Ухвала суду № 78167540, 28.11.2018, Радивилівський районний суд Рівненської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 568/673/18

Провадження № 2/568/458/18

28 листопада 2018 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Саган В.В.,

позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

представника відповідача Бернацського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання у м. Радивилів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бугаївського дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району, треті особи: завідувач Бугаївського дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району Музика Лариса Василівна, Бугаївська сільська рада Радивилівського району Рівненської області, про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в Радивилівський районний суд Рівненської області з цивільним позовом до Бугаївського дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району, треті особи: завідувач Бугаївського дошкільного навчального закладу «Дивосвіт» Радивилівського району Музика Л.В., Бугаївська сільська рада Радивилівського району Рівненської області, про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Представник відповідача - Бернацський О.В. заявив відвід судді Панчуку М.В. з підстав наявності сумнівів у неупередженості судді, мотивуючи тим, що позов не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, не в повній мірі сплачено судовий збір за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, справа призначена до розгляду у спрощеному провадженні, не зазначено про те, на чиїй стороні залучені треті особи.

Представник позивача - ОСОБА_2, якого підтримали позивач та представник позивача - ОСОБА_3, заперечив щодо підстав відводу, вказуючи, що останні надумані, так як вимога про стягнення моральної шкоди є немайновою вимогою та судовий збір сплачено у визначеному законом розмірі, даний спір є трудовим, а відтак має розглядатися у спрощеному провадженні, а щодо третіх осіб, то їх статус визначений позивачем, а заявлення відводу спрямоване на затягування розгляду справи.

Суд, заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про необгрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно ст. 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

Як вбачається із ч. 1-5 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

З огляду на те, що у Радивилівськму районному суді Рівненської області здійснює правосуддя лише один суддя - Панчук М.В., який є головуючим у даній справі, що є загальновідомим фактом, і про це було звернуто увагу учасників провадження представником позивача - ОСОБА_2, наявні підстави для вирішення питання про відвід суддею, який розглядає справу.

З огляду на те, що у ст. 36, 37 ЦПК України, визначені підстави для відводу судді та вказані представником відповідача - Бернацським О.В. в обгрунтування заяви доводи, не є підставами для такого відводу, а відтак суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 36, 37, 258, 260-261, 353 ЦПК України,

ухвалив:

відмовити представнику відповідача - Бернацському Олегу Васильовичу у задоволенні заяви від 28.11.2018 року про відвід судді.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя М.В. Панчук