Рішення № 78157299, 12.11.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6041/18

Категорія 46

2/295/2087/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі : головуючого судді Лєдньова Д.М.

при секретарі Зубрицькій Т.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської міської ради до ОСОБА_1, за участю третьої особи – державної екологічної інспекції у Житомирській області, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки ,-

встановив:

Прокурор звернувся в суд із позовом, де зазначив, що в період з 02.03.2017 року по 30.04.2017 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області на виконання наказу Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 27.02.2017 року «Про проведення обстежень малих річок та річки Тетерів в межах м. Житомира» проведено обстеження річки Кам»янка, за результатами якого складено відповідний акт обстеження.

В ході перевірки встановлено, що в прибережно-захисній смузі по правому березі даного водного об»єкту в районі Мальованської набережної має місце розташування тимчасових споруд (металеві гаражі) в кількості трьох штук.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища 30.03.2017 року складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, де вказано на те, що ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку в межах прибережно-захисної смуги р. Кам»янка шляхом встановлення металевого гаражу, у зв»язку з чим самовільно зайняв земельну ділянку розміром 6,8 кв.м.*3,7 кв.м.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 11.04.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 53-1 КУпАП.

На час звернення до суду виявлені порушення не усунуто.

Посилаючись на положення ст.ст. 116, 122-123, 125, 126 ЗК України, які визначають підстави набуття права власності або права користування на земельні ділянки, момент набуття відповідних прав, а також ст. 212 ЗК України – повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, прокурор просить зобов»язати відповідача звільнити земельну ділянку комунальної форми власності розміром 6,8*3,7 кв.м., яка розташована по правому березі та в межах прибережно-захисної смуги річки Кам»янка на території м. Житомира шляхом демонтажу металевого гаража та повернути її у володіння та користування Житомирської міської ради.

Відповідно до ст. 191 ЦПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідачем по справі 13.08.2018 року подано відзив на позовну заяву, долучено докази.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що вказаний відзив, а також долучені до нього документи, не направлялись позивачу, а також третій особі.

Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Оскільки подана відповідачем заява не відповідає вимогам, встановленим для подання відзиву (178 ЦПК України), копії документів не направлялись іншим учасникам справи, суд вирішує справу за наявними матеріалами та не приймає докази, надані відповідачем.

В судовому засіданні прокурор, представник Житомирської міської ради позов підтримали, просили задовольнити.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо позову, вказав на те, що споруда була відчужена відповідачем на його користь, на час розгляду справи порушення усунуто.

В призначений судом час для розгляду справи по суті відповідач, представник відповідача не з»явились, про час розгляду були повідомлені належним чином.

Представник державної екологічної інспекції у Житомирській області в судове засідання не з»явився, про час розгляду справи повідомлявся в належний спосіб.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно акту обстеження р. Кам»янки в межах м. Житомира, проведеного державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області в період 02.03.2017 – 30.04.2017 року, виявлено в прибережно-захисній смузі по правому березі водного об»єкту в районі Мальованської набережної розташування тимчасових споруд (металеві гаражі) в кількості трьох штук.

За змістом складеного протоколу № 001282 про адміністративне правопорушення від 31.03.2017 року, ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку в межах прибережно-захисної смуги р. Кам»янка шляхом встановлення металевого гаражу, у зв»язку з чим самовільно зайняв земельну ділянку розміром 6,8 кв.м.*3,7 кв.м.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 11.04.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 53-1 КУпАП, застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Визначений штраф є сплаченим, що підтверджено копією квитанції від 11.04.2017 року.

За положеннями п. «є» ч.1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Відповідно до ст. 80 ЗУ України суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно з п. «а» ч.1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

За п. «г» ч.4 ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. «б» ч.1 ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

На час розгляду справи відомості про надання будь-якій особі дозволу на використання земельної ділянки (оренду) за вищевказаним місцем розташування в межах прибережної захисної смуги – відсутні.

Пунктом «б» частин 1 ст. 211 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: самовільне зайняття земельних ділянок.

У відповідності до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Як зазначалось вище, постановою про накладення адміністративного стягнення від 11.04.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 53-1 КУпАП. За змістом постанови ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку в межах прибережно-захисної смуги р. Кам»янка шляхом встановлення металевого гаражу, у зв»язку з чим самовільно зайняв земельну ділянку розміром 6,8 кв.м.*3,7 кв.м.

Зауваження представника відповідача про те, що на час розгляду справи споруда була відчужена, а порушення є усунутим, оскільки гараж розібрано, не підтверджено належними доказами.

Згідно акту обстеження від 30.08.2018 року державним інспектором з охорони навколишнього середовища навпроти домоволодіння за адресою: м. Житомир, вул. Мальованська Набережна, 92 розташовано металевий гараж з частково демонтованим дахом.

Суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_1 допущено самовільне зайняття земельної ділянки, порушення не є усунутим.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України),

Відповідачем в спростування обставин про притягнення до адміністративної відповідальності не надано доказів на підтвердження відсутності його вини. Враховуючи вищенаведене, поданий позов підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 141 ч.1 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст. 258-273 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Зобов»язати ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнити земельну ділянку комунальної форми власності розміром 6,8*3,7 кв.м., яка розташована по правому березі та в межах прибережно-захисної смуги річки Кам»янка на території м. Житомира шляхом демонтажу металевого гаража та повернути її у володіння та користування Житомирської міської ради (м. Житомир, м-н С.П.Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ: 13576954).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Житомирської області 1762,00 грн. судового збору.

Повне рішення суду буде виготовлене 22.11.2018 року.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Д.М.Лєдньов