Ухвала суду № 78157987, 27.11.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 листопада 2018 р.

м. Херсон

Справа № 540/2386/18

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Херсонського обласного військового комісаріату до Херсонської міської ради про скасування запису про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

22 листопада 2018 року Херсонський обласний військовий комісаріат (надалі - позивач, ХОВК) звернувся до суду з позовом до Херсонської міської ради (надалі - відповідач, Херсонська міська рада), у якому просить:

- скасувати запис № 1 499 120 0000 005928 про включення відомостей про Херсонський обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ - 08196988) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, внесений 03.05.2006 року державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого комітету Херсонської міської ради.

- зобов'язати Херсонську міську раду вчинити дії щодо виключення запису № 1 499 120 0000 005928 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про включення відомостей про Херсонський обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ - 08196988), внесеного 03.05.2006 року державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого комітету Херсонської міської ради.

При цьому, у змісті позовної заяви Херсонським обласним військовим комісаріатом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви строком на один місяць, вмотивоване тим, що його фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і видатки на сплату судового збору не були передбачені кошторисом утримання комісаріату.

Надаючи правову оцінку даному клопотанню Херсонського обласного військового комісаріату, суддя вказує про наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрат складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України " Про судовий збір " від 08.07.2011 року № 3674-VI.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, які кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 133 КАС України, встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Таким чином, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони позивача від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, з врахуванням майнового стану заявника, проте таке право може бути реалізовано судом виключно відносно позивача - фізичної особи.

Натомість, приписами Закону України " Про судовий збір " та КАС України не передбачена можливість відстрочення сплати судового збору для позивача - юридичної особи, що позбавляє суд можливості задовольнити клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Щодо сплати судового збору, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1762 гривень.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивачем як юридичною особою заявлено вимогу щодо скасування запису про державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та зобов'язання вчинити певні дії, що є вимогою немайнового характеру.

Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір у сумі 1762,00 грн. та надати суду документ про його сплату.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідачем у адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, однією з позовних вимог є скасування запису № 14991200000005928 від 03.05.2006 р., вчиненого державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого комітету Херсонської міської ради.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 р. № 755-ІV.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 цього Закону державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус.

Систему органів у сфері державної реєстрації становлять Міністерство юстиції України та інші суб'єкти державної реєстрації. (ст. 5 цього Закону).

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону суб'єктами державної реєстрації, серед іншого, є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси, акредитовані суб'єкти - у разі державної реєстрації інших юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ст. 34 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Таким чином, звертаючись до суду з вимогою про скасування запису державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого комітету Херсонської міської ради, належним відповідачем має бути державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого комітету Херсонської міської ради або виконавчий комітет Херсонської міської ради, як суб'єкт державної реєстрації.

З огляду на викладене, позивач повинен визначитися з належним відповідачем у даній справі.

Крім того, відповідно до ст. 171 КАС України суддя, після одержання позовної заяви, з'ясовує, серед іншого, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст. 122 КАС України).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить скасувати запис про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1 499 120 0000 005928 від 03.05.2006 р.

Отже, на дату звернення до суду з вказаним позовом 22.11.2018 р. позивачем пропущено строк звернення до суду майже на 12 років.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Отже, позивач зобов'язаний надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

З огляду на вказані обставини, суд встановив, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме:

- надати документ про сплату судового збору в сумі 1 762,00 грн.;

- визначитися з переліком відповідачів у даній справі;

- надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суд -

ухвалив:

У задоволенні клопотання Херсонського обласного військового комісаріату про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/2386/18 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Дубровна В.А.