Рішення № 78156022, 26.11.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 26.11.2018

Справа № 320/5417/18

2-а/320/143/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«26» листопада 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Редько О.В.,

за участі секретаря - Колеснікової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта Мелітопольського взводу ДПС ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови НК №836968 про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з адміністративним позовом, який згодом уточнив, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову НК №836968 про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 122 ч.1 КУпАП в розмірі 255 грн., провадження по справі закрити, в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою інспектора Мелітопольського взводу ДПС старшим сержантом ОСОБА_2 від 03 липня 2018 року на нього було накладено адміністративне стягнення за ст. 122 ч.1 КУпАП в розмірі 255 грн. В постанові зазначено, що 03.07.2018 року, ОСОБА_1, керуючи автомобілем Chevrolet, державний номерний знак НОМЕР_1, не здійснив зупинку автомобіля на тимчасовий знак «стоп», чим порушив п.п. 8.2 Правил дорожнього руху. Вважає, що вказана постанова є незаконною, винесена інспектором з порушенням діючих норм ПДР України. По-перше, в постанові зазначено, що вона є постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Після зупинки його автомобілю, інспектором не було складено протокол про адміністративне правопорушення, а відразу прийнята постанова про притягнення до адміністративної відповідальності. Стаття 258 КУпАП містить вичерпний перелік випадків, в яких протокол про адміністративне правопорушення може не складатися. Проте, даний випадок не підпадає під вимоги ст. 258 КУпАП. Тому, інспектор обов’язково повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, в порушення вимог ст. 268 КУпАП інспектором не були роз’яснені права, при накладенні адміністративного стягнення, не були враховані вимоги ст. 33 КУпАП. Також, вважає, що дорожній знак «стоп» було розміщено з порушенням вимог п.п. 8.2 ПДР України.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує повністю, просить його задовольнити. Також, на підтвердження своїх доводів, долучив до матеріалів справ відеодиск.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що адміністративний позов підлягає повному задоволенню за наступних підстав.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З вимог ч.1 ст. 2 КАС України вбачається, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Як вбачається з вимог ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

У відповідності до вимог ч.1ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Судом встановлено, що постановою інспектора Мелітопольського взводу ДПС старшим сержантом ОСОБА_2 від 03 липня 2018 року ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 255 грн.

В постанові зазначено, що 03.07.2018 року, ОСОБА_1, керуючи автомобілем Chevrolet, державний номерний знак НОМЕР_1, не здійснив зупинку автомобіля на тимчасовий знак «стоп», чим порушив п.п. 8.2 Правил дорожнього руху.

Суд, оцінюючи доводи позивача, викладені ним в позовній заяві, виходить з наступного:

Відповідно до п.п. 8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Пункт 8.2 ПДР України встановлює, що дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією. Тимчасові дорожні знаки розміщуються на переносних пристроях, дорожньому обладнанні або закріплюються на щиті з фоном жовтого кольору і мають перевагу перед постійними дорожніми знаками.

Як встановлено в п.п. 8.2-1 ПДР України дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги). Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.

З наданих позивачем фотографій та відеодиску, на якому зафіксована дорожня обстановка та місце розташування дорожнього знаку «стоп» вбачається, що дорожній знак «стоп» дійсно розміщено з порушенням вищевказаним вимог ПДР України.

Крім того, відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Стаття 258 КУпАП встановлює, що протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п’ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, частинами першою, другою, третьою і п’ятою статті 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також статтями 202-203-1, 204-2, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в’їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Однак, під жоден із вказаних випадків, досліджений в судовому засіданні випадок, не підпадає.

Аналізуючи Порядок функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 р. № 833, відеодиск, наданий позивачем, вбачається, що правопорушення, за яке було накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1, не було зафіксовано в автоматичному режимі.

Крім того, з поведінки водія ОСОБА_1, що зафіксовано на відеодиску, вбачалось, що він не був згодним з діями інспектора ДПС щодо притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, а тому, з урахуванням вимог, ст. 258 КУпАП, відносно ОСОБА_1 повинен був бути складений протокол про адміністративне правопорушення, чого інспектором ДПС зроблено не було.

Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо порушення інспектором ДПС ст. ст. 33 та 268 КУпАП. З оглянутого відеодиску вбачається, що інспектором роз’яснювались права правопорушнику, а адміністративне стягнення було накладено в мінімальному розмірі.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем не було надано жодного доказу на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена – до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі) або до районного, міського районного в місті, міського або міськрайонного суду, в порядку, визначеному КУпАП, з особливостями, встановленими КУпАП.

Аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі у сукупності, суд приходить до висновку, що інспектор Мелітопольського взводу ДПС ОСОБА_2 діяв у спосіб, не передбачений чинним законодавством України, ним дійсно були порушені вимоги діючого законодавства України, а тому винесена ним постанова не може бути визнана законною та обґрунтованою.

Відповідно до вимог ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд приходить до висновку про повне задоволення позовних вимог позивача, визнанні незаконною і скасуванню постанови серії НК №836968 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КУпАП в розмірі 255 грн.

З вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП вбачається, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В зв’язку з цим, суд вважає, що провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КУпАП слід закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 247, 254, 255, 258, 280, 288 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 9, 20, 72, 77, 243-246, 250, 255, 286 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого сержанта Мелітопольського взводу ДПС ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови НК №836968 про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №836968 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладенні адміністративного стягнення в розмірі 255 грн. визнати незаконною та скасувати.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КУпАП закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: