Рішення № 78156031, 27.11.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2018 р. Справа№200/11381/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що рішенням Слов'янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17.08.2018 року №35 в задоволенні її заяви про призначення пенсії за віком відмовлено у зв’язку з тим, що не зараховано її трудовий стаж за період з 01.05.1983 року по 15.12.2001 року, оскільки печатка в трудовій книжці не відповідає назві підприємства, також не зараховано до стажу період перебування на обліку в центрі зайнятості з 16.01.2001 року по 14.04.2002 року оскільки він перетинається з періодом роботи, у зв’язку з чим її стаж, на думку відповідача складає, лише 21 рік 07 місяців.

Вказане рішення вважала протиправним, оскільки в підтвердження стажу надала і трудову книжку, і інші необхідні документи, зокрема довідку, яка згідно з архівними даними підтверджує перейменування яслей-садочку «Дюймовочка», однак ця довідка не взята до уваги, оскільки видана незаконними органами влади з тимчасово непідконтрольної українській владі території.

Вважала, що рішенням відповідача порушене її право на пенсію, у зв’язку з чим просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Слов’янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17.08.2018 року № 35 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1;

- зобов'язати Слов’янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, зарахувавши в загальний трудовий стаж період роботи з 01.05.1983 року по 15.12.2001 року та з 16.12.2001 року по 14.04.2002 року.

Відзив на позовну заяву у встановлений строк подано не було. Пояснень щодо поважних причин його неподання – до суду не подано.

Судом встановлено, що 13.07.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до Слов'янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Слов'янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17.08.2018 року № 35 «Про відмову в призначенні пенсії» в призначенні такої пенсії відмовлено у зв’язку з недостатністю страхового стажу.

Рішення мотивовано тим, що загальний страховий стаж заявника складає 21 рік 07 місяців 18 днів.

Відповідачем до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи позивача з 01.05.1983 року по 15.12.2001 року, оскільки печатка в трудовій книжці не відповідає назві підприємства (стаж за 1999-2001 рр. зараховано по індивідуальним відомостям про застраховану особу). Також не зараховано до загального стажу період перебування на обліку в центрі зайнятості з 16.01.2001 року по 14.04.2002 року оскільки він перетинається з періодом роботи.

Вказане рішення прийнято за наслідками розгляду поданих заявником документів, а саме: заяви, трудової книжки, копії паспорту та ідентифікаційного коду, копії диплому про освіту, копії свідоцтв про народження та свідоцтва про укладення шлюбу, довідки про стаж від 13.07.2018 року № 69-18-76, що видана «Донбаським державним педагогічним університетом».

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка визначає умови призначення пенсії за віком, передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення відповідного віку та за наявності відповідного страхового стажу.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» до страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (до 01.01.2001 року), а також періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Спірний період роботи позивача з 01.05.1983 року по 15.12.2001 року не зараховано до загального страхового стажу оскільки печатка в трудовій книжці не відповідає назві підприємства.

Судом досліджено оригінал трудової книжки позивача та встановлено, що щодо вказаного спірного періоду в ній містяться наступні записи:

01.05.1983 року позивач прийнята по переводу в ясла-садок «Дюймовочка» на посаду вихователя (наказ від 30.05.1983 року №78-к «по районо»);

01.06.1983 року – переведена на посаду методіста ясла-садка «Дюймовочка» (наказ від 01.06.1983 року №79-к);

02.01.1984 року – переведена на посаду вихователя ясла-садка «Дюймовочка» (наказ від 02.01.1984 року №98);

15.12.2001 року – звільнена з посади у зв’язку зі скороченням штату працівників (наказ від 15.12.2001 року №24).

Запис про звільнення з посади завірений печаткою: «Загальноосвітня школа-сад 1 ступеня с. Дмитрівка … Шахтарський район Донецька область…Україна» (частина тексту не видна).

При цьому записи про перейменування чи реорганізацію установи, де працювала позивач, в трудовій книжці відсутні.

Отже, орган Пенсійного фонду України дійшов обґрунтованого висновку, що печатка в трудовій книжці не відповідає назві підприємства.

У зв’язку з цим в даному випадку мав би бути дотриманий Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, а саме надано органу Пенсійного фонду України довідку, виписки з наказів, чи інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Позивачем до позову додана довідка Муніципальної дошкільної освітньої установи «Шахтерский детский сад №18 села Дмитровка» від 01.08.2018 року №4 (довідка видана установою, яка розташована на непідконтрольній українській владі території), в якій зазначено що позивач дійсно працювала в яслах-садку «Дюймовочка» з 01.05.1983 року по 15.12.2001 року. В довідці викладена історія перейменування вказаного ясла-садка в Муніципальну дошкільну освітню установу «Шахтерский детский сад №18 села Дмитровка».

Разом з тим, в переліку наданих заявником документів, які аналізувалися відповідачем при вирішенні питання про призначення пенсії, така довідка відсутня. Посилання про її неприйняття з тих чи інших причин – в рішенні не зазначено.

Дії відповідача щодо неприйняття такої довідки в даній справі не оскаржуються.

Отже, вказана довідка відповідачем в оскарженому рішенні не досліджувалася та не аналізувалася. Разом з тим вона мала значення для правильного вирішення питання щодо призначення позивачу пенсії.

При цьому орган Пенсійного фонду України при аналізі таких довідок має виходити з того, що з огляду на загальні принципи, сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН (а саме «намібійські винятки», сформульовані Судом щодо окупованих територій, згідно з якими документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян) та в рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016), орган Пенсійного фонду України повинен приймати та визнавати документи, що видані органами, підприємствами, установами та організаціями, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, оскільки їх неприйняття та невизнання веде за собою порушення прав громадян.

Спірний період роботи позивача з 16.01.2001 року по 14.04.2002 року відповідачем не зараховано до загального стажу оскільки він перетинається з періодом роботи.

Відповідно до трудової книжки позивача (записи 9 - 11 трудової книжки):

- «16.01.2001 року» позивач (після звільнення з ясла-садка «Дюймовочка» у зв’язку зі скороченням штату працівників, що відбулося 15.12.2001 року (запис 8 трудової книжки)), стала на облік в Шахтарський міський центр зайнятості і їй призначено виплату допомоги по безробіттю (наказ від 27.12.2001 року №4989);

- 14.04.2002 року виплату допомоги припинено;

- 14.04.2002 року позивач прийнята на посаду в ясла-садок «Дюймовочка» на посаду вихователя.

З трудової книжки вбачається, що при заповненні запису 9 Шахтарським міським центром зайнятості було допущено описку в частині дати, коли позивач стала на облік, яку замість «16.12.2001 року» помилково зазначено «16.01.2001 року».

Отже, в трудовій книжці щодо дати постановки позивача на облік до центру зайнятості міститься неправильний запис.

При цьому позивачем не дотриманий п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений Кабінетом Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці, зокрема містяться неправильні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Разом з тим відповідачем зроблено помилковий висновок про те, що весь спірний період з 16.01.2001 року по 14.04.2002 року перетинається з періодом роботи позивача.

Так, у зв’язку з допущеною опискою вказаний період перетинається з періодом роботи лише в частині періоду з 16.01.2001 року по 15.12.2001 року, коли позивач працювала в ясла-садку «Дюймовочка».

Щодо періоду з 16.12.2001 року по 14.04.2002 року, то висновок відповідача про його перетинання з періодом роботи не відповідає записам, що містяться в трудовій книжці позивача.

З огляду на наведене орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував вказаний період (період з 16.12.2001 року по 14.04.2002 року) до загального страхового стажу позивача.

Згідно з ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В даному випадку для прийняття рішення органом Пенсійного фонду України виконано не всі умови, з огляду на що оскаржене рішення суб’єкта владних повноважень підлягає визнанню протиправним та скасуванню із зобов’язанням відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, що надана судом у даному рішенні.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (84122, Донецька обл., м.Слов'янськ вул.Маяцька, 36, ІПН НОМЕР_1) до Слов'янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84122, Донецька обл., м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 37803258) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Скасувати рішення Слов'янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17.08.2018 року № 35 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язати Слов'янське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.07.2018 року про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, що надана судом у даному рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84122, Донецька обл., м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 37803258) на користь ОСОБА_1 (84122, Донецька обл., м.Слов'янськ вул.Маяцька, 36, ІПН НОМЕР_1) здійснені нею документально підтверджені судові витрати в розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 (сорок) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 27 листопада 2018 року.

Суддя Логойда Т. В.