Ухвала суду № 78155840, 26.11.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А У Х В А Л А

26 листопада 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/1972/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву про вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судового рішення в адміністративній справі

позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №1140/1972/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 року у цій справі позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 76 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.01.2016 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, виходячи з 76 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

Вказане судове рішення набрало законної сили 08.10.2018 року, у зв'язку з чим суд 18.10.2018 року видав позивачу виконавчий лист №1140/1972/18.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 19.10.2018 року відкрито виконавче провадження №57468839 про примусове виконання цього виконавчого листа.

Від позивача 08.11.2018 року до суду надійшла заява, в якій він на підставі статей 382, 383 КАС України просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо невиконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 року;

- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області додатковий строк на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 року та зобов'язати його подати до суду звіт про виконання цього рішення суду.

Згідно з частинами 1, 4, 5, 6 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду у цій справі, суд дійшов до таких висновків.

Предметом спору в адміністративній справі №1140/1972/18 була перевірка правомірності застосування органом Пенсійного фонду граничного розміру пенсії, установленого частиною 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону України №1166-VII від 27.03.2014 року) при перерахунку пенсії позивача за вислугу років, який проведений у квітні 2018 року у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення поліцейських з 01.01.2016 року.

Вирішуючи спір, суд установив, що дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років, призначеної позивачу у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення, до 70% відповідних сум грошового забезпечення, є протиправними, а порушене право позивача на отримання пенсії у розмірі, установленому законом, має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.01.2016 року, виходячи з 76 % відповідних сум грошового забезпечення (з урахуванням виплачених сум).

Задовольняючи позов, суд на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначив відповідачу розумний строк виконання рішення суду про зобов'язання вчинити дії - не пізніше 30 днів з дня набрання ним законної сили.

Матеріали справи свідчать, що відповідач, виконуючи рішення суду, яке набрало законної сили 08.10.2018 року, 09.10.2018 року здійснив з 01.11.2018 року перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 за вислугу років, обчисливши її основний розмір, виходячи з 76 % відповідних сум грошового забезпечення, та визначивши її у розмірі 6830, 80 грн. (8987 грн. х 76%).

Крім того, відповідач здійснив розрахунок суми різниці (доплати) між перерахованою та фактично виплаченою сумами пенсії за період з 01.01.2016 року по 06.10.2018 року, що склало 17900, 28 грн. Доплату за період з 07.10.2018 року по 31.10.2018 року у сумі 434, 90 грн. нарахував до виплати у листопаді 2018 року. Щодо коштів у сумі 17900, 28 грн., відповідач листом №255/ІЗ/К-11 від 01.11.2018 року повідомив позивача, що їх виплата здійснюватиметься відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року.

Відтак, всупереч рішенню суду, відповідач протягом 30 днів з дня набрання ним законної сили не виплатив позивачу заборгованість, яка виникла у зв'язку з перерахунком пенсії, починаючи з 01.01.2016 року.

Згідно з частиною 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачені строки виплати пенсії за минулий час.

Відповідно до цієї норми нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Суд установив, що Кабінет Міністрів України 22.08.2018 року прийняв постанову №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (надалі - Порядок №649) та установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою. Вказана постанова набрала законної сили 28.08.2018 року.

Згідно з пунктами 1, 2 Порядку №649 він визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні: боржник - орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення; рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів. Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про виконавче провадження" та "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Згідно з пунктами 6, 7, 8, 10 Порядку №649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).

Комісія утворюється у складі не менше семи осіб. Персональний склад комісії, її голова, заступник голови та секретар затверджуються Головою правління Пенсійного фонду України. Засідання комісії є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її складу і проводяться у разі потреби, але не рідше одного разу на місяць.

Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку. У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п'ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови. У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.

Рішення комісії приймаються відкритим голосуванням і вважаються прийнятими, якщо за них проголосували більшість присутніх на її засіданні членів. Рішення оформляються протоколом, у якому за наявності підстав зазначаються пропозиції щодо перерахунку коштів на рахунок боржника. Протокол підписується всіма членами комісії і подається Голові правління Пенсійного фонду України, який не пізніше трьох робочих днів приймає рішення про виділення коштів.

Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.

Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Такі ж норми передбачені статтею 370 КАС України.

Відповідно до статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Статтею 373 КАС України передбачена можливість відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно з цією нормою за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідач, посилаючись на те, що виплату позивачу заборгованості, яка виникла у зв'язку з перерахунком його пенсії, за період з 01.01.2016 року по 06.10.2018 року буде здійснено відповідно до Порядку №649, не надав доказів дотримання ним як боржником механізму погашення заборгованості, передбаченого цим Порядком. Зокрема, він не надав доказів того, що ним на виконання пунктів 3, 5 Порядку №649 судове рішення у даній справі внесено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, а до Пенсійного фонду України подано документи, необхідні для підтвердження суми, що підлягає виплаті позивачу.

Крім того, суд зазначає, що запровадження постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" особливого механізму виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, та установлено, що виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, є обставинами, які можуть бути визнані такими, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення суду у строк та спосіб, що ним визначені.

Однак, відповідач не ініціював питання про відстрочення/розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, з метою вжиття судом нових заходів чи встановлення інших строків для реалізації цього рішення.

Відтак, суд прийшов до висновку, що відповідач, виконуючи рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 року у цій справі, допустив протиправну бездіяльність, чим порушив підтверджені рішенням суду права позивача на отримання пенсії у розмірі, встановленому законом, та у строк, визначений у рішенні суду.

У пунктах 46, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

За таких обставин суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви, поданої позивачем у порядку статті 383 КАС України, та поставлення щодо відповідача окремої ухвали в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Щодо інших вимог, викладених позивачем у його заяві (як-то: звернення до негайного виконання судового рішення в частині виплати всієї суми недоплаченої пенсії одним платежем, зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення), суд зазначає, що вони не узгоджуються з повноваженнями суду, передбаченими статтями 249, 383 КАС України, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 248, 249, 256, 383 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо невиконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2018 року у справі №1140/1972/18 в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії, яка виникла у зв'язку з її перерахунком, за період з 01.01.2016 року по 06.10.2018 року.

2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статей 14, 370, 373 КАС України, та вжити заходів щодо виплати ОСОБА_1 заборгованості, яка виникла у зв'язку з перерахунком пенсії, за період з 01.01.2016 року по 06.10.2018 року, відповідно до чинного законодавства.

3. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області строк для надання відповіді про виконання вказівок цієї ухвали - 30 календарних днів від дня її отримання.

4. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Окрема ухвала суду може бути оскаржена особами, яких вона стосується, в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш