Ухвала суду № 78165149, 16.11.2018, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 428/323/18

Провадження № 1-кп/419/180/2018

УХВАЛА

16 листопада 2018 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді – Мартинюка В.Б.,

суддів - Лободюка В.А., Іванової О.М.,

за участю: секретаря – Московченко О.В.,

прокурора – Ляшенка О.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисників – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42017130610000221 від 10.05.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новоайдарського районного суду Луганської області знаходиться кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 посилаючись на те, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також на те, що ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу та його продовження, не зменшились.

Обвинувачений та його захисники заперечували проти задоволення клопотання посилаючись на відсутність ризиків зазначених прокурором, наводячи відповідні аргументи, просили змінити запобіжний захід на інший, не пов'язаний з триманням під вартою, а у разі продовження дії запобіжного заходу зменшити розмір застави.

Вислухавши думку учасників, суд прийшов до наступних висновків.

Обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_1 надійшов до Новоайдарського районного суду Луганської області 09.02.2018 року.

23.02.2018 року у підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 23.04.2018 року із визначенням застави у розмірі 284 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 500 408 (п’ятсот тисяч чотириста вісім) гривень.

12.04.2018 року запобіжний захід було продовжено до 10.06.2018 року.

29.05.2018 року запобіжний захід було продовжено до 27.07.2018 року.

26.07.2018 року запобіжний захід було продовжено до 23.09.2018 року.

18.09.2018 року запобіжний захід було продовжено до 16.11.2018 року включно.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім цього, відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується тощо.

При розгляді питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України», згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення, що виключає можливість, в тому числі, і «автоматичного» продовження застосування такого запобіжного заходу.

У відповідності до п.п. 61, 62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Зокрема при продовженні строку тримання під вартою, суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням наведеного, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, ризики, які були враховані при обранні та продовжені запобіжного заходу, на даний час не змінилися та не зменшилися, зокрема ОСОБА_1 зважаючи на санкцію ч. 4 ст. 368 КК України, яка передбачає покарання у виді позбавленні волі на строк до 12 років, може переховуватись від суду з огляду на те, що останній проживає в районі наближеному до лінії розмежування з територією, яка тимчасово непідконтрольна органам влади України, неодноразово відвідував тимчасово окуповану територію, оскільки має там близьких родичів та зареєстрований у м. Донецьк, перебуваючи на роботі може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають значення для встановлення обставин справи, а також впливати на свідків, які ще не допитані судом, знайшли своє підтвердження. Крім цього з огляду на тяжкість інкримінованого ОСОБА_1 обвинувачення, необхідність проведення допитів великої кількості свідків та здійснення інших процесуальних дій, закінчити розгляд справи до 16.11.2018 року не вдалось, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Однак, суд вважає обґрунтованими посилання сторони захисту на те, що за час перебування обвинуваченого в слідчому ізоляторі його майновий стан значно погіршився, а тому враховуючи вимоги передбачені ч. 4 ст. 182 КПК України, відповідно до якої розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає за необхідне зменшити попередньо визначений розмір застави до 136 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Саме такий розмір застави, на думку суду, буде достатнім для гарантування виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. 182, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 16.11.2018 року до 14.01.2019 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 136 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 250 376 (двісті п’ятдесят тисяч триста сімдесят шість) гривень, яка повинна надійти на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (р/р 37317017002672, МФО 820172, код 26297948, ТУ ДСА України в Луганській області, банк одержувача – Держказначейська служба України в м. Києві).

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_1, що у будь-який момент він або інша особа – заставодавець, має право внести заставу у визначеному в ухвалі розмірі, після чого він звільняється з-під варти за відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання під вартою.

У разі звільнення ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави - покласти на нього на строк два місяці з моменту внесення застави, такі обов'язки:

- не відлучатися із міста Сєвєродонецьк Луганської області без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування зі потерпілим та свідками, іншими особами Головного управління Держгеокадастру у Луганській області з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до компетентних органів свій паспорт для виїзду за кордон.

У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення, є обов'язковою для виконання і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Мартинюк В.Б.

Судді: Лободюк В.А.

ОСОБА_4