Рішення № 78155869, 27.11.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року м.Кропивницький Справа № П/811/2909/14

провадження № 2-кас/1140/9/18

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Ю.П. Пасічник розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (25004, вул. Акмолінська, 73, м. Кропивницький, РНОКПП НОМЕР_1) до Кропивницької ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25009, вул. Глінки, 2, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 39484073) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2014р. позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.2014р. №0016491704, яким позивачеві визначено до сплати грошове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем 27809,63 грн., 6952,41 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.09.2014р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2015р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с.67-69,103-105).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Податковий кодекс України при визначенні доходу отриманого платником податку внаслідок анулювання боргу за кредитними договором, не виокремлює складових частин суми такого боргу, а отже базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є вся сума анульованого боргу позивальника, включаючи відсотки, нараховані за користування кредитом.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивачем подано касаційну скаргу (а.с.115-117).

Постановою Верховного Суду від 28.08.2018р. касаційну скаргу задоволено частково, скасовано постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.09.2014р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2015р., в справу направлено на новий розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду (а.с.148-154).

Скасовуючи судові рішення Верховний Суд зазначив, що додаткові блага це кошти (матеріальні чи нематеріальні цінності, інші види доходу), що виплачуються (надаються) платнику податку, натомість відсотки, нараховані банком за користування кредитом, не є доходом позичальника в розумінні Податкового кодексу України, навпаки є його витратами, а тому не можуть бути ототожнені із поняттям «додаткове благо» в розумінні підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 цього кодексу.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2018р. справу прийнято провадження, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.159).

Ухвалою суду від 22.10.2018р. здійснено заміну відповідача ОСОБА_2 ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області на Кропивницьку ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області (а.с.178).

Представниками сторін подані клопотання про розгляд справи без їх участі за наявними матеріалами (а.с.219,220).

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд дослідивши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

15 липня 2014 року посадовими особами ОСОБА_2 об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих у вигляді списання заборгованості, за період з 01 січня по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 15 липня 2014 року №90/1740/НОМЕР_1, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 пп. 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пп.164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано грошове зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб за період, що перевіряється, на загальну суму 27809,63 грн. (а.с.8-11)

На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0016491704 від 15 серпня 2014 року, яким позивачеві нараховано грошове зобов'язання на загальну суму 34 762,04 грн. (із них за основним платежем – 27809,63 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 6952,41 грн.) (а.с.7).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене податкове повідомлення-рішення базується на висновках акту перевірки про те, що позивачем, всупереч вимогам Податкового кодексу України, не задекларовано в річній декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік дохід у вигляді анульованої заборгованості за кредитним договором в сумі 164935,48 грн. та, відповідно не сплачено до бюджету податкове зобов'язання з зазначеного доходу в сумі 27809,63 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 пп. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року.

При цьому під додатковим благом необхідно розуміти кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПКУ доходи – загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, що не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу.

Так, відповідно до абз. 2 пп. 165.1.55 п. 165.1 цієї статті визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Отже, додаткові блага це кошти (матеріальні чи нематеріальні цінності, інші види доходу), що виплачуються (надаються) платнику податку, натомість відсотки, нараховані банком за користування кредитом, не є доходом позичальника в розумінні Податкового кодексу України, навпаки є його витратами, а тому не можуть бути ототожнені із поняттям «додаткове благо» в розумінні підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 цього кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно повідомлення направленого на адресу позивача банківською установою від 14.03.2013р., банком здійснено анулювання заборгованості за Договором кредиту №432/30-ФО1 від 26.06.2008р. (що включає заборгованість по нарахованим процентам) в сумі 164935,48 грн. (а.с.25).

Таким чином, відповідачем неправомірно визначено позивачеві суму податку на доходи фізичних осіб, виходячи з усієї суми анульованої заборгованості, оскільки з вказаного розрахунку мали б бути виключені суми відсотків.

Враховуючи вищевикладене, позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду понесені судові витрати в сумі 182,70 грн., які належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (25004, вул. Акмолінська, 73, м. Кропивницький, РНОКПП НОМЕР_1) до Кропивницької ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25009, вул. Глінки, 2, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 39484073) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.08.2014р. №0016491704, яким позивачеві визначено до сплати грошове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем 27809,63 грн., 6952,41 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (25004, вул. Акмолінська, 73, м. Кропивницький, РНОКПП НОМЕР_1) понесені судові витрати в сумі 182,70 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25009, вул. Глінки, 2, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 39484073).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через ОСОБА_2 окружний адміністративний суд.

Суддя-підпис

З оригіналом згідно

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_3