Рішення № 78155727, 26.11.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4991/17

2/214/997/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 листопада 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі

головуючої судді Хомініч С.В.,

секретар судового засідання – Горбунова Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №214/4991/17

за позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про захист прав споживача шляхом розірвання усного правочину та стягнення заборгованості,

за участю:

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_3,

відповідача – ОСОБА_2,

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_4 (на підставі довіреності Другого криворізького місцевого центру безоплатної вторинної правової допомоги від 26.09.2017), ОСОБА_3 (на підставі довіреності Другого криворізького місцевого центру безоплатної вторинної правової допомоги від 28.08.2018)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду 04.09.2017 з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживача шляхом розірвання усного правочину та стягнення заборгованості. В якій просив суд стягнути з ФОП ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду у розмірі 5292 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.09.2014 він за усною домовленістю погодив з ФОП ОСОБА_2 умови купівлі будівельних матеріалів та виконання будівельних робіт у виді утеплення фасаду. Товарними чеками від 15.09.2014, 29.09.2014, 10.10.2014, 04.11.2014, 05.11.2014 вказується, що будівельні матеріали були продані відповідачем, а позивач в свою чергу оптатив їх та прийняв. В товарному чеку від 10.10.2014 вказано, що позивач заплатив за будівельні матеріали та за роботу наперед в сумі 7560 грн. Робота відповідачем виконана не була. На неодноразову вимогу щодо виконання будівельних робіт, за які вже заплачені кошти, позивачу відповідали відмовою, не пояснивши причин. Так як роботи не були проведені відповідно не був складений і акт про виконання робіт. В зв’язку з чим просив суд стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду.

Відповідно до п.9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017, яка набрала чинності 15.12.2017), справи в суді першої інстанції, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Суду показав, що придбав у ФОП ОСОБА_2 матеріали та домовився про утеплення фасаду його квартири. Відповідач матеріали надав, але роботу не виконав. Плитку привезли пізно ввечері, розгрузили в коридорі під’їзду, потім з його допомогою занесли частину до квартири. 70% вартості за плитку та за роботу заплатив при покупці і ще 30%, коли привезли матеріали. Через декілька днів він зателефонував до відповідача та запитав, коли будуть класти плитку, на що останній відповів, що він не буде класти плитку, будуть класти інші працівники. Приїхали працівники через декілька днів, представилися як від відповідача. Одного звати ОСОБА_5. Він їм виніс плитку, цемент, вони почали працювати. Їм він не сплачував за роботу. Робили недобросовісно, він зробив зауваження. Робітники залишили роботу, пішли по своїм справам і не повернулися. Сума 4300 гривень сплачена за інші роботи, які здійснювалися раніше, тобто квитанція на цю суму до справи не відноситься.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Пояснив, що між сторонами був укладений усний договір на утеплення фасаду. Підтвердженням укладення договору є квитанції надані позивачем. Однак роботи не виконані. В зв’язку з чим, відповідач має відшкодувати завдану шкоду.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Суду показав, що сума 7560 гривень – це вартість плитки, без робіт. Вивантажував плитку особисто, переносив на балкон позивача. Один чек на 5 тисяч це 70% від загальної вартості. Коли позивач доплатив 30%, попросив виписати новий чек на всю суму, оскільки старий чек він втратив, а в зв’язку з державною програмою про утеплення йому потрібен чек на всю суму. Вартість плитки сплачена позивачем повністю. Під роботою, яка вказана у чеку є доставка та розгрузка. Щодо наклеювання плитки на стіни ніякої домовленості не було з позивачем. Він взагалі роботи з поклейки плитки не проводить. Може приїхати, зробити заміри скільки потрібно плитки. Як підприємець займається організацією будівельних робіт, а саме робить замір та продаж плитки. Послуг з її приклеювання до стіни не надає. Він позивачу рекомендував звернутися до чоловіків, які таким займаються. Давав номер мобільного телефону, за яким можна домовитися про роботу. Однак він особисто жодного відношення до їх роботи не має.

08.12.2017 відповідач надав письмові заперечення (а.с. 28-31). Зі змісту яких слідує, що на той час він здійснював підприємницьку діяльність як ФОП. З 07.11.2014 ним така діяльність припинена, про що є відповідне повідомлення. Він дійсно з позивачем мав 15.09.2014 домовленість на продаж йому будівельних матеріалів – поліфасаду для утеплення будинку в кількості 70 м.кв. за ціною 108 грн за 1 м.кв. на загальну суму 7560 грн. Будівельні матеріали позивач отримав у зазначеній кількості. Жодних непорозумінь не виникало. Про наявність у позивача претензій довідався після отримання позову. Зазначив, що жодного договору на будівельні роботи в будь-якій формі не укладав. В зв’язку з недоведеністю та безпідставністю позовних вимог просив відмовити у задоволенні позову.

За клопотанням позивача судом допитано я кості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_7 допитаний в судовому засіданні суду показав, що він є сусідом ОСОБА_1, живе у будинку №54 на мікрорайоні Сонячному у м ОСОБА_8. Його будинок розташований навпроти будинку позивача. У кінці вересня 2014 року йшов на обід, побачив, що у сусіда кладуть плитку на стіни для утеплення фасаду двоє чоловіків, відповідача там не бачив. Повертаючись з обіду, помітив, що лежить один ряд. Тоді бачив, як сусід щось показував та розказував працівникам, які клали плитку. Наступного дня, повертаючись додому побачив, що плитка лежить криво.

Свідок ОСОБА_6 допитаний в судовому засіданні суду показав, що два-три роки тому у кінці жовтня 2014 року повертався додому. Тоді бачив, що його сусід спорив з двома чоловіками біля фасаду будинку. Він робив добудову до балкону. Вранці побачив, що фасад був зроблений неякісно. Відповідача там ніколи не бачив, особисто з ним не знайомий. Живе на 7–му поверсі цього ж будинку і в цьому під’їзді.

Свідок ОСОБА_9 допитаний в судовому засіданні суду показала, що, що бачила як сусіду клали плитку для утеплення. Це було восени 2014 року. Плитку клали на першому поверсі на ділянці кімнати. Поклали один ряд. Плитка була коричневого кольору, але точно не пам’ятає колір. Майстри щось робили, забивали цвяхи. Після все кинули. Через два роки сусід знову клав плитку. Плитка була на зовнішній стіні будинку. Бачила стіну після того як її поклали, сама плитка була побитою. Бачила якось хлопця, який працював. Але його не знає. Не слідкувала як працювали, звернула увагу, що плитку не доклали до кінця, кинули роботу. Іншої плитки, яку потрібно б було покласти, не було. З позивачем знайомі, вони сусіди. Хто працював, хто привозив плитку - не бачила.

05.09.2017 ухвалою суду відкрито провадження по справі (а.с. 9).

10.11.2017 ухвалою суду замінено відповідача (а.с. 22).

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило.

Вислухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Суд не приймає як доказ копію рахунку від 15.09.2014, згідно якої ФОП ОСОБА_2 продав утеплення пінопластом в кількості 50 м. кв., за 1 м.кв. 85 грн.. Матеріал + робота 4300 грн. (а.с. 6). Оскільки як вказав повивач та визнав відповідач цей чек не відноситься до справи.

Як видно зі змісту товарних чеків від 04.11.2014 та 05.11.2014 ФОП ОСОБА_2 продав будівельні матеріали для утеплення (а.с. 6).

Згідно копії товарного чеку від 29.09.2014 передплата поліфасаду 70 % складає 5292 грн. А поліфасад + робота в кількості 70 м. кв. за ціною 108 грн. становить 7560 грн., що видно із товарного чеку від 10.10.2014 (а.с. 6– зворот).

Як зазначив відповідач загальна вартість матеріалу для утеплення для позивача складала 7560 грн (з розрахунку 108*70=7560). Відповідно, 70% від вартості 7560 грн. складає – 5292 грн.

З показів свідків встановлено, що два невідомі їм чоловіки здійснювали роботи по утепленню фасаду квартири позивача ОСОБА_1, яка знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, м-н. СонячнийАДРЕСА_1. При цьому відповідача під час виконання будівельних робіт жоден із свідків там не бачив.

Як стверджував позивач ОСОБА_1, що 15.09.2014 між ним та відповідачем був укладений усний договір підряду на виконання робіт із зовнішнього утеплення стін, належної позивачу на праві приватної власності квартири № 40 в будинку за № 55 на м-н. Сонячний в м. Кривому Розі.

Натомість, відповідач ОСОБА_2 пояснив суду, що жодних робіт з утеплення фасаду будинку він не надає. У нього навіть не має відповідного дозволу для такої роботи. Він позивачу рекомендував звернутися до чоловіків, які таким займаються. Давав номер мобільного телефону за яким можна домовитися про роботу. Однак він особисто жодного відношення до їх роботи не має.

Досліджуючи наданий позивачем товарний чек від 10.10.2014, який містить запис поліфасад + робота, без конкретного визначення виду роботи, як доказ, суди здійснює його оцінку з погляду допустимості відповідно до вимог статті 78 ЦПК України.

При цьому суд враховує твердження відповідача, що жодного договору на будівельні роботи, зокрема утеплення фасаду, він з позивачем не укладав і не домовлявся. Він навіть не має відповідної ліценції на здійснення такої діяльності.

Розглядаючи вимоги позивача, який у своїй позовній заяві посилався на укладення усного договору на виконання будівельних робіт суд виходить із такого.

За положеннями пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У частині третій статті 203 ЦК України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У статті 641 ЦК України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна зі сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частин першої, третьої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Умова про предмет договору підряду є істотною. Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника на який спрямована узгоджена воля сторін.

Умова щодо предмета договору підряду уточняється ціною підрядних робіт.

Ціна договору підряду – це грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення. За статтею 843 ЦК України у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення. Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід’ємною частиною.

За відсутності цих умов ціну може встановити суд на основі звичайно застосовуваних за аналогічні роботи цін з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Таким чином, закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір. Причому консенсуальність договору підряду означає, що він визнається укладеним у момент одержання особою, що направила оферту, акцепту.

Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

При цьому в оферті та в акцепті щодо виконання будівельних підрядних робіт повинна бути чітко виражена воля осіб щодо істотних умов договору.

Відповідно до вимог ст.875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Договір будівельного підряду визначається як окремий вид договору підряду, який регулює договірний тип відносин у сфері створення та передання результатів будівництва чи інших будівельних робіт на умовах підряду. Положення цього параграфа є спеціальними до загальних правил підряду.

В ч. 1 статті 875 ЦК України міститься визначення договору будівельного підряду та певні загальні положення стосовно сторін договору та їхніх зобов'язань.

Сторонами договору виступають замовник та підрядник. Замовником можуть бути юридичні особи будь-якої форми власності, фізичні особи з необхідним за законом обсягом дієздатності, держава, АР Крим, територіальні громади.

Підрядник - це юридична особа будь-якої форми власності або фізична особа, яка має необхідний за законом обсяг дієздатності. Для виконання окремих видів робіт з будівництва чи інших будівельних робіт у встановлених законом випадках підрядником може бути особа, яка має спеціальний дозвіл - ліцензію.

Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлені статтею 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 року N 1775. Зокрема, п. 30, 59 та 69 вищевказаної статті Закону підрядники по договору будівельного підряду повинні мати ліцензії на проведення такого роду робіт, як будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж); проектування, будівництво нових і реконструкція існуючих меліоративних систем; розроблення проектів та проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам'яток.

Крім того, наряду з ліцензією при виконанні певного виду робіт підряднику у відповідності до законодавства України необхідно пройти сертифікацію чи атестацію. (Закон України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.99 року N 687, Закон України "Про трубопровідний транспорт" від 15.05.96 року N 192/96-ВР, постанова Кабінету Міністрів України "Про перелік окремих видів проектних та будівельно-монтажних робіт, інженерних вишукувань для будівництва, надання інжинірингових та інших послуг, які потребують відповідної атестації виконавця" від 06.04.98 року N 451 тощо). В зв'язку з цим, як правило, більшість підрядників є юридичними особами будь-якої форми власності та фізичні особи - підприємці.

За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Позивач просив стягнути з відповідачів на його користь заподіяну матеріальну шкоду завдану невиконанням договору підряду.

Однак, судом встановлено, що між позивачем та відповідачами була лише усна домовленість на придбання будівельних матеріалів та їх доставку та розвантаження за місцем мешкання позивача.

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, які саме роботи зобов’язався виконати відповідач позивачем суду не надано.

Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили, що не бачили на місці виконання будівельних робіт відповідача. При цьому, як встановлено судом, утепленням фасаду займалися два чоловіка, які не мають жодного відношення до відповідача. З аналізу показів свідків, пояснень позивача та відповідача, суд приходить до висновку про те, що позивач ОСОБА_1 на власний розсуд домовився з двома чоловіками на проведення будівельних робіт у виді утеплення фасаду квартири.

Показання допитаних в суді свідків, не є належними доказами укладення договору будівельного підряду з відповідачем, оскільки належним доказом мав би бути письмовий договір.

Однак, чоловіки які займалися утеплення фасаду квартири позивача, не є професійними фахівцями в галузі будівництва та не мають відповідної ліцензії на виконання робіт з утеплення стін будинку. Протилежного позивач суду не надав. Вони виконують певні види робіт, які їм вкаже замовник за домовленістю.

Позивач діяв на власний ризик, повинен був розуміти, що особи, які займалися утепленням фасаду, не є професійними фахівцями в галузі будівництва та не мають відповідної ліцензії на виконання робіт з утеплення стін будинку.

Протягом судового розгляду справи позивачем не було доведено факту досягнення сторонами усного договору підряду домовленості щодо істотних умов договору: обсягу робіт, строків виконання робіт, оплати робіт.

Судом не встановлено, що між сторонами були домовленості про те, що відповідач проводить роботи із зовнішнього утеплення стін, належної позивачу на праві приватної власності квартири № 40 в будинку за № 55 на м-н. Сонячний в м. Кривому Розі.

За змістом ч.1 статті 875 ЦК України, предметом будівельного підряду є одержаний в процесі виконання договору будівельного підряду результат робіт у вигляді завершеного будівництвом об'єкту або закінчених будівельних робіт, які виконані підрядником відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника та прийняті і оплачені останнім.

Враховуючи відсутність доведених істотних умов усного договору будівельного підряду щодо обсягу робіт, строків виконання робіт, оплати робіт, суд позбавлений можливості оцінити порядок, строки виконання даного договору сторонами.

У матеріалах справи також відсутня проектно-кошторисна документація та інші додатки до договору будівельного підряду, підписані обома сторонами з чітким переліком видів робіт та їх орієнтовною вартістю, які мав виконати відповідач як підрядник під час реконструкції фасаду житлового будинку.

Аналогічна позиція щодо підтвердження належними доказами факту укладення договору будівельного підрядну висловлена і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 по справі № 523/6003/14-ц.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними належними та допустимими доказами, в зв’язку з чим, в їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Позов ОСОБА_1 поданий в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», в зв’язку з чим, його слід повністю звільнити від сплати судового збору.

Виходячи з встановлених вище обставин, суд не знаходить підстав для розподілу судових витрат, оскільки при відмові в задоволенні позовних вимог, відповідно до змісту вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 837-864, 875-886 ЦК України, ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, ч.4 ст.274, ст.стт.280-284, 287, 354, 355, п.п.9, 15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача шляхом розірвання усного правочину та стягнення заборгованості.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: м-н. Сонячний, 55/40, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Представник позивача: ОСОБА_3, місце знаходження: м-н. Фрунзенський, 9/15, смт. Широке, Дніпропетровська область.

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_2, адреса місця знаходження: м-н. Гірницький, 15/54, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Повний текст рішення по справі складено 28 листопада 2018 року.

Суддя Хомініч С.В.