Рішення № 78157600, 02.11.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/4352/18

пр.. 2/336/2400/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

02 листопада 2018 р м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Голубковій М.А,, при секретарі Когут С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області та ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що

Позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1. Вказану частку квартири позивач вирішив подарувати своєму сину.

Проте, як з’ясувалося, розпорядитися вказаною квартирою він не може, оскільки цьому перешкоджають арешти, накладені Шевченківським відділом державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (надалі за текстом - відповідач, Шевченківський ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області). Вказані арешти були накладені в рамках виконавчих проваджень, які вже завершені, а самі матеріали виконавчого провадження були передані до архіву та в подальшому знищені, у зв’язку із закінченням строку їх зберігання, що підтверджується листом відповідача від 03.07.2018 р. за № 25091/11 та витягу з АСВП

Посилаючись на те, що наявність вказаних арештів перешкоджають позивачу розпорядитися своєю власністю, а також у зв’язку з тим, що в іншому позасудовому порядку позивач не має можливості відновити свої порушені права, просить суд зняти арешти з квартири АДРЕСА_1, накладені відповідними постановами державних виконавців.

В судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав та зазначив, що наявність вказаних арештів є необґрунтованою оскільки виконавчі провадження завершені та знищені і жодного примусового виконання в їх рамках не може бути.

Відповідачі до судового засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином про, що у матеріалах справи наявні відповідні поштові повідомлення.

У відповідності до ч.4 ст.223 ЦПК України, враховуючи думку представника позивача та дотримання вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, а саме ухвалює розглядати справу в заочному порядку.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв’язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Так, судом встановлено, що відповідно листа відповідача від 03.07.2018 р. за № 25091/11 та витягу з АСВП (епеїфозділ). 30.10.2009 р. Шевченківським ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-4045/09/0870, виданого 30.09.2009 р. Запорізьким окружним адміністративним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДПІ в Шевченківському районі податкового боргу у розмірі 586,40 грн.

01.06.2010 р. державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_5 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 500/11, 15744314 від 01.06.2010 р. в межах суми боргу 586,40 грн. 25.06.2010 р. державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_5 було винесено постанову про закінчення виконавчого

провадження відповідно до п. 10. ч. 1. ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час винесення постанови), у зв’язку із направленням виконавчого листа за належністю до іншого ВДВС (Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області).

З листа Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області від 14.05.2018 р. за № 18769/9-16.3-34 вбачається, що вказаний виконавчий лист до Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області не надходив.

15.03.2011 р. Шевченківським ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого Наказу № 2-Н-70/09 , виданого 02.03.2010 р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 9378,76 грн. та винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 25503706 від 16.03.2011 р. в межах суми боргу 9378,76 грн.

29.07.2011 р. державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_6 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до п. 2. ч. 1. ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час винесення постанови), у зв’язку із відсутністю у боржника майна.

16.02.2012 р. Шевченківський ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-432, виданого 02.06.2011 р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ОСОБА_7 та кредит» у розмірі 776430,56 грн.

Цього ж дня державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_8 було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП 36323646 від 31.01.2013 р.

19.11.2012 р. державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_8 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 10. ч. 1. ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час винесення постанови), у зв’язку із направленням виконавчого листа за належністю до іншого ВДВС (Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області).

З листа Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області від 14.05.2018 р. за № 18769/9-16.3-34 вбачається, що вказаний виконавчий лист неодноразово надходив до Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області, проте у відкритті виконавчого провадження за вказаним виконавчим документом було відмовлено.

31.01.2013 р. Шевченківський ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області було повторно відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-432 виданого 02.06.2011 р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ОСОБА_7 та кредит» у розмірі 776430,56 грн.

Цього ж дня державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у щ Запорізькій області ОСОБА_8 було винесено про арешт майна боржника та оголошеннями заборони на його відчуження ВП 36323646 від 31.01.2013 р.

19.04.2013 р. державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ ^ І Запорізькій області ОСОБА_8 було винесено постанову про закінчення виконавчого^ провадження відповідно до п. 10. ч. 1. ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в І редакції на час винесення постанови), у зв’язку із направленням виконавчого листа за належністю!» до іншого ВДВС (Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області).

З листа Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області від 14.05.2018 р. за № 18769/9-16.3-34 вбачається, що вказаний виконавчий лист неодноразово надходив до Комунарського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області та 25.11.2016 р. державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 5. ч. 1. ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Проте на час звернення позивача до суду виконавчі провадження за вказаними виконавчими документами завершені та самі документи за вказаними виконавчими провадженнями знищені, у зв’язку із закінченням строку їх зберігання.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України).

У відповідності зі ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Так, Вищий господарський суд України, 05 жовтня 2016 року по справі № 906/1291/13 прийняв постанову якою залишив в силі рішення судів нижчих інстанцій, які визнали незаконною бездіяльність органів ВДВС щодо відмови знімати арешт з майна після повернення виконавчого документу та зобов'язали зняти арешт. По тій справі, ВГСУ вказав, що: колегія суддів Вищого господарського суду України вважає вірними висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що положення Інструкції з організації примусового виконання рішень не суперечать cm. ст. 47, 60 Закону України "Про виконавче провадження" і не забороняють органу державної виконавчої служби зняти арешт з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа саме стягувачу.

Також вказано, що відсутність норми закону яка б прямо зобов'язувала державного виконавця зняти арешт з майна боржника при поверненні виконавчого документа стягувачу на підставі ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", не спростовує того факту, що існуюча заборона на стягнення коштів з боржника виключає здійснення виконавчого провадження шляхом примусового виконання рішення органами виконавчої служби, в результаті чого накладення арешту на майно боржника, як засіб забезпечення реального виконання рішення, втрачає свою правову сутність, є необгрунтованим та таким. що порушує права боржника.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про необхідність зняття арешту накладеного на нерухоме майно, наявність якого, перешкоджає позивачу захистити свої майнові права в позасудовий спосіб, що зумовлює задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.16,319,321,391 ЦПК України , ст.ст. 15, 16, 316- 317, 319, 321,391, 1261,ЦК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Зняти арешт з нерухомого майна в межах суми боргу 586,40 гри. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), накладений постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_5 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 500/11, 15744314 від 01.06.2010 р.

Зняти арешт з нерухомого майна в межах суми боргу 9378,76 гри. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), накладений постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_9 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 25503706 від 16.03.2011 р.

Зняти арешт з всього нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), накладений постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_8 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 31284359 від 16.02.2012 р.

Зняти арешт з всього нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП 27068 Г2570), накладений постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_8

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Голубкова М.А.