Рішення № 78157894, 28.11.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 р. № 814/1508/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, вул. Миру, 1, с. Петропавлівка, Доманівський район, Миколаївська область, 56435

до відповідачів:1: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 2: державного інспектора головного спеціального відділу контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_2, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034

про:визнання протиправним та скасування припису від 12.06.2018 № 221-ДК/0120Пр/03/01/-18,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі – відповідач 1) про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень земельного законодавства від 12.06.2018 р. № 221-ДК/0120Пр/03/01/-18.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Фрунзенської сільської ради Доманівського району Миколаївської області від 24.03.1998 р. йому було надано в оренду земельні ділянки площею 25 га і 4,6 га строком до двадцяти років. Договір оренди укладено лише 20.03.2000 р., після виготовлення необхідної документації. У тексті договору вказано, що оренда діє 20 років, з 24.03.1998 р. по 24.03.2018 р. Позивач вважає, що земельна ділянка загальною площею 29,6 га перебуває в його користуванні протягом 20 років, тобто до 24.03.2020 р., а відтак, використовується правомірно. Оскаржуваний припис вважає втручанням державного органу в право на мирне володіння майном.

За клопотанням відповідача 1 суд ухвалою від 24.07.2018 р. залучив до участі у справі в якості другого відповідача державного інспектора головного спеціального відділу контролю за використанням та охороною земель в Арбузинському, Доманівському районах та м. Южноукраїнську управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_2 (далі – відповідач 2).

14.09.2018 р. відповідачем 2 подано відзив на позов, згідно з яким він вважає, що дія договору оренди земельної ділянки закінчилася 24.03.2018 р., оскільки зазначено конкретні дати початку та закінчення дії договору. Виїздом на місце державним інспектором у присутності представника позивача встановлено, що земельна ділянка площею 29,6 га використовується позивачем без правовстановлюючих документів. Вважає, що оскаржуваний припис складено з дотриманням вимог чинного законодавства.

17.09.2018 р. відповідачем 1 також подано відзив на позов, який аналогічний відзиву відповідача 2.

Заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Рішенням Фрунзенської сільської ради Доманівського району Миколаївської області від 24.03.1998 р. № 9 надано згоду надати позивачу в тимчасове користування (у тому числі, на умовах оренди) земельну ділянку площею 29,6 га для сільськогосподарського використання.

Посвідчений нотаріально договір оренди земельної ділянки укладено між позивачем та сільською радою 20.03.2000 р.

Згідно з п. 2.1 вказаного договору земельну ділянку передано орендарю на термін 20 років, з 24.03.1998 р. по 24.03.2018 р. Акт прийому передачі сторони договору не підписували, оскільки така вимога в законодавстві, що діяло на той час, була відсутня.

12.06.2018 р. відповідачем 2 у присутності представника позивача проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства та встановлено, що земельна ділянка площею 29,6 га в межах території Доманівської селищної ради використовується позивачем без правовстановлюючих документів. За результатами перевірки складено акт перевірки та акт обстеження земельної ділянки.

12.06.2018 р. відповідачем 2 також складено припис № 221-ДК/0120Пр/03/01/-18, яким позивача зобов’язано усунути в 30-денний термін порушення земельного законодавства, а саме: повернути земельну ділянку в розпорядження держави або пред’явити правовстановлюючі документи на неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даній справі відповідачами не доведено факт використання позивачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Так, позивач ще в лютому 2018 р. звертався до відповідача 1 з заявою про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Листом від 20.03.2018 р. відповідач 1 відмовив у наданні згоди, посилаючись на розбіжності в поданих документах щодо місця розташування та цільового призначення земельної ділянки. Таким чином, позивач своєчасно звернувся до відповідача 1 для вирішення питання щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, тобто оформлення документів тривало. До того ж позивач надав докази своєчасної сплати орендної плати в 2018 р.

Крім того, обраний відповідачами спосіб захисту інтересів держави від порушення земельного законодавства (припис повернути земельну ділянку в розпорядження держави) суд вважає, таким, що порушує право позивача на мирне володіння майном, яке захищається ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В акті перевірки відображено, що станом на 12.06.2018 р. на земельній ділянці, яку використовує позивач, посіяно ячмінь і соняшник. Згідно з наданою позивачем технологічною картою, збирання врожаю соняшнику було заплановане на вересень 2018 р. Відтак, повернення земельної ділянки в розпорядження держави у термін, вказаний в оскаржуваному приписі, призвело б до позбавлення позивача права власності на врожай.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.01.2000 р. у справі "Beyeler проти Італії" зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи.

У даному випадку, суд вважає не дотриманим баланс між правами позивача на володіння своїм майном (врожаєм) та інтересами держави в частині звільнення земельної ділянки, яка використовується без правовстановлюючих документів. При винесенні оскаржуваного припису відповідачем 2 не враховано повний цикл вирощування зернових, недотримання якого неминуче призведе до втрати позивачем заробітку. До того ж, суд зазначає, що перевіркою не встановлено використання позивачем земельної ділянки не за призначенням, погіршення її властивостей або інших фактів, які б свідчили про зниження вартості земельної ділянки чи втрату нею своїх корисних властивостей.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та належать задоволенню.

Доводи ж позивача про чинність договору оренди землі до 24.03.2020 р. суд вважає хибними, оскільки чіткі дати початку та закінчення його дії визначені договором, а, отже, узгоджені сторонами угоди.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 704,80 грн. Вказана сума підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача 1 як розпорядника бюджетних коштів.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (вул. Миру, 1, с. Петропавлівка, Доманівський район, Миколаївська область, 56435, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) та державного інспектора головного спеціального відділу контролю за використанням та охороною земель в Арбузинському, Доманівському районах та м. Южноукраїнську управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_2 (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034) про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень земельного законодавства від 12.06.2018 р. № 221-ДК/0120Пр/03/01/-18 – задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис державного інспектора головного спеціального відділу контролю за використанням та охороною земель в Арбузинському, Доманівському районах та м. Южноукраїнську управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_2 про усунення порушень земельного законодавства від 12.06.2018 р. № 221-ДК/0120Пр/03/01/-18.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) судовий збір у сумі 704,80 грн (сімсот чотири грн 80 коп.) на користь ОСОБА_1 (вул. Миру, 1, с. Петропавлівка, Доманівський район, Миколаївська область, 56435, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П’ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 28.11.2018 р.

Суддя Н. В. Лісовська