Ухвала суду № 78158571, 28.11.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 листопада 2018 року м. Чернігів Справа № КДМ/620/226/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря Гайдука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові без фіксації судового процесу, в порядку ч.4 ст. 229 КАС України подання Головного державного виконавця Бобровицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса від 30.12.2016 № 2056,

У С Т А Н О В И В:

Головний державний виконавець Бобровицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області 20.11.2018 звернувся до суду із поданням про заміну сторони виконавчого провадження, в якому просить замінити стягувача у виконавчому провадженні №53444094 з примусового виконання виконавчого напису №2056, вчиненого 30.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 31 799,06 грн. із Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «РАНТЬЄ», код ЄДРПОУ 39288002 на Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», код ЄДРПОУ 39691431, адреса реєстрації: 01001, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23-б.

Представник заявника в судове засідання не прибув, просив розглядати подання без його участі.

Представники ТОВ «Рантьє», ТОВ «Нью Файненс Сервіс» та боржник в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду подання повідомлені належним чином.

Відповідно до частини другої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

За наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути подання без участі сторін.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Бобровицькому районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перебуває виконавче провадження №53444094 з примусового виконання виконавчого напису №2056, вчиненого 30.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., про задоволення вимог стягувача, - ТОВ «Факторингова компанія «РАНТЬЄ» шляхом стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 31 799,06 грн. (а.с. 4).

Постановою головного державного виконавця від 02.03.2017 відкрито виконавче провадження (а.с. 5). Утримання проводяться з доходів боржника. Залишок нестягнутої суми за виконавчим документом складає 16 522,44 грн.

16.10.2018 до відділу виконавчої служби надійшла письмова заява стягувача про заміну сторони виконавчого провадження з ТОВ «Факторингова компанія «РАНТЬЄ» на ТОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» у зв'язку з тим, що 28.02.2017 між ТОВ «Фінансова компанія «СЕРЕТ», яке 29.06.2017 змінило найменування та ТОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», та ТОВ «Факторингова компанія «РАНТЬЄ» укладено договір факторингу №28/02-1, згідно з умовами якого ТОВ «Факторингова компанія «РАНТЬЄ» відступило (передало у власність) новому кредитору з 28.02.2017, а новий кредитор відповідно до Договору факторингу та чинного законодавства набув право грошової вимоги за кредитним договором №Л01.188.37611 від 24.07.2015 (а.с. 6-9).

У зв'язку з наведеним, Головний державний виконавець Бобровицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області звернувся до суду з відповідним поданням.

Вирішуючи вказане подання по суті суд враховує таке.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 87 Закону України від 02.09.1993 №3425-ХІІ «Про нотаріат», встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (стаття 90 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно із статтею 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу пункту 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (частина перша статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Згідно із частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, з огляду на що припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться у відповідності до вимог статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що заміна сторони виконавчого провадження є можливою лише у випадку вибуття однієї із сторін виконавчого провадження. При цьому, під час розгляду вказаного питання підлягають дослідженню докази, які підтверджують факт вибуття сторони виконавчого провадження, а також підстави для правонаступництва відповідної особи, що є можливим лише з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Суд наголошує, що правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження: з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Згідно постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13.12.2010 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» зазначено, що відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Тому, суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

З урахуванням того, що чинним законодавством не встановлено іншого порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, ухвалених (вчинених) під час примусового виконання виконавчих написів нотаріуса, такі справи теж належать до юрисдикції адміністративних судів.

Пункт 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, визначених у статті 7 Закону про виконавче провадження, мають право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого згідно із вимогами ЦПК, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина четверта статті 82 Закону про виконавче провадження). Не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі й під час виконання виконавчих написів нотаріуса. Такі скарги подаються до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина п'ята статті 82 Закону про виконавче провадження).

Враховуючи вищенаведені вимоги нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що подання про заміну сторони виконавчого провадження має бути задоволене.

Керуючись статтями 241, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Подання головного державного виконавця Бобровицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області - задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні №53444094 з примусового виконання виконавчого напису №2056, вчиненого 30.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, АДРЕСА_1 31 799 (тридцять одна тисяча сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 06 коп. із Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «РАНТЬЄ» (код ЄДРПОУ 39288002) на Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39691431, адреса реєстрації: 01001, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23б).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна