Рішення № 78169997, 19.11.2018, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/251/18

Провадження № 2/690/164/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2018 року м.Ватутіне

Ватутінський міський суд Черкаської області

у складі: головуючого - судді Здоровила В.А.

за участю секретаря Мельник С.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Звенигородської райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в:

представник позивача просить суд позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Звенигородка, Черкаської області на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду, а саме з 16.07.2018 і до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на те, що позивач та відповідач з 29.04.2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від вказаного шлюбу вони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.08.2015 року шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 залишився проживати разом з батьком. Відповідно до медичної довідки ОСОБА_4 хворіє на аутизм, практично не говорить, не має потреби в спілкуванні з дітьми, не розуміє та не може оцінити небезпеку навколишнього світу. Вихованням і розвитком хлопчика займається його бабуся ОСОБА_6 та батько ОСОБА_2 Відповідач не приймає участі у вихованні сина, не цікавиться станом його здоров'я, не дбає про його фізичний та моральний розвиток, жодної матеріальної допомоги на утримання не надає. Малолітній ОСОБА_4 повністю перебуває на утриманні батька. Позивач має постійне місце проживання, не зловживає спиртними напоями, має стабільний дохід та бере активну участь у вихованні та розвитку сина.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про день, час і місце розгляду справи повідомлена завчасно та належним чином (через офіційний веб-сайт Судової влади України (а.с.88), а тому суд вважає, що відповідач в судове засідання не з'явилася без поважних причин та вважає за можливе розглядати справу у її відсутності на підставі наявних у справі доказів, при цьому виносить заочне рішення. Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подала, жодних заяв чи клопотань не надіслала.

Представник третьої особи, Органу опіки та піклування Звенигородської райдержадміністрації позовні вимоги ОСОБА_2 підтримала в повному обсязі, оскільки відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, розвитком, здоров'ям, умовами навчання та проживання дитини не цікавиться.

Суд, заслухавши представника позивача, представника третьої особи, які не заперечують проти розгляду даної справи без участі відповідача та винесення заочного рішення, заслухавши свідків та вивчивши письмові докази, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю. Вимоги позивача законні, обґрунтовані та підтверджуються належними доказами.

Відповідно до ст.4 ЦПК України особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст.81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В період спільного проживання у зареєстрованому шлюбі у сторін народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.9). Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.08.2015 року (а.с.10) шлюб між сторонами розірвано, малолітній ОСОБА_4 залишився проживати разом з батьком.

Відповідно до інформації наданої Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Ватутіне Черкаської області» від 21.05.2018 року (а.с.15), ОСОБА_4 перебуває на «Д» обліку з діагнозом - дитячий аутизм. Хлопчик практично не говорить, не має потреби у спілкуванні з дітьми, інструкції не виконує.

Згідно медичного висновку №21 (а.с.16) ОСОБА_4 має статус дитини -інваліда та як зазначено у картці стану здоров'я і розвитку дитини, виданої Ватутінською міською психолого-медико-педагогічною консультацією (а.с.22) вихованням і розвитком хлопчика займається його бабуся ОСОБА_6 та батько ОСОБА_2, мати хлопчика разом з ними не проживає.

ОСОБА_4, 23.06.2011 року відвідує Ватутінський дошкільний навчальний заклад №7 «Сонечко» комбінованого типу Ватутінської міської ради Черкаської області, що підтверджується довідкою (а.с.13).

Відповідно до інформації наданої завідувачем та практичним психологом дитячого навчального закладу (а.с.12,14) відповідач ОСОБА_3 жодного разу в закладі не з'являлася, не телефонувала та не цікавилася життям і здоров'ям сина ОСОБА_4, не відвідувала батьківські збори та свята, не сплачувала благодійні внески, не цікавилася успіхами, поведінкою та розвитком дитини. Зв'язок із педагогічним колективом підтримує бабуся хлопчика ОСОБА_6 та приймає активну участь у його вихованні.

Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_2, від 05.06.2018 року (а.с.27-28), позивач, його мати ОСОБА_6 та малолітній ОСОБА_4 проживають у трьохкімнатній квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Власником вказаної квартири є батько позивача, який проживає окремо.

Житлові кімнати та кухня в квартирі умебльовані відповідно до функціонального призначення приміщення, є необхідні предмети побуту, електроприлади, посуд. У дитячій кімнаті є ліжко, шафа з іграшками, шафа з одягом та особистими речами. В наявності багато розвиваючих ігор, навчальних посібників, наочного матеріалу для занять з дитиною з урахуванням його віку, потреб та стану здоров'я. Зі слів батька хлопчик індивідуально займається з фахівцем за спеціальною програмою за місцем проживання. Стосунки між членами сім'ї доброзичливі, виховання ОСОБА_4 здійснюється з урахуванням його індивідуальних особливостей.

Вказану інформацію у судовому засіданні підтвердили свідки: ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_9.

Голова органу опіки та піклування Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області у своєму висновку від 04.07.2018 року, щодо доцільності позбавлення батьківських прав (а.с.11) зазначила, що орган опіки та піклування Звенигородської райдержадміністрації вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно її сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Встановленим судом обставинам відповідають сімейні правовідносини, що регулюються, зокрема, Конвенцією про права дитини, Сімейним Кодексом України та Цивільним Кодексом України.

Так, згідно зі ст.19 Конвенції про права дитини держави - учасниці зобов'язані вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації з боку батьків чи будь-якої іншої особи.

Згідно зі ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Статтею 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.

Відповідно до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні.

Пунктом 2 ч. 1 ст.164 СК України передбачено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України у пункті 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

У пункті 49 рішення від 18 грудня 2008 року Європейського суду з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява №39948/06) зазначено, що Суд також повторює, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (див., наприклад, справу «Ньяоре проти Франції» (Gnahore v. France), № 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (див., наприклад, справу «Скоццарі та Дж'юнта проти Італії» (Scozzari &aи.; Giunta v. Italy), [GC], №№39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Положеннями ст.183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Положеннями ст.28 ЦПК України передбачено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Звенигородка, Черкаської області на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду, а саме з 16.07.2018 і до досягнення дитиною повноліття.

А також, стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір за вимогу про стягнення аліментів.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць, допустити до негайного виконання.

Від відшкодування судових витрати позивач відмовився.

На підставі викладеного, ст.141, 150, 164, 166, 180, 181, 182, 183 СК України та керуючись ст.12, 13, 76-81, 141, 258-260, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Звенигородської райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Звенигородка, Черкаської області, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Звенигородським РВ УМВС України в Черкаській області 19 травня 2011 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Звенигородка, Черкаської області, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Звенигородським РВ УМВС України в Черкаській області 19 травня 2011 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, паспорт серія НОМЕР_3, виданий Ватутінським МВ УМВС України в Черкаській області 18 травня 2006 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду, а саме з 16 липня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Звенигородка, Черкаської області, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Звенигородським РВ УМВС України в Черкаській області 19 травня 2011 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 у дохід держави в особі ГУК у м.Києві (р/р 31211256026001, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу - судовий збір) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць, допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26 листопада 2018 року.

Головуючий В.А. Здоровило