Рішення № 78167268, 27.11.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/860/18

Провадження № 2/545/761/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

Головуючого судді - Шелудякова Л.В.,

при секретарі - Нагорній І.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивачів адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (м. Полтава, пр.-кт. Вавілова, 9/26, кв.240), ОСОБА_4 (м. Полтава, пр.-кт. Вавілова, 9/26, кв.240) до ОСОБА_5 (АДРЕСА_1), третя особа - Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" (04655, м. Київ, Кудрявський узвіз, 7) про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Посилались на ті обставини, що 26 травня 2016 року о 20 годині 30 хвилин на 343 км автодороги Київ-Харків, керуючи автомобілем «Опель Вектра» д.н.з. НОМЕР_1 при виявлені перешкоди для руху, а саме автомобіля «Шевроле Лачетті», д.н.з ВІ 4730 АР (власник автомобіля ОСОБА_4М.), що рухався у попутному напрямку, у межах його смуги руху, не вжив своєчасних заходів для зниження швидкості руху автомобіля або небезпечного об’їзду даного автомобіля, у результаті чого допустив зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження, пасажири автомобіля «Шевроле Лачетті», д.н.з ВІ 4730 АР ОСОБА_1 та ОСОБА_6 отримали чисельні тілесні ушкодження. Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 28 вересня 2016 року ОСОБА_5 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, провадження по справі закрито.

Після отримання травм, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 потребувала лікування, на яке нею витрачено 45122 грн. 85 коп.

У зв’язку з отриманням страховки на медичне лікування у сумі 31353 грн. 81 коп., розмір невідшкодованих витрат на лікування ОСОБА_1 складає: 45122 грн. 85 коп. – 31253 грн. 81 коп. = 13869 грн. 04 коп.

Позивач ОСОБА_1 також вважає, що розмір моральної шкоди завданої їй та її сім’ї при ДТП, винуватцем якої є відповідач, складає 100 000 грн.

Крім того, ОСОБА_1, зазначала, що понесла витрати пов’язані з розглядом справи, а саме, по сплаті судового збору за стягнення моральної шкоди в сумі 1762 грн. за стягнення матеріальної шкоди 704,80 грн; оплату за надання висновку №8/5 про оцінку транспортного засобу від 16 серпня 2016 року в розмірі 2000 грн., витрати на професійну правничу допомогу згідно договору в сумі 6000 грн.

ОСОБА_4 при підготовці позовної заяви понесла витрати на професійну правничу допомогу згідно договору в сумі 6000 грн.

Враховуючи вказане, просили також стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 збитки, задані внаслідок відновлювального ремонту транспортного засобу в сумі 31397 грн. 95 коп. та збитки завдані евакуацією та зберіганням транспортного засобу в сумі 1570 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Надали пояснення аналогічні тим, що викладено в позовній заяві.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_3 проти позову заперечив, пояснив, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивачем ОСОБА_4 заявлено позовні вимоги про відшкодування збитків, заданих внаслідок відновлювального ремонту транспортного засобу «Шевроле Лачетті», д.н.з ВІ 4730 АР в сумі 31397 грн. 95 коп., проте доказів понесення вказаних витрат позивачем суду не надано.

Наголошував на тому, що з чеків про придбання ліків, наданих позивачем не можливо встановити ким вони придбавалися, чи була потреба саме в цих ліках, звертав увагу на їх погану якість.

Крім того, під час надання пояснень посилався на позицію ОСОБА_7 Верховного Суду, викладену в постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), згідно якої відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом N 1961-IV у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Оскільки розмір завданої шкоди здоров'ю не перевищує ліміту відповідальності, і ПАТ "СК "Країна" не відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування в повному розмірі, то підстави для стягнення з відповідача понесених витрат на лікування відсутні.

Представник відповідача просив також відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, оскільки її розмір не обгрунтований.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Засобами поштового зв'язку надіслав письмові пояснення, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази в справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до наступного висновку.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі, є „...витрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.... У відповідності до вимог ст. 1192 Цивільного кодексу України, відшкодуванню підлягає завдані збитки у повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1137 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, поз'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що обов'язок сплати потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, виникає у особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі не достатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди, при цьому Законодавством не передбачено обов'язок страхувальника сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, лише у тому разі, коли розмір шкоди перевищує страхову суму.

Судом встановлено, що 26 травня 2016 року о 20 годині 30 хвилин на 343 км автодороги Київ-Харків, керуючи автомобілем «Опель Вектра» д.н.з. НОМЕР_1 при виявлені перешкоди для руху, а саме автомобіля «Шевроле Лачетті», д.н.з ВІ 4730 АР (власник автомобіля ОСОБА_4М.), що рухався у попутному напрямку, у межах його смуги руху, не вжив своєчасних заходів для зниження швидкості руху автомобіля або небезпечного об’їзду даного автомобіля, у результаті чого допустив зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження, пасажири автомобіля «Шевроле Лачетті», д.н.з ВІ 4730 АР ОСОБА_1 та ОСОБА_6 отримали чисельні тілесні ушкодження.

За даним фактом було відкрито кримінальне провадження, в ході досудового розслідування по якому встановлено, що причиною ДТП та підставою наслідків стали порушення п.12.3 Правил дорожнього руху України з боку водія автомобіля «Опель Вектра», а в діях водія

автомобіля «Шевроле Лачетті» порушень вимог Правил дорожнього руху України не встановлено. Згідно висновку судово-медичної експертизи №872 від 12 липня 2016 року пасажир ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, а тому кримінальне провадження за вказаним фактом постановою слідчого від 22 липня 2016 року закрито. Вказні матеріали направлено для вирішення питання про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності.

Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 28 вересня 2016 року ОСОБА_5 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, провадження по справі закрито.

Згідно письмових пояснень третьої особи, які містяться в матеріалах справи, 19 грудня 2016 року ОСОБА_4 (власник автомобіля) звернулась до ПАТ «Страхова компанія «Країна» щодо виплати страхового відшкодування у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою. Відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) власником авто разом із заявою було надано документи, передбачені вказаною нормою закона, а також надано для огляду транспортний засіб «Шевроле Лачетті», д.н.з ВІ 4730 АР. Крім того, між ОСОБА_4 та страховою компанією було погоджено розмір страхового відшкодування, який відповідав максимальному ліміту відповідальності згідно страхового полісу №АЕ/4419472 та становив 50 000,00 грн. Страхове відшкодування, після зменшення на суму франшизи, в розмірі 49 500,00 грн. було перераховано ПАТ"СК "Країна" позивачу 10.02.2017 року, що ним не заперечується, та підтверджується матеріалами справи (а.с.37, 162-166).

Позивачем разом з позовною заявою надано висновок №8/5 про оцінку транспортного засобу від 16 серпня 2016 року, згідно змісту якого сума вартості відновлювального ремонту автомобіля «Шевроле Лачетті», д.н.з ВІ 4730 АР, з урахуванням фізичного зносу, складає 80 897 грн. 05 коп. Різниця між реальною вартістю відновлювального ремонту та страхового відшкодування складає: 31 397 грн. 05 коп., що на думку позивача можна віднести до збитків завданих відповідачем.

Проте, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної позовної вимоги, оскільки позивачем не надано доказів понесення заявлених витрат на відновлювальний ремонт, а сам висновок не є доказом їх понесення та підставою для подальшого стягнення коштів з відповідача.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 понесла збитки у зв’язку з евакуацією та зберіганням автомобіля в загальній сумі 1570 грн. На підтвердження понесених витрат позивачем надано квитанції: № 031622 від 26.05.2016 року послуги евакуатора 500 грн. (а.с.33); №004784 від 27.05.2016 року стоянка – 302 грн. (а.с.31 на звороті); стоянка (страховка) – 20 грн., №005624 від 09.08.2016 року стоянка – 88 грн. (а.с.34 на звороті); №000923 від 18.07.2016 року стоянка – 260 грн. (а.с. 34 на звороті); № 084549 від 09.08.2016 року послуги евакуатора – 400 грн. (а.с. 34).

Враховуючи, що вказані витрати в сумі 1570 грн. документально підтверджено позивачем, вони підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

У зв’язку з отриманими травмами внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 потребувала лікування, на яке нею витрачено 45122 грн. 85 коп.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 19.04.2017 року отримала страховку на медичне лікування у сумі 31353 грн. 81 коп. (а.с.38).

На думку ОСОБА_1 розмір невідшкодованих витрат на лікування складає: 45122 грн. 85 коп. – 31253 грн. 81 коп. = 13 869 грн. 04 коп.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач не звертався до ПАТ "СК "Країна" про відшкодування додаткових витрат на лікування, відповідно відмови у відшкодуванні не отримував.

Представк відповідача слушно посилався на позицію ОСОБА_7 Верховного Суду, викладену в постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), яка згідно норм чинного законодавства є обо'язковою для застосування судом.

Згідно вказаної позиції Верховного Суду, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом N 1961-IV у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону N 1961-IV).

Таким чином, оскільки розмір завданої шкоди здоров'ю не перевищує ліміту відповідальності, і позивачем не надано доказів того, що ПАТ "СК "Країна" відмовляло у виплаті страхового відшкодування в повному розмірі, то суд погоджується з представником відповідача, і вважає,

що підстави для стягнення з відповідача понесених витрат на лікування відсутні.

В обгрунтуванна позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн, позивач ОСОБА_1Ю зазначала, що під час ДТП перебувала на задньому сидінні автомобіля «Шевроле Лачетті» разом із своєю донькою ОСОБА_8, там куди саме був спрямований удар при аварії, вони зазнали значного фізичного болю та страждання, ушкодження здоров’я, сильних душевних страждань та отримали величезний шок.

26 травня 2016 року ОСОБА_1 швидкою допомогою була доставлена до Полтавської обласної клінічної лікарні ім..ОСОБА_9, де їй надали першу медичну допомогу у відділенні щелепно-лицевої хірургії. Але на наступний день, 27 травня 2016 року при більш ретельному обстеженні у хірурга, була проведена більш детальна оцінка нанесених травм і прийнято рішення щодо повторного її оперування у зв’язку з тим, що при наданні першої медичної допомоги накладання швів виконано неякісно, що викликало б непоправне спотворення обличчя. В наслідок цього проведено повторне оперування хворої: зняття свіжих швів, нова, якомога краща корекція губи та нове накладання швів. Такі маніпуляції та усвідомлення того, що вона назавжди матиме дефект губи, викликали дуже сильні моральні та фізичні страждання.

Також, у зв’язку з відсутністю вибитого при ДТП зуба ОСОБА_1 тривалий час нервувала та соромилась свого зовнішнього вигляду тому, що виглядала неестетичного в колі друзів, знайомих та нервуючи з приводу відсутності зуба, зверталася в різні стоматологічні клініки м.Полтави для проведення імплантації втраченого верхнього зубу. Всі фактори: неестетичний зовнішній вигляд, відмови клінік, тривалі обстеження та невизначеність з операцією по імплантації, вводили її в депресивний стан, чим було завдано значної моральної шкоди.

Згідно медичної виписки з медичної картки ОСОБА_8, яка була госпіталізована 26 травня 2016 року, яка отримала поверхневу травму голови внаслідок ДТП, що підтверджено випискою від 27 травня 2016 року. Крім того, цей день 26 травня 2016 року ОСОБА_8 відзначала велике свято, а саме випускний в дитячому садку. Внаслідок ДТП вона втратила святковий настрій, отримала психологічні та фізичні травми. Госпіталізація дитини, отримані нею травми внаслідок ДТП викликали сильні душевні хвилювання та страждання, в результаті чого було спричинено моральну шкоду їй та всій її сім’ї. Оскільки ОСОБА_1 працює на посаді бухгалтера, що потребує величезної концентрації уваги та розумових здібностей, внаслідок ДТП вона має постійні головні болі та нервове збудження, що перешкоджає нормальній продуктивній роботі.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 вважає, що розмір моральної шкоди завданої їй та її сім’ї при ДТП, винуватцем якої є відповідач, складає 100 000 грн.

На думку суду позивачу ОСОБА_1, як потерпілій внаслідок завданих тілесних ушкоджень, було заподіяно моральну шкоду, на відшкодування якої вона має законне право відповідно до вимог ст. 23 ЦК України.

Моральна шкода, заподіяна позивачу, полягає, у завданню їй тілесних ушкоджень, що потягло за собою її фізичні та моральні страждання, що у свою чергу, викликало інші негативні наслідки, зокрема, порушення звичайних життєвих зв'язків та душевних переживань та спричинило порушення нормального укладу її життя.

Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно наданих позивачем пояснень, моральних страждань їй завдано не лише відповідачем. Значних переживань та стрес вона також отримала в наслідок повторного оперування у зв’язку з тим, що при наданні першої медичної допомоги накладання швів виконано неякісно. Однак в даному випадку вина відповідача відсутня. У посиланнях на той факт, що пошуки лікарні для лікування зуба, відмови клінік та невизначеність з операцією по імплантації, і як наслідок її в депресивний стан, завдали моральних страждань, до уваги судом не беруться, оскільки відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" в даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв'язок, та відповідно вина відповідача.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди - „...Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також

з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги обставини справи, характер діяння відповідача, ступінь моральних та психічних переживань позивача з приводу неправомірних дій відповідача, та вважає, що сума 10 000 грн. в повній мірі зможе компенсувати заподіяну позивачу моральну шкоду, що настала внаслідок отриманих тілесних ушкоджень у ДТП.

За даних обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову на відповідача.

Вирішуючи питання стягнення судового збору, суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені нею судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, в розмірі 176 грн. 20 коп.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачі просять стягнути із відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн, в підтвердження понесених вказаних витрат суду позивачем було надано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.91) ордер серія ПТ №063890 від 23.05.2018 року на надання правової допомоги ОСОБА_1 (а.с.92); угоду на представництво інтересів в цивільній справі ОСОБА_1 від 24.01.2017 року (а.с.93); ордер серія ПТ №063891 від 23.05.2018 року на надання правової допомоги ОСОБА_4 (а.с.94); угоду на представництво інтересів в цивільній справі ОСОБА_4 від 24.01.2017 року (а.с.95); розрахунок судових витрат. Разом з тим, позивачами не надано доказів прийняття робіт (акту здачі-прийняття наданих послуг), доказів понесення вказаних витрат (квитанції про сплату судових витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 12 000,00 грн) та розрахунок не дає змоги зрозуміти кому і на яку суму надано послуги.

Враховуючи зазначене, оскільки позивачами не надано належних та необхідних доказів понесення витрат на правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн., беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджено участь представника в розгляді справи протягом 2 годин, розмір витрат, що підлягає стягненню з відповідача в користь позивача становить, з урахуванням ст. 137 ЦПК України становить 2000 грн.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 23, 1166-1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди», п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Законом України «Про страхування», ст.ст. 9-13, 17, 81, 137, 141, 200, 235, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (м. Полтава, пр.-кт. Вавілова, 9/26, кв.240), ОСОБА_4 (м. Полтава, пр.-кт. Вавілова, 9/26, кв.240) до ОСОБА_5 (АДРЕСА_1), третя особа - Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" (04655, м. Київ, Кудрявський узвіз, 7) про стягнення матеріальної та моральної

шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_4 збитки на евакуацію та зберігання транспортного засобу «Шевроле Лачетті», д.н.з ВІ 4730 АР, в сумі 1570 (одна тисяча п'ятсот сімдесят грн.00 коп) грн.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 10 000 (десять тисяч грн. 00 коп) грн.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 витрати на оплату правничої допомоги, у розмірі 2000,00 (дві тисячі грн. 00 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 176,20 (сто сімдесят шість грн. 20 коп) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_10