Ухвала суду № 78168344, 28.11.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження №1-кп/641/661/2018 Справа №641/5382/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Маньковської О.О.,

суддів – Фанди О.А., Григор’єва Б.П.,

за участю прокурора – Мозгової Н.О.,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_1,

потерпілого – ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_3,

секретаря – Лосковської А.В. ,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220540000188 від 17.01.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220540000188 від 17.01.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 187 КК України.

На обговорення судом, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 331 КПК України, поставлено питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3

Прокурор в судовому засіданні вважала необхідним продовжити строк запобіжного заходу ОСОБА_3, при цьому зазначила, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені при застосуванні обвинуваченому запобіжного заходу на цей час не змінились, зокрема, останній може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім того, прокурор посилалась на те, що ОСОБА_3 під час вчинення злочинів, будучи викритим сторонніми особами, з місця вчинення злочинів зник та переховувався від органів досудового розслідування до його викриття та затримання працівниками поліції. Зазначила, що злочини, інкриміновані в провину ОСОБА_3, відносяться в тому числі, до категорії особливо тяжких злочинів, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_1 та обвинувачений заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважали можливим застосувати більш м’який запобіжний захід. Крім того, вказали щодо відсутності доказів на підтвердження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.

Так, обвинуваченому ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28.04.2018 р. застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який в подальшому продовжувався, у зв’язку із існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує, що згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 даної статті.

З правового аналізу вказаних положень кримінального процесуального законодавства, вбачається, що закон не вимагає доказування того, що особа, якщо їй не буде обрано запобіжний захід, ухилятиметься від суду чи від виконання процесуальних рішень. В законі йдеться про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що ця особа може порушити процесуальні обов’язки чи проявити неправильну процесуальну поведінку, тобто йдеться про обґрунтовану підозру в цьому.

Характер та фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Таким чином, враховуючи, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були встановлені під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, останній може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, тому, суд вважає за доцільне продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій строком на 60 днів.

Заперечення обвинуваченого та його захисника суд оцінює критично, з підстав визначених при розв’язанні клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 184, 197, 199 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

Строк дії ухвали до 25 січня 2019 року.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя- О . О . Маньковська

Судді - О.А. Фанда

ОСОБА_4