексу було вилучено вартість державного майна, до

складу якого входили житлові будинки та гуртожиток по АДРЕСА_23.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011 року у справі № К-

38144/10 за позовом Органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «Вулиця

АДРЕСА_33» до Регіонального відділення Фонду державного майна

України в Харківській області про визнання незаконними дій та скасування наказу

було встановлено наступне

В плані приватизації державного підприємства «Трест Південзахіденергобуд», затвердженого розпорядженням регіонального відділення ФДМУ по Харківській

області від 08.09.1995 року № 353-Р, зазначено, що гуртожиток по АДРЕСА_23, який перебуває на його балансі, підлягає передачі в комунальну власність, як об'єкт державної власності.

Після ліквідації у 1995 році шляхом приватизації державного підприємства Трест Південзахіденергобуд», фактично утворилось декілька самостійних юридичних осіб, одними з яких були КПЖКГ «Південзахіденергобуд» та ВАТ «Трест

Південзахіденергобуд». Будівля гуртожитку за адресою: АДРЕСА_24 не увійшла ні до одного із статутних фондів знов створених приємств, проте була передана на баланс КП ЖКГ «Південзахіденергобуд».

На підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Трест Південзахіденергобуд» від 25.03.1998 року були прийняті зміни до статуту в новій редакції стосовно виходу зі складу ВАТ структурного підрозділу № 16 «Житлово-комунальний відділ» і створення на його базі колективного підприємства.

Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області № 1474-п від 30.12.2004 року ВАТ «Трест Південзахіденергобуд» було зобов*язано відновити на балансі товариства об'єкт державної власності -гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_24 за ринковою вартістю у строк до 20.01.2005 року та розпочати роботу з підготовки гуртожитку дом передачі в комунальну власність м. Харкова.

Листом від 10.03.2005 року № 31 ВАТ «Трест «Південзахіденергобуд» повідомило регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області про те, що гуртожиток по АДРЕСА_25 м. Харкова відновлено на його балансі.

Рішенням Харківської міської ради від 19.12.07 року № 1278 будинок по вул. АДРЕСА_22 був виключений із числа гуртожитку ВАТ «Трест Південзахіденергобуд», також дозволено останньому та Московському райвиконкому закріпити за мешканцями займану ними площу у будинку та відкрити особові рахунки в установленому законом порядку.).

Проте, жодних дій учасниками, які повинні прийняти та передати державне майно, здійснено не було.

Органом управління цим майном, відповідно до ЗУ «Про управління об'єктами державної власності», ЗУ «Про Фонд державного майна України»,-Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, яке уповноважене приймати управлінські рішення. .

ВАТ «Трест «Південзахіденергобуд», як балансоутримувач спірного будинку, та Регіональне відділення Фонду державного майна України, як орган управління майном, звернулись до Харківської міської ради, а останньою прийнято рішення від 12.02.2012 року № 635/12 про згоду на прийняття цього державного майна в комунальну власність територіальної громади м. Харкова.

Станом на 05.09.2017 року відповідної документації та акту приймання-передачі вказаного будинку, затвердженого рішенням виконкому Харківської міської ради, до Управління комунального майна та приватизації, не находило. Прийняття будинку до комунальної власності міста не здійснювалось.

Отже після ліквідації у 1995 році шляхом приватизації ДП «Трест»Південзахіденергобуд», на балансі якого знаходилася будівля відомчого гуртожитку з мешканцями за вказаною адресою не увійшла ні до одного із статутних фондів знов створених підприємств, разом з цим передана на баланс КП « Південзахіденергобуд».

Згідно листа Головного управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури № 16/878/6 від 17.04.2009р., за інформацією Головного управління статистики в Харківській області ( звіт 1-Житловонд), встановлено, що КП ЖКГ «Південзахіденергобуд», на балансі якого перебував зазначений гуртожиток, входить до складу підприємств-банкрутів та тих, що повністю припинили діяльність станом на 01.01.2008р., і неможливо також визначити балансову вартість даної будівлі, що в подальшому не дозволить мешканцям оформити документи на приватизацію займаного майна відповідно до ЗУ «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

За таких умов мешканці гуртожитку за адресою АДРЕСА_34 були вимушені звернутись до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання за ними права власності на помешкання, які вони займають ( справа № 2-4707/11) Рішенням Московського районного суду від 02.06.2011 р. позов був задоволений у повному обсязі.

23.10.2008р. виконкомом Харківської міської ради була проведена державна реєстрація Органу самоорганізації населення « Будинковий комітет «Вулиця Гвардійцшв Широнінців, 39-Б». (далі ОСН « Будинковий комітет «АДРЕСА_32»).

29 жовтня 2008 року між ОСН «Будинковий комітет «АДРЕСА_32» та мешканкою будинку ФОП ОСОБА_9 укладено договір, предметом якого є співпраця у сфері житлово-комунальних послуг.

У 2009р. з ініціативи ОСОБА_9 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» на замовлення КП «Жилкомсервіс» виготовило технічний паспорт на багатоповерховий житловий будинок АДРЕСА_26, в якому зазначено про наявність у ньому 159 квартир, кількість житлових кімнат - 254,

18.02.2009 р. ОСОБА_9 провела загальні збори мешканців будинку, де було прийнято рішення про зміну нумерації кімнат (256 кімнат на 159 квартир) у будинку АДРЕСА_27 та зміну адрес мешканців з кімнат на квартири. Списки із зміненою нумерацією були передані ОСН «Будинковий комітет «АДРЕСА_32» до підприємств, що надають житлово- комунальні послуги. Особові рахунки при цьому не змінювались.

У 2011р. під керівництвом ОСОБА_9 значна частина мешканців дому звернулась до Московського районного суду м. Харкова з об*єднаним позовом до Харківської міської ради про визнання права власності на займані ними квартири у житловому будинку АДРЕСА_28

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02.06.11р. (справа № 2- 4707/11) позов було задоволене у повному обсязі та визнано право власності за всіма позивачами .

Відповідно до рішення Московського районного суду м. Харкова від 02.06.2011 року ОСОБА_4 набув права влансоті на приміщення жилою площею 17,0 кв.м - кімнати №119 згідно з новою нумерацією (фактично кімната АДРЕСА_7 ).

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 07.07.2014 року (провадження № 22-Ц/790/3536/14 справа № 2-4707/11) була частково задоволена апеляційна скарга та рішення Московського районного суду м. Харкова від 02.06.2011 року скасовано в частині визнання права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_5.

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.10.16р. були задоволені частково позовні вимоги прокурора Московського району м. Харкова, який звернувся до суду в інтересах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області ( справа № 922/ 4841/15).

Судом було встановлено, що «... дані, вказані КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації в технічному паспорті, який виготовлено у 2009 році, не відповідають первісним технічним характеристикам гуртожитку (а саме по кімнатній нумерації житлових приміщень гуртожитку), які містяться в акті прийомки в експлуатацію державної приймальної комісії завершеної будівництвом будівлі житлово- громадського призначення від 28.12.1978 року, та паспорті гуртожитку станом на 01.10.1978 року».

Суд визнав незаконними дії Органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «АДРЕСА_35» щодо проведення перенумерації кімнат у житловому будинку по вулиці АДРЕСА_33 у місті Харкові та дії Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» по виготовленню 10.11.2009 технічного паспорту по вулиці АДРЕСА_29

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за № 92242316,.№ 92291203 вбачається ,що 2-кімнатна квартира АДРЕСА_12 у будинку готельного типу, яка розташована АДРЕСА_13, як об'єкт житлової нерухомості загальною площею 34.2 (кв.м), житлова площа 24.9(кв.м) 19.01.2017 на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 02.06.2011 була зареєстрована на им*я ОСОБА_5, форма власності приватна, частка 1, а 30.12.2011 прийнято рішення про державну реєстрацію та була зареєстрована як об*ект нерухомого майна на ім*я ОСОБА_4 квартира 119, яка розташована АДРЕСА_14, форма власності пририватна 1/1 .

Підставою виникнення права власності значиться рішення Московського районного суду м. Харкова 02.06.2011 , справа №{2-4707/11.

Постановою від 23 травня 2018 року по справі № 2-4707/11, провадження № 22- ц/790/635/18 рішення Московського районного суду м. Харкова від 02.06.2011 року змінено, в частині визнання права власності за ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 34,17 кв.м. скасовано та відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Судом встановлено, що кімнати АДРЕСА_16 постійне та єдине місце проживання позивачів , факт їх тривалого проживання підтверджується копіями паспортів на їм*я ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та довідками про місце проживання особи, згідно технічного паспорту від 11.10.2017 року житлова площа кімнат №375,376 складає 29.8 кв.м.,загальна площа 46,0 кв.м.

На позивачів поширюється дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (ВВР,2008р., № 46 ст. 323 із наступними змінами),тому вони мають право на приватизацію жилих приміщень, у яких фактично проживають тривалий час.

Незаконна реєстрація права власності на на ім'я ОСОБА_4 на кімнату АДРЕСА_7 ( нумерація по недійсному паспорту АДРЕСА_15 ), на ім'я ОСОБА_5 на кімнату АДРЕСА_10 ( нумерація по недійсному паспорту АДРЕСА_12) перешкоджає позивачам реалізувати це право.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, ст. 328 п.2 ГК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На момент винесення рішення Московського районного суду від 02.06.2011 року ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_5 не мали юридичного права на приватизацію житла, тому що ніколи не проживали у кімнатах №375 ,376 , не були зареєстровані у гуртожитку, про що свідчать копії їх паспортів.

Відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2016 року квартирна нумерація в буд. АДРЕСА_30 скасована, в наслідок чого квартири АДРЕСА_18 в зазначеному секторі та поверху будинку відсутні, отже інформація у реєстрі прав власності на нерухоме майно стосовно ОСОБА_14 та ОСОБА_5 на ці квартири не відповідає дійсності.

Згідно з ст. 26. п. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-1V 9 (редакція від 04.06.2017 року ) у разі скасування на підставі рішення суду .... документів, на підставі яких проведено

державну реєстрацію прав... до Державного реєстру прав вноситься запис про

скасування державної реєстрації прав...»

Недійсна також підстава реєстрації права приватної власності на ім*я ОСОБА_15 квартири АДРЕСА_2, на ім'я ОСОБА_5

квартири АДРЕСА_12 відповідно рішення Московського районного суду м. Харкова від 02.06.2011 року, так як рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07.07.14 року це рішення скасовано у частині визнання за ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_15 ( справа № 2-4707/11 і Постановою Апеляційного суду Харківської області від 23.05.2018 року у частині визнання за ОСОБА_5 права власності на квартиру АДРЕСА_12 ( справа № 2-4707/11.)

Згідно з ст. 345 ЦК п.1 фізична особа може набути право власності у разі

приватизаці'ї державного, майна та майна, що є в комунальній власності.

Відповідно до положень ст. 3 Конституції України Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 47 Конституції України Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 9 ЖК України Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Згідно ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» Приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції, що діяла на час виникненням спірних правовідносин) до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції, що діяла на час виникненням спірних правовідносин) до членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Частиною 1 ст. 8 «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції, що діяла на час виникненням спірних правовідносин) передбачено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції, що діяла на час виникненням спірних правовідносин) передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Виходячи з аналізу змісту Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції, що діяла на час виникненням спірних правовідносин) у поєднанні з нормами ст. ст. 1, 6, 9, 61 ЖК України, ст. 29 ЦК України місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право і при тимчасовій відсутності, а відтак і право на приватизацію разом з іншими членами сімї. Такми чином, судом встановлено, що позивачі, не мають власного житла, не використовували право на приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах вселені у гуртожиток по вул, АДРЕСА_19 Харкова та фактично проживають у кімнатах АДРЕСА_20 протягом тривалого часу, у зв'язку з чим позовні вимоги знайшли підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню .

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. В звязку з тим, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 знайшли своє підтвердження в частині порушення їх прав з боку відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з вказаних відповідачів в рівних частках з кожного підлягають стягненню витрати позивачів по сплаті судового збору 3840 гривен.

На підставівикладеного,керуючись ст . 55 Конституції України, ст.ст. 16, 392 ЦК

України, ст. 1, 3, 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» , Закону України « Про приватизацію житлового фонду» , ст. 26. п. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , ст.ст. 13, 76-80, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 -задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати запис державної реєстрації прав у реєстрі прав власності на нерухоме майно, яка була внесена 30.12.2011 року, про об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 35717629 , розташований за адресою : АДРЕСА_3, власником якої значиться ОСОБА_4 , номер запису: 132289 в книзі: 1.

Визнати недійсним та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності номер 18812465 про об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1161374963101, розташований за адресою: АДРЕСА_4, загальна площа 34.2кв.м, житлова площа 24.9 кв.м , власником якого значиться ОСОБА_5, дата державної регистрації 19.01.2017.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності у порядку безоплатної приватизацій на кімнати АДРЕСА_20 житловою площею 29,8 кв.м, загальною площею 46 кв.м у будинку АДРЕСА_31

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_11 судові витрати у розмірі 3840 гривен в рівних частках з кожного.

Відповідачами протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиноїсудової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Московський районний суд м. Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 29.10.2018 року.

Суддя Майстренко О.М