Ухвала суду № 78168153, 28.11.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3943/18

Номер провадження 1-кс/623/1620/2018

УХВАЛА

іменем України

28 листопада 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

слідчого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Козир М.В.,

слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП Новікової Т.І.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі Харківської області клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ст.лейтенанта поліції Новікової Т.І., погодженого з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Козир М.В., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 02.08.2018 року за № 12018220320000762 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюму Харківської області, українця, громадянина України, раніше судимого:

1) 17.02.2014 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст. 297 ч.2 КК України, до 3 років позбавлення з іспитовим строком 1 рік, звільнений на підставі ЗУ «Про амністію у 2014 р.»;

2) 29.01.2016 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст.186 ч.2 КК України, до 4 років позбавлення волі, звільнений 30.03.2018 по відбуттю строку покарання,

який не працює та не навчається, не одружений, із середньою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 298 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2018 року слідчий СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Новікова Т.І. звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Козир М.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.298 КК України.

Обгрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що ОСОБА_2, будучи раніше судимим за вчинення злочину проти власності, на шлях виправлення не став та знову вчинив аналогічні злочини.

Так, ОСОБА_2, 30.07.2018 близько 01:17 години, знаходячись на проспекті Незалежності в м. Ізюм Харківської області біля пам'ятнику генерала-лейтенанта Волоха П.В., який занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України під охоронним номером «8710-Ха» та належить територіальній громаді м. Ізюм, маючи прямий умисел на пошкодження об'єктів культурної спадщини чи їх частин, розуміючи, що огорожа відноситься до пам'ятника генерал-лейтенанта Волоха П.В. і становить єдину художню композицію, за допомогою лому пошкодив огорожу пам'ятника та зірвав дві металеві труби.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України, тобто умисному незаконному пошкодженні частин об'єкту культурної спадщини.

Крім того, ОСОБА_2, повторно, 30.07.2018 року близько 01:17 години, маючи прямий умисел на крадіжку чужого майна з метою збагачення, діючи із корисливих мотивів, знаходячись біля пам'ятнику генерала-лейтенанта Волоха П.В., який занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України під охоронним номером «8710-Ха», розташованого по пр. Незалежності в м. Ізюм Харківської області, при відсутності власника та сторонніх осіб, діючи таємно, усвідомлюючи, що його дії ніким не замічені, викрав з огорожі пам'ятника дві металеві труби, вагою 6 кг, довжиною 70 см, діаметром 8 см, чим заподіяв територіальній громаді м. Ізюм матеріальну шкоду, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 3218/18 від 23.11.2018, складає 204 грн., після чого залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Також, ОСОБА_2, 24.08.2018 близько 02:00 години, знаходячись на горі Крем'янець в м. Ізюм Харківської області біля пам'ятнику «Скорботної матері», який належить територіальній громаді м. Ізюм, маючи прямий умисел на пошкодження об'єктів культурної спадщини чи їх частин, розуміючи, що пам'ятник «Скорботної матері» входить до складу Меморіального комплексу на честь загиблих воїнів-визволителів, який занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України під охоронним номером «192/1-Ха» і становить єдину художню композицію, за допомогою металевого лому та ножиць по металу, пошкодив частину пам'ятника зірвавши з нього мідну обшивку.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України, тобто умисному незаконному пошкодженні об'єкту культурної спадщини.

Крім того, ОСОБА_2 повторно, 24.08.2018 року близько 02:00 години, маючи прямий умисел на крадіжку чужого майна з метою збагачення, діючи із корисливих мотивів, знаходячись біля пам'ятнику «Скорботної матері», яка входить до складу Меморіального комплексу на честь загиблих воїнів-визволителів, який занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України під охоронним номером «192/1-Ха», розташованого на горі Крем'янець в м. Ізюм Харківської області, при відсутності власника та сторонніх осіб, діючи таємно, усвідомлюючи, що його дії ніким не замічені, викрав частину мідної обшивки пам'ятника вагою 5 кг, чим заподіяв територіальній громаді м. Ізюм матеріальну шкоду, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 3217/18 від 23.11.2018, на загальну суму 612,50 грн., після чого залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Також, ОСОБА_2 повторно, 15.09.2018 у нічний час, більш точного часу досудовим слідством встановити не надалось можливим,маючи прямий умисел на крадіжку чужого майна з метою збагачення, діючи із корисливих мотивів, знаходячись у будинку № 77 по вул. Аеродромній в м. Ізюм Харківської області, діючи таємно, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, з шиї неповнолітньої ОСОБА_5, 2003 року народження, яка в цей час спала, таємно викрав золотий хрестик вагою 0,51 г, вартість якого, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 2782/18 від 16.10.2018 складає 475,07 грн., та срібний ланцюг вагою 2,65 г, вартість якого, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 2782/18 від 16.10.2018 складає 180,31 грн., які належать ОСОБА_6, чим заподів потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 655,38 грн., після чого залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_2 повторно, 25.09.2018 у нічний час, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, маючи прямий умисел на крадіжку чужого майна з метою збагачення, діючи із корисливих мотивів, знаходячись біля будинку №10 по пров. Тихому в м. Ізюм Харківської області, при відсутності власника та інших осіб, діючи таємно, усвідомлюючи, що його дії ніким не замічені, викрав кришку каналізаційного люку діаметром 59 см, вартість якого, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 3057/18 від 09.11.2018, складає 847,45 грн., чим заподіяв ІКП ВКП матеріальну шкоду на вказану суму, після чого залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Таким чином, ОСОБА_2 у сукупності підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 298, ч.2 ст. 185 КК України.

Відомості про даний злочин 02.08.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220320000762 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 298 КК України - а саме, крадіжки, тобто таємного викрадення чужого майна, вчиненої повторно, та умисного незаконного пошкодження частин об'єкту культурної спадщини.

У вчиненні вищезазначених злочинів підозрюється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Ізюм Харківської області, українець, громадянин України, раніше судимий: 1) 17.02.2014 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст. 297 ч.2 КК України, до 3 років позбавлення з іспитовим строком 1 рік, звільнений на підставі ЗУ «Про амністію у 2014 р.»; 2) 29.01.2016 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст.186 ч.2 КК України, до 4 років позбавлення волі, звільнений 30.03.2018 по відбуттю строку покарання, який не працює та не навчається, не одружений, із середньою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2

23.11.2018 підозрюваному ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинення кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 298 КК України, та підозрюваний ОСОБА_2 провину у вчиненні зазначених злочинів визнав в повному обсязі.

Причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 298 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом ОМП від 24.08.2018, протоколом ОМП від 20.11.2018, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6, протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_5, протоколом допиту свідка ОСОБА_8, протоколом допиту свідка ОСОБА_9, протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_10, протоколом огляду речей від 26.10.2018, протоколом огляду речей від 24.08.2018, протоколом огляду речей від 19.09.2018, протоколом огляду речей від 04.10.2018, речовими доказами: металевим фрагментом у вигляді труби, довжиною 70 см, діаметром 8 см, 11 фрагментами металу жовто-червоного кольору, зі слідами зриву та деформації, на яких також є фарба чорного кольору; фрагментом металу жовто-червоного кольору, з нашаруванням речовини чорного кольору, найбільшими розмірами 2*2 см., зі слідами відриву та деформації; ножицями по металу та обценьками, каналізаційним люком діаметром 59 см.

.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 КПК України.

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову підозрюється у вчиненні злочинів проти власності, а також у вчиненні злочинів проти громадського порядку та моральності, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, не одружений, ніде не працює та не навчається, тобто немає міцних соціальних зв'язків та легального джерела прибутку, тому є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, таким чином наявні ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення,а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень-злочинів, що свідчить про обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання вини у скоєнні кримінальних правопорушень -злочинів, у вчиненні яких підозрюється, слідчий вважає, що все вказане свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні слідчий, прокурор підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив суд обрати запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, посилаючись на те, що він зобов'язується прибувати до органу досудового розслідування та суду по першому виклику.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши копії матеріалів, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 02 серпня 2018 року відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12018220320000762 за ознаками кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 298 КК України.

23.11.2018 в порядку ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 298 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи зі змісту ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 298 КК України, що підтверджується матеріалами проведення досудового розслідування, а саме: протоколом огляду місця події, допитами свідків, речовими доказами.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Крім того, необхідність задоволення клопотання слідчого вбачається й через призму декількох рішень ЄСПЛ, висновки яких прямо кореспондуються з положеннями ч.2 ст.8 КПК України, де зазначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З практики ЄСПЛ вбачаються принципи конвенційного прецедентного права, як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: 1. ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; 2. ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя ( рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), що будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 вчинив, крім іншого, умисний злочин, злочини середньої тяжкості, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до п'яти років, з метою уникнення кримінальної відповідальності може може переховуватися від суду та органів досудового розслідування, може вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, а тому слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України - в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 36 820 грн. (1841 х 20 = 36 820,00 грн.).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177,178,182,183,184,192-194,196,197,395 КПК України, рішенням ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії», «Вемгофф проти Німеччини», «Москаленко проти України», «Мюррей проти Об'єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», ст. 5, 6 Європейської Конвенції з прав людини, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Новікової Т.І. - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань № 27 на 60 днів, а саме: з моменту фактичного затримання - з 14 години 45 хвилин 28 листопада 2018 року до 14 години 45 хвилин 26 січня 2019 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 36 820 грн. (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок: р/р № 37318098006674 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 623/3943/18; н/п - 1-кп/623/1620/2018 від ОСОБА_2 або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Т.Д. Бєссонова