Рішення № 78167987, 23.11.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18733/17

Провадження № 2/638/938/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 листопада 2018 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Подосокорської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих грошових коштів у вигляді щомісячної адресної допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих грошових коштів у вигляді щомісячної адресної допомоги мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачу відповідно до заяви від 24.11.2015 року призначено щомісячну адресну допомогу, останній при заповнені заяви зазначив про відсутність у будь-якого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Проте при проведенні перевірки правильності призначення та виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам фінансовою інспекцією в Харківській області виявлено, що ОСОБА_1 має на депозитному банківському рахунку кошти у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, тобто відповідач не мав права на отримання щомісячної адресної допомоги згідно Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Внаслідок чого відповідач надміру отримав адресну допомогу у сумі 5285 грн 14 коп., в добровільному порядку заборгованість не сплачує.

У відповідності до ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, однак надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав. Про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

26 листопад 2014 року ОСОБА_1 звернувся до управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради з заявою про взяття його на облік, як особи переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції на підставі чого останньому видана довідка від 26.11.2014 року №6326003237.

Згідноч.1ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014року№ 1706-VII (далі Закон) внутрішньо переміщена особа має право, зокрема на: сприяння органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами приватного права у пошуку та возз'єднанні членів сімей, які втратили зв'язок внаслідок внутрішнього переміщення; безпечні умови життя і здоров'я; створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання; забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; для багатодітних сімей, інвалідів, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено.

Пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 (в редакції, чинній на час звернення відповідача із заявою) (далі Порядок) передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно п. 6 Порядку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Пунктом 11 Порядку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено обов'язок уповноваженого представника сім'ї, якому призначено грошову допомогу, повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.

Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сімї на вимогу уповноваженого органу.

У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Частиною 2 ст. 9 Закону передбачені обов'язки внутрішньо переміщених осіб, зокрема, у разі виявлення подання внутрішньо переміщеною особою завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки про взяття на облік, вона зобов'язана відшкодувати фактичні витрати, понесені за рахунок державного та місцевих бюджетів у результаті реалізації прав, передбачених цим Законом.

Відповідач у своїй заяві зазначив, що ані в нього, ані у будь-кого з членів сім'ї немає на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, що відповідно до п.6 Порядку є підставою для відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги.

Однак, за інформацією, наданою Департаментом моніторингу баз даних та верифікації виплат, ОСОБА_1 мав кошти на депозитних банківських рахунках, відкритих в банківських установах у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, через що йому були надміру сплачені кошти за період з 25.03.2014 року по 25.03.2016 року.

Відповідач повідомлявся про необхідність повернення отриманих коштів позивачем, однак надміру виплачених коштів не повернув.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Відповідно до ч. 2 даної статті положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З приписів ч. 2 ст. 1214 ЦК України, глави 13 ЦК України (зокрема ст. ст. 179, 181, 190, 192 ЦК України) випливає, що норми ст. 1212 ЦК України повною мірою стосуються і випадків безпідставного набуття або збереження грошей.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ч.3 ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 274-279, 280-282, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. ст. ст. 1212, 1214 ЦК України, Порядку про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих грошових коштів у вигляді щомісячної адресної допомоги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІН НОМЕР_1) на користь Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (м.Харків, вул.Тобольська, 65, код ЄДРПОУ 03195694) надміру нарахованих грошових коштів у сумі 5282 (п'ять тисяч двісті вісімдесят дві) гривні 14 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави сплачений судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Дзержинським районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Головуючий