Постанова № 78163938, 20.11.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/7334/18

Провадження № 3/359/2794/2018

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2018 м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією, за участі осіб, які притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника за договором адвоката ОСОБА_3, представника за довіреністю ОСОБА_4, адміністративний матеріал, що надійшов від Головного управління Національної поліції в Київській області Бориспільський відділ поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та АДРЕСА_1, паспорт серії ТТ №048223 виданий Печерським РУ ГУМВС Україна в м. Києві, 22.12.2014, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1, та

по відношенню до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, працюючого водієм-охоронцем в ТОВ «СБ БОГДАН», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії КО №836573, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2,-

в с т а н о в и в:

21.08.2018 о 19 год. 50 хв. в Київська область с. Гора вул. Київська, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем НОМЕР_3, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вулиці ОСОБА_5, не надала переваги в русі автомобілю НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі та скоїла з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1, порушила вимоги п. 16.11, п. 2.3 б) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Крім того, працівниками Бориспільського відділу поліції визнано, що вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок спільних дій обох її учасників, у зв’язку з чим останніми було складено протокол про адміністративне правопорушення від 21.08.2018 серії ОБ №118285 відносно іншого учасника – водія ОСОБА_2 Як вбачається з даного протоколу про адміністративне правопорушення, 21.08.2018 о 19 год. 50 хв. в Київська область с. Гора, водій ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_4 по вулиці М. Грушевського при виїзді на перехрестя з вулицею Київська, не надав переваги в русі автомобілю НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1, яка рухалася з правого боку по вулиці Київська та скоїв з нею зіткнення. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.12, п. 2.3 б) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, вину у вчиненому правопорушенні не визнала та пояснила, що 21.08.2018 о 19 год. 50 хв. вона, керуючи автомобілем НОМЕР_5, їхала по вулиці Київській від вулиці Центральна до вулиці Західної в селі Гора Київської області зі швидкістю руху 20-30 км/год. Перед перехрестям рівнозначних доріг, перед вулицею ОСОБА_5 вона зупинила швидкість автомобіля та впевнившись в тому, що з правої сторони з вулиці ОСОБА_5 транспортних засобів не було вона почала рух, як не зрозуміло звідки на великій швидкості руху приблизно 60-80 км/год., в її передню частину автомобіля в’їхав автомобіль НОМЕР_6. Удар був настільки сильний, що її автомобіль вилетів в кювет. Спроби уникнути даного ДТП зі сторони водія автомобіля НОМЕР_4 не було, оскільки на асфальті були відсутні сліди його гальмування. Це свідчить про те, що дане ДТП сталося не з її вини, оскільки вона не порушувала ПДР та рухалася з дозволеною швидкістю з додержанням ПДР, а внаслідок того, що саме водій автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_2, порушив правила дорожнього руху, так як на нерегульованому перехресті дороги не впевнився про відсутність поміхи справа, не зупинився. Таким чином, вона діяла відповідно до вимог ПДР. Крім того, зазначила, що на нерегульованому перехресті встановлений знак «Дати дорогу», є не законним та їй про це відомо, оскільки відсутні будь-які документи, які б свідчили про законне встановлення такого дорожнього знаку. Однак, водій автомобіля НОМЕР_6, даних вимог ПДР не виконав. Оскільки і вів себе в той день неадекватно. Вказане ДТП сталося у зв’язку з тим, що водій ОСОБА_2 порушив правила дорожнього руху, а саме, будучи неуважним під час руху, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, на перехресті рівнозначних доріг не надав її транспортному засобу переваги в русі, який наближався праворуч, внаслідок чого і сталася дана дорожньо-транспортна пригода. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд закрити справу про адміністративне правопорушення відносно неї, у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні представник за договором, особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3, надав наступні заперечення, а саме те що 21.08.2018 приблизно о 19 год. 50 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 на перехресті вулиць Київська та ОСОБА_5 у селі Гора Бориспільського району Київської області, що є дорогою перехрестям рівнозначних доріг. На місці ДТП інспектором поліції складено два протоколи про порушення правил дорожнього руху на обох учасників ДТП. Однак він категорично не погоджується з таким рішенням інспектора поліції, оскільки вважає, що вини у діях водія MERCEDES-BENZ GLE 350 D д.н.з. НОМЕР_7 ОСОБА_1 немає та нею не було порушено п. 16.11, п. 2.3 б) ПДР. Зазначив, що перехрестя вулиць Київська та ОСОБА_5 у селі Гора Бориспільського району Київської області однозначно є нерегульованим перехрестям, оскільки на відповідному перехресті відсутні будь-які встановлені у законний спосіб дорожні знаки пріоритету проїзду перехресть, а саме: дублюючі дорожні знаки «Дати дорогу», або «Головна дорога», що додатково підтверджується наявною в матеріалах справи відповіддю Гірської сільської ради від 05.09.2018 на адвокатський запит від 31.08.2018, згідно якої по вул. Київська та на перехресті вул. Київська та ОСОБА_5 Гірська сільська рада знаків ПДР не встановлювала і дозволів на встановлення не надавала. Наявні знаки на перехресті вулиць Київська та ОСОБА_5 є незаконними. Більше того відповідно до 2.1 ПДР, забороняється самовільно встановлювати, знімати, пошкоджувати чи закривати дорожні знаки, технічні засоби організації дорожнього руху (втручатись у їх роботу) та встановлювати пристрої, які можуть бути прийняті за знаки. Тобто самовільне встановлення дорожніх знаків є протизаконним, тобто таким, що не породжує жодних правових наслідків для учасників дорожнього руху. Таким чином, ОСОБА_1 чітко дотримувалася вимог вказаного п. 2.3 ПДР, оскільки згідно пояснень ОСОБА_1 вона заздалегідь знала, що знак встановлений на перехресті є незаконним, що встановлений без дотримання законної процедури, тобто встановлений самовільно, але не дивлячись на це перед перехрестям вона практично зупинила своє авто і почала оцінювати перехрестя на наявність автомобілів, що могли б рухатись по вул. ОСОБА_5. Після того, як водій ОСОБА_1 чітко переконалася, що руху автомобілів по вул. ОСОБА_5 з правої сторони немає, вона на невеличкій швидкості почала трішки рухатись вперед, щоб побачити наявність автомобілів по вул. ОСОБА_5 з лівої сторони, оскільки оглядовість дороги з лівої сторони перекривається бетонним забором приватного будинку. Після початку руху на повільній швидкості в передню ліву частину її автомобіля НОМЕР_3, на великій швидкості в’їхав автомобіль НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2 Водій ОСОБА_2 абсолютно не намагався та не міг уникнути зіткнення, оскільки рухався на великій швидкості, про що свідчить відсутність гальмівного шляху на дорозі.

Його пояснення та пояснення водія ОСОБА_1 підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які долучені ним безпосередньо до матеріалів справи через канцелярію суду. У даному ДТП наявна вина ОСОБА_2, який не виконав та недотримався вимог п. 2.3 б), п. 16.12 ПДР. Враховуючи вищевикладене, представник за договором просив суд закрити справу відносно ОСОБА_1, за ст. 124 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнути іншого учасника ДТП ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, інший учасник ДТП, вину у вчиненому правопорушенні не визнав та зазначив, що 21.08.2018 о 19 год. 50 хв. він, керуючи автомобілем НОМЕР_6, рухався по вулиці Грушевського в селі Гора Київської області з допустимою швидкістю руху, під’їжджаючи до перехрестя вулиці ОСОБА_5 та вулиці Київська, знаючи, що у нього напрямок руху є головна дорога та прямуючи по вулиці, на повороті, виїхавши на перехрестя, він звернув увагу на те, що з правої сторони дороги на великій швидкості прямує автомобіль НОМЕР_5, перед яким з правої сторони знаходився дорожній знак «Дати дорогу». У момент коли він побачив даний автомобіль, він зрозумів, що буде зіткнення, бо водій автомобіля НОМЕР_3, не надав йому переваги в русі, як того вимагав дорожній знак. Таким чином, дане ДТП відбулося у такий спосіб, як зазначено у протоколі про адміністративне порушення, складеного відносно водія ОСОБА_1, саме у зв’язку з порушенням останньої п. 16.11, п. 2.3 б) ПДР України, оскільки вона не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не реагувати на її зміну, рухалася по другорядній дорозі та наближаючись до даного перехрещення проїзних частин, не надала дорогу його автомобілю НОМЕР_4, якій рухався по головній дорозі, внаслідок чого допустила зіткнення з його автомобілем, що також призвело і до наслідків, які настали. Зазначив, що працівники патрульної поліції, у порушення вимог чинного законодавства, не з’ясувавши всіх обставин даного ДТП, склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно нього, лише на підставі пояснень водія ОСОБА_1, які суперечили дійсним обставинами справи. Він керувався правилами дорожнього руху та пріоритетом дорожнього знаку «Дати дорогу», який встановлений на вулиці, по якій рухалася на своєму автомобілі ОСОБА_1 та розраховував, що і інший учасник дорожнього руху буде діяти аналогічно, даних про те, що дорожній знак був встановлений з порушенням вимог чинного законодавства йому не було відомо, аж до вирішення даної справи в суді. На момент розгляду справи даний дорожній знак «Дати дорогу» взагалі прибрали звідти. Таким чином, він не порушував Правила дорожнього руху України, оскільки діяв відповідно до їх вимог. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 просив суд закрити справу відносно нього, у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні представник за довіреністю, особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 – ОСОБА_4, повністю підтримав пояснення ОСОБА_2 Також зазначив, що працівники патрульної поліції, у порушення вимог чинного законодавства, не з’ясувавши всіх обставин даного ДТП, склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 Так, твердження щодо порушення п. 2.3 б), п. 16.12 ПДР України з боку ОСОБА_2 є незаконним. Просив суд закрити справу відносно ОСОБА_2, у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Представник за довіреністю зазначив, що обидва учасники ДТП заперечують той факт, що вони рухалися з порушенням ПДР України на знак, який вимагає надати дорогу. Це зокрема вбачається і з наявних у справі відповідей сільської ради на запит адвоката про те, що цей знак там не мав бути розташованим і про те, що встановлення даного знака є не законним. Після даного ДТП зі слів ОСОБА_2 даний знак було зрізано.

У той же час, з урахуванням того, що обидва водії заперечують свою вину, а також того, що у справі наявні два протоколи, які протирічать один одному, заявив клопотання про направлення справи на експертне авто-технічне дослідження, у ході якого необхідно провести дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди з участю автомобілів учасників ДТП, оскільки без спеціальних знань неможливо встановити відповідність дій учасників дорожнього руху правилам дорожнього руху України. Крім того, представник за довіреністю заявив клопотання про виклик свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, які є працівниками поліції та ОСОБА_8, ОСОБА_9, які є жителями села Гора, які підійшли на місце пригоди під час складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя, встановивши обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників судового процесу, вивчивши пояснення, надані на місці ДТП, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що передбачені 251 КУпАП, прийшов до висновку про наявність в діях обох учасників ДТП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вини у скоєнні ними адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Разом з цим, суд, за наявності зазначених доказів, відмовив у клопотанні представника за довіреністю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_4, про призначення експертизи.

Суд відмовив у клопотанні представника за довіреністю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 про призначення експертизи, врахувавши наявні у матеріалах справи документи, а саме відповідь на запит, підписану головою Гірської сільської ради №2702-02-19-18 від 13.11.2018, про не встановлення та не надання дозволів на встановлення знаків ПДР та дослідженим проектом організації дорожнього руху, що стосується вул. Київська та перехрестя вул. Київська вул. Грушевська в с. Гора Бориспільського району Київської області, яка не викликає у суду чи учасників судового процесу, сумнівів та законності даної відповіді.

Разом з цим, частково задоволене клопотання представника за довіреністю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_4 про виклик свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ним було знято у судовому засіданні.

Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.

Диспозиція статті 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 2.3 ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

У п. 16.11 ПДР України закріплено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Разом з тим, у порушення вимог п. 16.11, п. 2.3 б) ПДР України, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем НОМЕР_3, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вулиці ОСОБА_5, не надала переваги в русі автомобілю НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі, та скоїла з ним зіткнення, внаслідок чого і відбулась дорожньо-транспортна пригода.

Так, з дослідженої схеми місця ДТП, яка була складена безпосередньо на місці ДТП в присутності двох водіїв, підписана ними без зауважень або доповнень, а тому вважається такою, що відповідає фактичним обставинам події, вбачається, що на ній зображена ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме нерегульоване перехрестя вул. Київська та вул. Грушевського в с. Гора Бориспільського району Київської області. Так, місце ДТП являє собою дорогу, перехрестя нерівнозначних доріг. Зіткнення відбулося на нерегульованому перехресті, а саме перед перехрестям нерівнозначних доріг, перед вулицею ОСОБА_5, водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_1 рухаючись по другорядній дорозі, не надала дорогу автомобілю НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2, який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі. Водій ОСОБА_2 керувався мотивом пріоритету головної дороги руху, згідно встановленого дорожнього знаку 2.1 ПДР «Дати дорогу». Також, схеми місця ДТП та фотоілюстрація автомобілів фіксує розташування транспортних засобів після зіткнення, напрямки руху автомобілів.

Крім того, суддя звертає увагу, що у своїх поясненнях, наданих як на місці ДТП, так і в судовому засіданні, правопорушницею ОСОБА_1 та заперечень її представника за договором адвоката ОСОБА_3, вбачається, що водій ОСОБА_1 керувала автомобілем НОМЕР_3, по вулиці Київській від вулиці Центральна до вулиці Західної в селі Гора Київської області зі швидкістю руху 20-30 км/год. Ними стверджено, що водій ОСОБА_1 наближалася саме до перехрестя рівнозначних доріг, при цьому ОСОБА_1 бачила та знає про встановлений знак 2.1 ПДР «Дати дорогу», зовні виготовлений з світлоповертальною поверхнею з внутрішнім освітленням, знак не був закритий деревами чи будь-якими іншими перешкодами, які унеможливлювали б їй вільний огляд, що відображено на фотоілюстрації (а.с.40), не надала переваги в русі водію ОСОБА_2, який керував автомобілем НОМЕР_4 та рухався по головній дорозі вулиці Грушевського с. Гора Бориспільського району Київської області, згідно знаку 2.1 ПДР «Дати дорогу», яким керувався водій ОСОБА_2, а саме п. 1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила, була не уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагувати на її зміну, чим порушено п. 2.3 б), п. 16.11 ПДР України.

Таким чином, встановлений механізм ДТП, умови дорожньої обстановки, в якій вона відбулася, розміщення транспортних засобів на дорозі ДТП, характер та локалізація пошкоджень на автомобілях, напрямок руху автомобілів, а також характер дій обох учасників пригоди, вказує на те, що водій автомобіля НОМЕР_5, ОСОБА_1, рухаючись в Київська область с. Гора вул. Київська, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вулиці ОСОБА_5, не надала переваги в русі автомобілю НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі та скоїла з ним зіткнення, у зв’язку з чим і відбулося ДТП. Це також у повній мірі узгоджується з показаннями іншого учасника ДТП ОСОБА_2, який керувався встановленим знаком 2.1 «Дати дорогу» водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під’їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, із даними схеми з місця пригоди, з даними фотокарток ДТП.

Отже, оцінюючи дані докази в сукупності суддя приходить до висновку, що вони є послідовними, доповнюють один одного з достатнім взаємним зв'язком між собою та свідчить про те, що подія дорожньо-транспортної пригоди відбулася саме у такий спосіб, як це вказано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №118284 від 21.08.2018.

Щодо протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №118285 від 21.08.2018 року, складеного відносно іншого учасника ДТП - водія ОСОБА_2, то суддя приходить до висновку, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, також знайшла своє підтвердження та склад даного адміністративного правопорушення, судом встановлений, виходячи із наступного.

Так, протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №118285 від 21.08.2018, складений відносно ОСОБА_2, за ст. 124 КУпАП з підстав порушення останнім п. 16.12, п. 2.3 б) ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Згідно пункту 16.12 ПДР вбачається, що на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.

Розділ 33 ПДР зазначає визначення дорожні знаки - це засоби організації дорожнього руху, які представляють собою стандартизовані графічні малюнки, що передають певні повідомлення учасникам дорожнього руху.

Разом з цим, п. 8.12 ПДР України встановлює заборону самовільно встановлювати, знімати, пошкоджувати чи закривати дорожні знаки, технічні засоби організації дорожнього руху (втручатись у їх роботу), розташовувати плакати, афіші, рекламні носії та встановлювати пристрої, які можуть бути прийняті за знаки та інші пристрої регулювання дорожнього руху або можуть погіршити їх видимість чи ефективність, осліпити учасників дорожнього руху, відволікти їхню увагу і поставити під загрозу безпеку дорожнього руху.

Таким чином, дозвіл на встановлення будь-якого знаку дорожнього руху, в даному випадку знаку 2.1 ПДР «Дати дорогу» з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, економічних та сприятливих умов руху транспортних засобів та пішоходів у селищі, керуючись ст.17, 19 Закону України «Про автомобільні дороги», ст.6 Закону України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 за №1306, ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні, загальні технічні умови, правила застосування», затверджені наказом Держстандарту України від 03.06.2002 №36, ст.26, 30, 73, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет селищної ради, не надавав.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи про адміністративне правопорушення документів, відповідь №2702-02-19-18 від 13.11.2018 на запит адвоката ОСОБА_3 від 05.11.2018, щодо розташування знаків дорожнього руху, які регулюють ПДР на вулицях в селі Гора, а саме вулиці Київська та на перехресті вулиці Київська-Грушевського, Гірська сільська рада знаків ПДР не встановлювала і дозволів на встановлення не надавала. Знаки ПДР на вулиці Київська та на перехресті вулиці Київська-Грушевського, були встановлені самовільно тому вважаються незаконними (а.с.86), що підтверджується копією проекту організації дорожнього руху, що стосується вул. Київська та на перехресті вулиці Київська-Грушевського (а.с.87-89).

Отже, загальні положення закріпили ряд обов’язків учасників дорожнього руху, які неухильно повинні бути дотриманні п. 1.1 ПДР правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Пункт 1.3 ПДР зобов’язує учасники дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

При цьому водій ОСОБА_2, рухався на автомобілі НОМЕР_4 по вулиці Грушевського в селі Гора Київської області з невстановленою швидкістю руху при виїзді на перехрестя з вулицею Київська, не надав переваги в русі автомобілю НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1, яка рухалася з правого боку по вулиці Київська та скоїв з нею зіткнення. В момент, коли він побачив автомобіль НОМЕР_3, він зрозумів, що буде зіткнення його автомобіля НОМЕР_4, НОМЕР_8, не вживши необхідні заходи безпеки, а саме гальмування автомобіля до повної зупинки. Дане твердження не спростовується ОСОБА_2 та підтверджується наявними у справі документами. Відсутність на асфальті слідів гальмування, дає підстави суду встановити, що дозволена швидкість руху водія ОСОБА_2 у населених пунктах не більше 50 км/год. (нові зміни з 01.01.2018), не дотримана.

Таким чином, з’ясуванням умов дорожньої обстановки, а саме відомостей, які зафіксовані в схемі місця ДТП, дій обох водіїв, установлено, що ОСОБА_2 не виконав вимог п. 2.3 б) ПДР, оскільки надані ним пояснення, що саме під’їжджаючи до перехрестя та заздалегідь знаючи, що в нього головна дорога, вже виїхавши на перехрестя (без зупинки перед ним), водій ОСОБА_2 помітив, що по вулиці Київська на величезній швидкості рухається автомобіль MERCEDES-BENZ GLE350D. Водій ОСОБА_2 зрозумів, що зіткнення не уникнути, не зреагував на зміну обстановки, наслідком якого став причино-наслідковий зв’язку у виді пошкодження транспортних засобів з завданням їм матеріальних збитків.

Матеріали справи не містять документів (доказів), які б свідчили про те, що водій ОСОБА_2, рухаючись по вул. ОСОБА_5 та під’їжджаючи до перехрестя з вул. Київська, міг зробити однозначний висновок, що він знаходиться на головній дорозі. По вулиці ОСОБА_5 в напрямку руху до перехрестя з вулицею Київська, відсутні будь-які дорожні знаки пріоритету, які б дозволяли зробити однозначний висновок про те, що вулиця ОСОБА_5 є головною по відношенню до вулиці Київська. Механізм пошкодження автомобіля MERCEDES-BENZ GLE350D в лівій передній частині, свідчить про боковий удар в передню ліву частину, а фотоматеріали дають зрозуміти, що фактично збита була передня частина автомобіля MERCEDES-BENZ GLE350D в районі передньої лівої блок-фари.

Крім того, у своїх поясненнях, наданих як на місці ДТП, так і в судовому засіданні, ОСОБА_2 не заперечував того факту, що він мав пріоритет дорожнього знаку, оскільки вказував на рух його автомобіля по головній дорозі та наміру бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, у нього не було. Тому, водій ОСОБА_2 порушив вимог п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України. Разом з цим, презумпція знання законодавства, кожен вважається таким, що знає закони. Правова основа презумпції знання законодавства - обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Цей обов'язок закріплений в частині 1 статті 68 Конституції України. Обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання.

З огляду на встановлений механізм ДТП, умови дорожньої обстановки, в якій вона відбулася, розміщення транспортних засобів на дорозі ДТП, характер та локалізація пошкоджень на транспортних засобах, напрямок руху автомобілів, їх місця зіткнення, характеру розташування транспортних засобів відносно один одного, їх габаритних характеристик, а також характер дій обох учасників пригоди, суддя приходить до висновку, що водій автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_2 рухався по вулиці ОСОБА_5 при виїзді на перехрестя з вулицею Київська, не надав переваги в русі автомобілю НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1, яка рухалася з правого боку по вулиці Київська та скоїв з нею зіткнення, у зв’язку з чим він порушив вимоги п. 16.12, п. 2.3 б) ПДР, наслідком яких відбулося ДТП.

Отже, оцінюючи дані докази в сукупності суддя приходить до висновку, що вони є послідовними, доповнюють один одного з достатнім взаємним зв'язком між собою, та свідчить про те, що подія дорожньо-транспортної пригоди відбулась саме у такий спосіб, як це вказано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №118285 від 21.08.2018.

Так, незважаючи на не визнання своєї вини особами, які притягується до адміністративної відповідальності, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 порушила п. 16.11, п. 2.3 б) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. ОСОБА_2, порушив п. 16.12, п. 2.3 б) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Вина правопорушників у вчиненні даного правопорушення підтверджується, дослідженими в судовому засіданні, письмовими доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №118284 від 21.08.2018, протоколом серії ОБ №118285 від 21.08.2018, схемою місця ДТП, яке сталося 21.08.2018 в с. Гора Київської області на перехресті вул. Київська та вул. Грушевська, на якій зафіксовано дійсні обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участі водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2, письмовими поясненнями учасників ДТП, наданими на місці скоєння дорожньо-транспортної пригоди, фотоілюстрацією, на яких зображені автомобілі після ДТП (інформація отримана при дослідженні даних фотографій щодо механічних пошкоджень та розташування автомобілів на дорозі узгоджується з розташуванням та механічними пошкодженнями транспортних засобів, зазначеними на схемі ДТП, додатку до протоколу про адміністративне правопорушення та поясненнями учасників ДТП), а також поясненнями учасників ДТП, наданими ними безпосередньо у судовому засіданні. Запитами адвоката та відповідями на них (відповідь голови Гірської сільської ради ОСОБА_10 та додатку до неї у виді копіє проекту організації дорожнього руху, що стосується вулиці Київська та перехрестя вулиці Київська – вулиці ОСОБА_5). Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, локалізація і характер пошкоджень транспортних засобів вказують на вину обох учасників ДТП водія ОСОБА_1 та водія ОСОБА_2, у порушенні вищезазначених вимог ПДР України.

Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного в діях обох учасників ДТП водія ОСОБА_1 та водія ОСОБА_2, вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме, порушення останніми Правил дорожнього руху України, у зв’язку з чим відбулась дорожньо-транспортна пригода, та вказані дії призвели до пошкодження транспортних засобів з матеріальними збитками.

Таким чином, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя приходить до висновку, що вина обох учасників ДТП водія ОСОБА_1 та водія ОСОБА_2, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена повністю.

Своїми діями, які виразились у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, водій ОСОБА_1 та водій ОСОБА_2, вчинили адміністративне правопорушення, ознаки якого передбачені ст. 124 КУпАП.

При цьому, невизнання обома учасниками ДТП водієм ОСОБА_1 та водієм ОСОБА_2, своєї вини у вчиненні правопорушення, суддя оцінює критично та вважає це способом захисту від складених відносно них адміністративного протоколу, з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, так як їх показання в цій частині повністю спростовуються дослідженими судом доказами, які не викликають сумнів у суду та підтверджують їх вину та не відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом’якшують чи обтяжують правопорушення судом не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Зважаючи на викладене, з урахуванням матеріалів справи, осіб правопорушників, ступеня їх вини, обставин та характеру вчиненого правопорушення, його наслідків, відсутності обтяжуючих відповідальність обставин, а також те, що тяжких наслідків не настало, суддя дійшов до висновку, що до правопорушниці ОСОБА_1 доцільно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. 00 коп. та до правопорушника ОСОБА_2, доцільно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушників на яких накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 23, 33, 40-1, ст. 124, 245, 251, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Визнати винною ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ТТ №048223 виданий Печерським РУ ГУМВС Україна в м. Києві, 22.12.2014, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1, у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп., які слід стягнути на користь Держави України (одержувач: Київська область/м. Київ, ЄДРПОУ: 37955989, МФО: 899998, КБК: 21081300, р/р 31118149010001).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ТТ №048223 виданий Печерським РУ ГУМВС Україна в м. Києві, 22.12.2014, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1, на користь державного бюджету України (отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206010004, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

Визнати винним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії КО №836573, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2, у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп., що слід стягнути на користь Держави України (одержувач: Київська область/м. Київ, ЄДРПОУ: 37955989, МФО: 899998, КБК: 21081300, р/р 31118149010001).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії КО №836573, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2, на користь державного бюджету України (отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206010004, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред’явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя: Ю.В. Кабанячий

Постанова суду набрала законної сили ____.